Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
IT-індустрія живе, розвивається, і навіть минулого року забезпечила валютні надходження до української економіки у $7,34 млрд. У чому ж її суперсила, куди релокують IT-компанії та чому більшість залишається в Україні, що не влаштовує за кордоном; у якому напрямі розвивається GR під час війни та як технології можуть врятувати життя наших воїнів? Говоримо з Катериною Олійник, віцепрезиденткою з правових питань Асоціації «IT Ukraine», партнеркою Arzinger.
— Всім відомо, що IT-галузь за рік війни стала ще сильнішою, вона зростає, і здавалося, що ніщо не може її зламати. В чому її суперсила?
— Стрімкому розвитку IT-індустрія в Україні завдячує IT-ентузіастам, які почали розвивати новий для України сектор IT-послуг. IT-індустрія завжди проявляла високий рівень самоорганізації, створюючи новий ринок послуг, просуваючи бренд України як надійної країни, з талановитими інженерами.
Тож будь-які кризи, чи то економічні, чи то політичні, індустрія сприймала як новий виклик і завжди самостійно шукала шляхи їх подолання. Тому я б сказала, що основна суперсила індустрії – це її гнучкість і адаптивність, готовність створювати власну екосистему для розвитку.
На момент повномасштабного вторгнення багато ІТ-компаній вже мали розроблений план дій, щоби забезпечити виконання зобов’язань перед клієнтами, а також безпечні умови роботи.
Релокація людей у нові офіси не є настільки болючим та ресурсоємним процесом для ІТ, як для класичного виробництва, що потребує значних інвестицій та часу для перенесення виробничих потужностей. Це дало змогу IT-компаніям оперативно провести успішну релокацію у більш безпечні регіони та, незважаючи на війну, показати зростання.
— Якщо згадати 2020 рік, а саме IT в епоху коронавірусу, було наголошено, що IT-індустрія уповільнила свій звичний розвиток на 20–30%, а компанії оптимізували бізнес-процеси та витрати. Яка картина вимальовується сьогодні?
— Відповідно до звіту Асоціації «IT Ukraine» за 2021 рік, у період 2019–2021 років обсяги експорту IT-послуг продовжували активно зростати. За підсумками 2021 року українська IT-галузь зросла на 36%, з $5 млрд експорту до $6,8 млрд, кількість спеціалістів у той же час збільшилася з 244 тис. до 285 тис. Таким чином, за останні три роки у галузі більш ніж удвічі зріс експорт та більш ніж на 50% зросла кількість спеціалістів.
Безумовно, у період 2019–2020 років через пандемію коронавірусу на світовому ринку спостерігались коливання попиту на аутсорсинг IT-послуг. І на початку пандемії відчувалося скорочення попиту на IT-послуги. Але це створило передумови і для відкладеного попиту на аутсорсинг таких послуг. Після адаптації компаній до «нової реальності» і окреслення чіткого тренду на цифрову трансформацію бізнесу та сервісів уже з 2021 року ринок IT-послуг почав зростати.
Можливо, якщо б не пандемія, українське IT продемонструвало б кращі показники, але все ж таки свого бенчмарку зростання IT-ринку вдавалось досягти.
Попри повномасштабну збройну агресію за результатами 2022 року ІТ-індустрія забезпечила валютні надходження до української економіки у $7,34 млрд, про що свідчать дані Національного банку України. Тобто обсяг експорту збільшився на $400 млн у порівнянні з довоєнним 2021 роком, хоча і не так кардинально, як за попередні роки.
Наразі більшість ІТ-компаній фокусуються на утриманні персоналу та оптимізації поточних витрат з розрахунку на довгострокову перспективу. Основний інтерес сконцентрований на спеціалістах рівня senior-lead.
Тому дуже гостро для IT-індустрії стоїть питання бронювання IT-спеціалістів, особливо тих, які є ключовими у проєктах. Асоціація «IT Ukraine» залучалася до публічних обговорень проєкту нового порядку бронювання військовозобов’язаних і окремо наголошувала на необхідності розробки механізму бронювання для спеціалістів, що працюють як за ФОП-моделлю, так і гіг-контрактами.
Це питання є ключовим для збереження української IT-індустрії, продовження контрактів з іноземними інвесторами та партнерами. Іноземні замовники, які генерують основний дохід для аутсорсингових компаній, є дуже прагматичними і будуть оцінювати всі ризики, пов’язані з виконанням замовлення українською компанією: і ризик блекаутів, і стабільності роботи, яка може перериватись через масовані ракетні атаки, і втрати у команді через мобілізацію.
Із позитивних трендів хотілося б відмітити, що ми водночас спостерігаємо формування запиту на розробку продуктів у GovTech і military-tech та деяких інших галузях, що може створити підґрунтя для зміцнення ІТ-ринку.
