«Іноді треба піти, щоби зрозуміти та повернутися», — досить влучна фраза, якою на початку 2022 р. Ольга Сукманова повідомила в мережі Facebook про повернення до партнерського складу Sayenko Kharenko. Про безцінний досвід роботи з різних боків юридичного ринку, діяльність у рамках АПКБУ та особливості взаємодії з органами державної влади читайте у інтерв’ю.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
— Більш ніж півтора роки Ви працювали на посаді першого заступника міністра юстиції України та заступника з питань державних реєстрацій. Як допомагає цей досвід у роботі в консалтингу?
— Відверто можу сказати, що такий досвід допомагає не тільки в консалтингу. Якщо говорити про три класичні гілки влади (законодавча, виконавча та судова), то всі вони так чи інакше пов’язані з юридичною професією. І одна річ, коли ти після університету теоретично розумієш, як має працювати система, і зовсім інша — коли ти є безпосереднім учасником цього процесу. Ти розумієш мету кожного стейкхолдера, можливі моделі співпраці, в т.ч. між бізнесом та владою, отримуєш розуміння, як впливати на ті чи інші рішення, і відчуваєш шалений рівень відповідальності.
Також ти бачиш інший бік процесу. Іноді це надзвичайний рівень популізму, який і близько не стояв із здоровим глуздом, іноді абсолютний цинізм, іноді непрофесіоналізм. Але досвід точно безцінний. Мені здається, що після цих 2,5 років у мене навіть підхід змінився до наших проєктів у сфері захисту бізнесу. Ти маєш досвід, можливості, розуміння необхідності комплексного вирішення завдання та бачення на 360°.
— Ви працювали в юридичних департаментах найбільших банків і промислових холдингів, на державній службі та в консалтингу. Якщо порівняти цей досвід, де працювати було найцікавіше та найскладніше?
— Я вдячна долі за всі місця, де мала можливість працювати. Кожне з них надавало можливість не тільки отримати новий досвід, нову експертизу та безцінні уроки, а й знайомитися з цікавими та гідними людьми. А ще вдячна за те, що я працювали ніби «з різних боків барикад». Якщо працюєш всередині, ти не завжди можеш зрозуміти цінність зовнішнього консультанта та відчути ефективність якісної професійної синергії. Так само, якщо ти зовнішній консультант, ти можеш не відчувати правила, за якими бізнес обирає тебе, чого від тебе чекають, яка кінцева мета.
От нещодавно до мене звернувся один з керівників великої української компанії з проханням оцінити перспективи судового спору в конфлікті з партнерами. Спочатку я поставила себе на місце власника цього бізнесу і запитала себе, чого хочу. Я точно хочу абсолютно відвертої та правдивої оцінки правової позиції та її перспектив, розуміння витратної частини судової, кримінальної та іншої боротьби, часових витрат, а також дізнатися про можливі альтернативні способи. Я хочу не принципово судитися (хоча і такі випадки досить часто бувають), а отримати рішення проблеми. Ми залучили всі ресурси, використали найкреативніші підходи та вирішили цю проблему протягом тижня. Ми навіть не пропонували клієнту звертатися до суду. Це і є різноплановий досвід.
— Наприкінці вересня 2021 р. Ви пішли з посади партнера Sayenko Kharenko та стали членкинею ради директорів агрохолдингу «Аграрні системні технології», а на початку 2022 р. повернулися у Sayenko Kharenko. З чим це пов’язано?
— Давайте почнемо з гумору. Кожній жінці з гладким волоссям хочеться періодично його завивати, а з кучерями — навпаки! Блондинкам хочеться спробувати стати брюнетками, брюнеткам — мати сяюче біле волосся. А якщо серйозно, то щось подібне незалежно від гендерної ідентифікації відбувається і з людьми.
Насправді я приєдналася до групи компаній «АСТ» ще на початку липня. Аграрний бізнес — взагалі дуже цікава тема в нашій країні. І я вдячна акціонерам та команді за цей безцінний досвід. Але так буває, що в певний момент починаєш відчувати, де твоє місце, де твої люди та цінності, в яких справах ти можеш бути більш ефективна. Саме так я і почала свій пост у Фейсбуці: іноді требі піти, щоб зрозуміти та повернутися.
— Ви очолюєте комітет судового та кримінально-правового захисту Асоціації професіоналів корпоративної безпеки України. Чим як голова комітету ви займаєтесь в АПКБ?
— АПКБУ — це класичний майданчик для обміну думками та досвідом між професіоналами. Фактично на сьогодні це єдина асоціація, яка об’єднує більшість професіоналів корпоративної безпеки, починаючи від фізичної охорони і закінчуючи кризисним піаром та сімейною безпекою. Дуже багато проєктів, якими ми займаємося в Sayenko Kharenko, пов’язані з бізнес-конфліктами і стоять на межі саме судового та кримінально-правового захисту. Пам’ятаєте, я говорила про необхідність комплексного підходу в розв’язанні проблем? Оце і є співпраця між членами АПКБУ. У складних ситуаціях ми маємо можливість залучати найкращих.
А ще ми проводимо багато аналітичної роботи. Кожного року робимо велике опитування щодо наявних та потенційних загроз для бізнесу в Україні. Це дає можливість не просто бути в тренді, але й розробляти рішення для бізнесу, які ще невідомі на ринку, але завтра на них вже буде попит. І це працює.
Працює й діалог не тільки між нами як професіоналами у своїх сферах, а й з державою. Ми намагаємося розробити спільні рішення та досягти згоди щодо них. Пояснити, що вони потрібні саме у такому вигляді, лобіювати такі законодавчі ініціативи, в т.ч. разом з іншими потужними бізнес-асоціаціями.
