09 липня 2020, 13:15

«Найважливіше - це люди»

Опубліковано в №13 (719)

Олександра Егерт
Олександра Егерт виконавчий директор Асоціації правників України

Перший посткарантинний випуск нашої постійної рубрики «10 років з АПУ» став спеціальним - цього разу ми вирішили поглянути на діяльність Асоціації не просто зсередини, а з максимальної висоти внутрішнього маяка, очима одного з її капітанів. Ми завітали до капітанського містка головного двигуна Асоціації правників України - Секретаріату, де поспілкувалися з людиною, яка очолює його вже впродовж декади. За цей час діяльність АПУ набрала максимальних обертів, її лави розширилися майже до 7000 правників по всій країні. Нарешті можна впевнено стверджувати - голос правничої спільноти насправді чутно всюди. На період управління Олександри Егерт, виконавчої директорки АПУ, випадають ключові етапи розвитку організації. Однак вона переконана, що головне - попереду. Ми поговорили про роль НГО-сектору в житті суспільства та виграшний голос АПУ, безмежну силу корпоративної культури, успішну стратегію діяльності та навіть про нагальні виклики перед людством.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


1Александра_Эгерт

- Олександро, в листопаді минулого року виповнилося 10 років, відтоді як Ви зайняли посаду виконавчої директорки АПУ. Як розпочалася Ваша історія з Асоціацією?

- Це була стовідсоткова випадковість (посміхається - прим. ред.). Протягом перших півтора року я працювала на посаді координаторки напрямку комітетів. Після того як з АПУ пішов попередній виконавчий директор (Андрій Манорик), я почала виконувати його обов'язки. Вже трохи згодом, святкуючи 7-річчя АПУ, мене призначили виконавчою директоркою. Тоді Президентом Асоціації був Сергій Коннов. Він зауважив, що «дуже погано починати рік без виконавчого директора» та виніс це питання на засідання Правління. Відтоді почалася моя з АПУ історія вже на цій посаді.

- Як Ви взагалі потрапили до АПУ?

- Шукала роботу. Тоді один зі знайомих сказав: «Моя подруга працює в Асоціації правників. А ти ж юрист. Іди, спробуй! Можливо, тобі буде цікаво!».

- Ви ж маєте юридичну освіту, правильно?

- Точно.

- Тоді чому не юристом?

- Я працювала юристом аж два роки. Саме тоді тривала криза 2008 р., а я працювала з іпотекою. Тому в певний момент вирішила, що потрібно змінювати вектор (посміхається - прим. ред.).

- Ви не думали повернутися до практики?

- Ні! (посміхається - прим. ред.).

- Загалом, Ви з АПУ вже майже впродовж 13 років. Що Вас тримає з Асоціацією? Чим для Вас є АПУ?

- Постій на динаміка, рух та зміни. Мені пощастило, адже в АПУ є чудова традиція - змінювати керівництво кожні два роки. Приходить нова команда, з'являються нові виклики та завдання, тобто відбувається безперервне оновлення та рух вперед.

- Що таке ГО? Яке Ваше (можливо, філософське) трактування. На Вашу думку, якою є роль таких об'єднань?

- Складно говорити про філософські категорії. Існує певне традиційне уявлення, що громадський сектор сприяє процесам демократизації в суспільстві. Проте, якщо залишити вже наявні знання про НГО-сектор, я розглядаю його, передусім, як мережу зв'язків, що допомагає певним середовищам просувати свої ідеї та позиції. АПУ - це саме той приклад професійної організації, що реалізує завдання розвитку професії та викликів, які перед нею стоять. Разом зі значно більшою місією - розвитком верховенства права, правосуддя тощо.

- Якщо одним реченням, АПУ - це...

- АПУ -- це голос. Це голос правничої професії. Недарма наш девіз звучить таким чином: «Разом наш голос гучніший»! Ми об'єднуємо наших колег-правників, для того щоб захищати інтереси професії, доносити юридичну експертизу до інших стейкхолдерів (зокрема, до влади).

- Саме на період Вашого керівництва припали головні етапи розвитку Асоціації….

- Я сподіваюся, що головні ще попереду.

- Назвіть ключовий етап розвитку.

- Мені здається, що це народження ідеї, та сформувалася вона ще задовго до мене. Насправді, саме на її фундаменті багато чого існує в організації. Ми відкрита організація, яка об'єднує людей на добровільній основі, де існує ротація лідерства. Зокрема, Ігор Шевченко та інші колеги-засновники Асоціації мали благородні цілі й чудові приклади того, як саме має працювати подібна організація. Тому, на мою думку, етап №0 є найважливішим. Це саме ті цінності та ідеї, які закладалися до фундаменту Асоціації. Принцип ротації лідерства та принцип відкритості - надзвичайно важливі. Це основа основ, базис.

- Респонденти «10 років з АПУ» (зокрема, засновники Асоціації) розповідали, що хоча наміри були серйозними, ніхто надто не вірив у те, що ідея так «вистрілить». Однак вона вистрілила, ще й потужно. Які труднощі виникали на шляху її становлення?

- Я думаю, що в будь-якому випадку вона розвивалася певними ривками. Спочатку формувалося ядро, навколо якого поступово з'являлися ще люди. Загалом, будь-яка ГО будується на громадській діяльності. Насамперед, це про людей. Кожен має свої стимули та мотивацію до роботи. Однак, на жаль, вони обмежені в часі, адже люди вигорають, перемикаються, змінюють вектори руху. Тож, мабуть, одним із ключових викликів від початку історії АПУ для нас є постій на підтримка лідерства, надання людям можливості самореалізації в Асоціації та комунікації про те, що це можливо, прозоро та зрозуміло. Це виклик №1, який існує і зараз. Врешті-решт, саме фокус на забезпеченні постійної ротації лідерів допоміг Асоціації розвинутися регіонально і стати насправді всеукраїнською організацією.