Робити прогнози на 2023 рік складно. Але, безумовно, для збереження IT в Україні буде необхідна синергія із державою з ключових для галузі питань. ІТ-індустрія є однією із галузей держави, яка забезпечуватиме відновлення економіки у післявоєнний період. І завдання держави – створити для цього умови, щоби не втратити індустрію і загальмувати тренд на релокацію.
Якраз на нашій щорічній конференції «IT Ukraine Legal Conference 2023», яка відбудеться 16 червня 2023 року, панельні дискусії проходитимуть із участю представників державного сектору. Одну з панелей буде присвячено обговоренню конкретних кроків працівників ІТ-індустрії для підтримання економіки у воєнний і післявоєнний часи, а також тому, як вплинуть державні реформи на ландшафт ІТ-індустрії у майбутньому.
Міністерство цифрової трансформації підтримує ініціативу Асоціації «IT Ukraine» з проведення «IT Ukraine Legal Conference 2023», тож ми чекаємо на продуктивний і жвавий діалог бізнесу та держави. Цього року захід проходитиме у гібридному форматі, онлайн і офлайн.
— Куди релокують IT-компанії та чому більшість залишається в Україні?
— За результатами дослідження «Релокація. Новий ІТ-ландшафт України», яке проводила Асоціація «IT Ukraine», переважає релокація ІТ-компаній в межах України (45%). За кордон частково релокувались 42% компаній. Жодна з опитаних ІТ-компаній не провела повну релокацію за кордон.
Релокація розглядається ІТ-компаніями як вимушений крок на період війни або принаймні її активної фази. Оскільки вся бізнес-модель аутсорсингу якраз і підлаштована під українську модель ведення бізнесу, з урахуванням української податкової системи та на базі потенціалу українських інженерів. Окрім того, зараз в індустрії працює понад 300 000 фахівців. Усіх релокувати нереально.
За даними дослідження Асоціації, найбільший відсоток релокованих співробітників припав на компанії 1200+ людей (32%), у компаніях, де працює 200–1200 співробітників, ця цифра становить 24%, у компаніях до 200 співробітників – усього 14%. Основними країнами релокації стали Польща, Німеччина, Румунія, Болгарія, Нідерланди, Чехія та Молдова.
Результати опитування свідчать, що ІТ-компанії досить виважено підходять до питання релокації, аналізуючи та прораховуючи наслідки кожного варіанта, а також віддаючи перевагу тим країнам, де у них вже є офіси (43%).
— Чи все влаштовує український IT-бізнес за кордоном?
— Рішення про відкриття офісів компанії приймають виважено, і в умовах війни для багатьох із них це є вимушеним кроком. Раніше таке рішення приймалося з урахуванням політики компанії щодо експансії на міжнародні ринки, і компанії слідували за основними своїми замовниками. Наразі на прийняття рішення впливають не тільки питання додаткового адміністративного та податкового тягаря на компанію, а і питання культурного середовища, й наявності розвиненої інфраструктури, вартості житла, візові умови тощо.
При прийнятті рішення про релокацію компанії чітко усвідомлюють, що за стабільність і прогнозованість ведення бізнесу вони платять більшим податковим навантаженням.
За даними Асоціації, понад 80% релокованих ІТ-компаній планують повернутись з-за кордону. Це вже багато про що свідчить.
Тому релокація – не панацея для українського ІТ-бізнесу.
Для держави така релокація – великий ризик втратити ІТ-таланти, що вже можуть не повернутись в Україну у післявоєнний період. Це означає втрату податків та людського потенціалу для відновлення України.
— IT-cфера впливає і на економіку України. Чи потрібно хвилюватися, що Software is eating Ukraine?
— Я вважаю, що цифрова трансформація – це неймовірна конкурентна перевага українського бізнесу і є нереальним бустом для створення українського продукту.
Цифровізація і нові диджитал-сервіси наразі є візитною карткою України, причому як у державному, так і приватному секторах.
Диджиталізація державних послуг, застосунок «Дія» свідчать про те, що держава переходить на якісно новий сервіс взаємодії з громадянами.
Як і період коронавісу, так і часи повномасштабної агресії продемонстрували, що такі високотехнологічні компанії, як «Монобанк», «Нова пошта», «Розетка» та багато інших проявили визначну стійкість та готовність адаптуватись до складних умов ведення бізнесу. Класичні бізнеси, такі як агробізнес та банківська сфера, мають окремі підрозділи або навіть власні R&D-центри, в яких працюють над розробкою інновацій, нових сервісів та продуктів. Мобільні оператори розвиваються у fintech-напрямі. Прикладів можна наводити безліч.
Тому ІТ є передусім драйвером для розвитку інноваційної економіки і особливо у часи, коли висока продуктивність в обмежених ресурсах є вкрай важливою для діяльності компаній.
— У якому напрямі розвивається GR під час війни?