— Одним з напрямів вашої роботи є взаємодія з державними органами. Ви спеціалізуєтесь на роботі з конкретними органами влади, чи все залежить від потреб клієнта?
— В Україні практика роботи з державною владою досить часто сприймається примітивно та інфантильно навіть тим самим бізнесом. Ми стикаємося з тим, що під питанням «Чи можете ви вирішити цю проблему?» сторони розуміють зовсім різні речі. Одні говорять про відверті корупційні домовленості, інші — про необхідність вирішення будь-якої проблеми тут і зараз ефективно, безкомпромісно і саме в такому вигляді, як вони запропонували, треті чекають, що їм теоретично можуть запропонувати.
Мені здається, що для ефективної взаємодії з владою слід дотримуватися декількох правил:
- Не чекати, поки влада кине тобі рятівну шлюпку. Треба пропонувати, стукати в двері, домагатися зустрічей, вміти переконувати.
- Бути впевненим у своїй правоті. Звісно, бізнес — складне питання, але треба бути на білій стороні. Неможливо робити відверто незаконні речі й сподіватися на взаємодію з владою.
- Бути сміливим. Так, нас не завжди чують або відверто не хочуть чути. Головне, що нас це не зупиняє. Не заважає вийти на відкриті майданчики, заручитися підтримкою колег та бізнес-спільноти, говорити про проблеми відверто, називати все своїми іменами та звертатися до міжнародної спільноти.
- Бути готовим на розумний компроміс. Взаємодія з державними органами — це не війна з переможцями та тими, хто програв. Це співпраця, вміння почути один одного, іноді визнати свої помилки, зробити один одного сильнішими та йти далі. Звичайно, в цій взаємодії всяке трапляється: і дипломатія, і тиск, і протистояння. Але головне — розуміти, що мета все ж одна — зробити один одного сильнішими. І для України сьогодні це ледве не єдиний спосіб порятунку.
- Бути професіоналом. І ця умова обов’язкова для обох сторін.
— Одна з найголовніших проблем, з якими стикаються іноземні інвестори в Україні, — рейдерство. Чому, попри прийняття низки законів, цю проблему ще не вирішено?
— Хочу відразу вас розчарувати та порадувати одночасно. Сьогодні рейдерство — вже не настільки актуальна проблема, як була у 2015–2017 рр. Здебільшого нові правила ніколи не бувають ідеальними, і це нормально. Так сталося і з реформованою системою реєстрації. З 2016 р. закон змінювався декілька разів, ліквідувалися деякі суб’єкти державної реєстрації, створювалися офіси протидії рейдерству, вдосконалювалася нормативна база, напрацьовувалася судова практика.
Коли зараз говорять про рейдерство, то здебільшого мова йде про корпоративні конфлікти, підробку документів, крадіжку корпоративних прав, незаконну реєстрацію. Абсолютно впевнена, що в нашому законодавстві, в т.ч. у Кримінальному кодексі вистачає норм для вирішення цих проблем та ефективного розслідування злочинів. Коли говорять про необхідність впровадження в законодавстві терміну «рейдерство», я завжди відповідаю: «Чого саме вам не вистачає в законодавстві зараз? Наведіть хоч один приклад «рейдерських» дій, склад яких не передбачений у законодавстві». Та немає таких.
Нещодавно Sayenko Kharenko та аудиторська компанія PwC провели дослідження серед керівників середнього та великого бізнесу щодо оцінки безпеки ведення бізнесу в Україні. Було опитано понад 100 респондентів у різних галузях економіки. Так от, рейдерство — лише на 8-му місці серед інших загроз. І здається, що й це місце залишається у рейтингу по інерції та у зв’язку з тим, що всі розуміють під словом «рейдерство» різні речі.
— А про які ще загрози, крім рейдерства, варто знати іноземним інвесторам?
— Згідно з тим самим опитуванням, основними загрозами бізнес визначив незаконні дії державних органів (43%), незаконні конкурентні дії (42%) та незаконні дії правоохоронних органів (33%). За статистикою, іноземний бізнес стикається з цими загрозами майже вдвічі менше, ніж український. Для іноземного бізнесу це позитивна тенденція, якщо можна говорити про такі тенденції в державі, яка заявляє себе як правова. Між тим, іноземний бізнес частіше, ніж український, стикається з кримінальними проявами та нападами на власників та їх родини.
І ще одна цікава статистика. Кому саме бізнес готовий довірити свою безпеку? 43% опитаних готові довірити її лише приватним структурам, ще 33% — збройним силам. І лише починаючи з 14% і далі до 1% в рядку стоять РНБО, прокуратура, Національна поліція і навіть Президент. Ці цифри — свідчення глобальної недовіри бізнесу до держави. І це погано.
Однак іноземним інвесторам варто знати і про хороші приклади. Є багато кейсів, коли бізнес разом з адвокатами та підтримкою бізнес-спільноти неодноразово та навіть показово зміг відстояти свої інтереси. І це добра новина. А ще ми й далі працюємо з Радою бізнес-омбудсмена, Ukraineinvest, ТСК з питань захисту прав інвесторів у справах захисту іноземних інвестицій. Така співпраця дійсно робить усіх нас сильнішими.
— Прийняття яких законодавчих актів дуже чекає український бізнес?
— Можна багато говорити про законодавчі ініціативи. Сьогодні у Верховній Раді зареєстровані тисячі законопроєктів, і кожен з них має свого ініціатора, тому всі вони комусь потрібні. Я би хотіла сказати, що український бізнес чекає не стільки нових законодавчих актів, скільки стабільних та прозорих правил гри. Правил, які однакові для всіх. І точно чекає судової реформи. Ми не доведемо жодному інвестору свою привабливість, поки не будемо мати дійсно незалежну та справедливу судову систему.