Держава постійно вживає заходів для адаптації економіки до умов воєнного стану та для забезпечення обороноздатності держави. Багато законодавчих змін впливають і на діяльність ІТ-компаній в Україні. Тому кількість проєктів GR-напряму під час війни тільки зросла і вони стали більш складними, для їх реалізації потрібна комплексна експертиза у багатьох галузях права.
Асоціація проводить постійний моніторинг законодавчих ініціатив та здійснює оцінку їх впливу на діяльність ІТ-індустрії. Зміни у податковому законодавстві та очікувана реформа законодавства про працю, введення валютних обмежень для забезпечення стійкості банківської системи, фіксований курс гривні, процедури бронювання військовозобов’язаних та можливість тимчасового виїзду за кордон, зміни у веденні військового обліку на підприємствах – це далеко не повний перелік проєктів, над якими наразі працює GR департамент Асоціації «IT Ukraine».
Зазначені проєкти реалізуються на базі правового комітету Асоціації за експертної підтримки юридичних партнерів Асоціації, які залучаються як до аналітичної роботи щодо оцінки впливу змін у законодавстві, так і до підготовки позиційних листів і розробки коментарів до проєктів нормативно-правових актів.
Широкий спектр проєктів зумовлює розширення кола стейкхолдерів, з якими взаємодіє Асоціація в рамках GR-роботи. Окрім Міністерства цифрової трансформації, системна робота на партнерських засадах будується із Міністерством економіки України. Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, Міністерство фінансів України, Генеральний штаб ЗСУ також максимально залучені до публічного діалогу.
Особливого значення набуває робота щодо податкової політики держави. Асоціація «IT Ukraine» підтримує позицію, що крім фіскальної функції, яка, безумовно, виступає на перший план у воєнний час при зростанні дефіциту бюджету, податкова політика має виконувати і стимулюючу функцію, створюючи умови для зростання економіки.
Зокрема, Асоціація продовжуватиме наголошувати на важливості повернення пільги зі звільнення від ПДВ на постачання програмної продукції. Тривалий час ця пільга створювала сприятливі умови для розробки українських національних продуктів, надавала можливість зняти з компаній додатковий тягар адміністрування ПДВ. Для кінцевих користувачів українського ІТ-продукту це забезпечувало отримання сервісів за конкурентну ціну.
Цілі GR на 2023 рік сфокусовані на тому, щоби вивести ІТ-індустрію на рівень однієї із флагманських індустрій держави та створити умови для її подальшого розвитку.
Війна коштує мільярди доларів, вона спричиняє багато гуманітарних проблем. Тому підтримка бізнесу, який працює, надає робочі місця, сплачує податки і є соціально відповідальним, має стратегічне значення для економіки держави.
Про ці та інші проблеми ІТ-індустрії ми якраз будемо говорити на «IT Ukraine Legal Conference 2023», що є провідною масштабною конференцією та об’єднує представників бізнесу та влади для обговорення ключових правових питань і трендів розвитку ІТ-індустрії.
— Як сьогодні розвивається напрям military-tech в Україні?
— За словами Михайла Федорова, міністра цифрової трансформації України, Україна може стати країною № 1 у світі за розвитком military-tech.
Вже очевидно, що цей напрям стане трендом у всьому світі. Ми бачимо, наскільки критичним є застосування високих технологій для ведення війни і як технології можуть зберегти життя нашим воїнам. В Україні широкий потенціал для розвитку проєктів з розробки дронів / БПЛА та програмного забезпечення для них. Простір Дія.Сіту може надати зрозумілий податковий і правовий режим для таких стартапів, щоби вони могли правильно структуруватись, захистити свою інтелектуальну власність та залучати інвестиції. Проте для максимального розвитку цієї галузі необхідно також і вдосконалювати систему державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання.
Тому прогнозуємо, що роботи у GR-напряму Асоціації тільки додаватиметься.
— Про що потрібно подбати сьогодні, щоб не жалкувати потім?
— Наразі нашим завданням є зробити все можливе для збереження індустрії та ІТ-талантів в Україні. З перших днів повномасштабного вторгнення Асоціація «IT Ukraine» максимально включилась в надання необхідної підтримки учасникам, оперативно створювала нові сервіси підтримки. Так, було створено сервіс підтримки «Є-Support» для оперативного надання експертної допомоги IT-компаніям.
Асоціація «IT Ukraine» запустила окремий проєкт «Bron’ Legal Support». Це сервіс для експертної підтримки IT-компаній з питань бронювання, військового обліку та тимчасового виїзду працівників за кордон. Проєкт створений на базі правового комітету Асоціації і за підтримки наших юридичних партнерів. Він покликаний надавати правову допомогу IT-компаніям, спростити комунікацію з Міністерством цифрової трансформації України, Міністерством оборони, Генеральним штабом Збройних Сил України та Міністерством економіки України. У майбутньому він стане платформою для вдосконалення чинного законодавства України в інтересах IT-галузі.