- Як змінювалася Ваша стратегія управління АПУ? Наразі вона фіксована чи продовжує змінюватися?

- Мені б хотілося вірити в те, що вона змінюється постійно, але важко оцінювати свою стратегію управління, будучи собою. Збоку краще видно (сміється - прим. ред.).

- Під час нашої розмови з колишньою PR-координаторкою АПУ Оксаною Кожухівською вона зазначила: «Я думаю, якщо прибрати керівництво у вигляді президентів, правлінь тощо, то АПУ спокійно продовжила б своє існування, зберігши темп. Зрозуміло, що у стратегічній діяльності воно потрібне, але щодо операційної - Секретаріат завжди справляється самостійно. Так вийшло завдяки Саші (Олександра Егерт, виконавча директорка АПУ з 2009 р.), вона вибудувала успішну систему роботи, яка з часом лише вдосконалювалася. Всі чудово знали свою роботу, а Секретаріат ефективно функціонував». У розмовах з лідерами юридичних фірм ми ставимо традицій не запитання щодо постулату успішного управління. Тут інша ситуація, адже мова йде про ГО, яке об'єднує всю правничу Україну. Отже, в чому Ваш секрет успішного управління?

- Мій секрет в людях. Мені дуже щастить на людей, які працюють в нашому Секретаріаті. Я розумію, що це, мабуть, не випадковість.

- Поясніть.

- «Peoples matter». Все, що відбувається в АПУ - це не верстатне виробництво. Мовляв, чим кращий верстат ти придбаєш, тим краще будеш працювати. У нас замість таких «станочків» - люди. Від того, як вони будуть працювати, залежить фінальний результат. Тут мова йде про внутрішнє задоволення від роботи, про відчуття свободи.

- Також Оксана Кожухівська в інтерв'ю підкреслила, що Секретаріат - це певне «зачароване коло», яке формувалося таким чином, що «не свої» люди завжди самі собою «виштовхувалися». Саме так формувався колектив, який ідеально співіснував.

- Це про корпоративну культуру. Мені здається, що хоча ми цього не усвідомлюємо, але точно маємо нашу corporate culture як в АПУ загалом, так і в Секретаріаті зокрема. До речі, на цю тему є багато досліджень, навіть емпіричних (у тому числі в громадському секторі). Мовляв, ця культура безпосередньо впливає на ефективність роботи. Тож ми цей факт не усвідомлюємо, але люди, які не відповідають нашому ціннісному рівню, насправді просто йдуть із Секретаріату. Тут все просто та взаємно: або ти приймаєш корпоративну культуру, або вона тебе виштовхує.

- Як можна описати корпоративну культуру Секретаріату АПУ в кількох словах?

- Щирість, підтримка, рух вперед.

- Яким девізом Ви можете охарактеризувати роботу Секретаріату?

- «Ми працюємо для спільноти».

- Друге традиційне питання! Сім'я, робота, особисте. Ваш секрет work&life balance?

- Його не існує - як секрету, так і балансу. Це ілюзія. Існує лише питання твоїх пріоритетів і постійної зміни акцентів.

- Як правильно розставляти пріоритети?

- Це залежить від обставин. Ще раз про баланс, у моєму розумінні - це міф. Ти можеш встигнути настільки багато, наскільки забажаєш. Потрібно, щоб було все та одразу, якщо якийсь з аспектів відсутній, тоді вже виникає дисбаланс. Баланс - не фіксована стала, це більше про гармоній ний рух.

- Динамічний баланс?

- Саме так.

- Тобто стабільного балансу не існує, але є динамічний баланс і секрет успішного його підтримання….

- У збереженні інтересу до того, що є у тебе, а також у пріоритетах. Коли я тільки почала працювати на посаді виконавчої директорки, у мене відбулася зустріч з Іриною Нікітіною (в минулому вона також обіймала цю посаду). Я навіть досі пам'ятаю, де відбулася ця зустріч. У розмові про поточні справи я сказала: «Боже, як взагалі все встигати, це ж просто нереально!». Тоді вона відповіла: «Немає поняття «я не встиг», є поняття «це не в моєму пріоритеті». Загалом, ти ніколи не встигнеш зробити те, що не є твоїм пріоритетом. Змирися з цим і живи далі. Не потрібно вигадувати велосипед, просто необхідно собі в цьому зізнатися.

- Чи є у Вас одна універсальна порада, яка б усім підійшла?

- Keep calm and carry on!

- Які виклики, на Вашу думку, наразі стоять перед українським суспільством?

- Я переконана, що нам усім варто навчитися мистецтва критичного мислення. Це виклик «міжнаціональний», світовий, але для нашого суспільства він є одним із ключових. Дійсно, наразі ми отримали значні переваги від того, що живемо в цифровій добі, проте ми не вміємо працювати з інформацією (оцінювати її, аналізувати та систематизувати). Є значна кількість талановитих людей, Україна тут не виняток. Зокрема, сучасна молодь напрочуд відрізняється швидкістю пошуку інформації. Далі - ще більше. Однак постає питання про те, що з цією інформацією робити? ЇЇ потрібно аналізувати. У мене ж іноді складається враження, що наше суспільство блукає у пітьмі, йде наосліп. Нам варто змінювати підходи до мислення. Ми частіше на щось реагуємо, аніж щось стратегічно будуємо. Таких стратегічних візій бракує на всіх рівнях, а їх наявність неможлива без уміння критично мислити.

- Які ризики для суспільства несе відсутність критичного мислення?

- Будь-яким суспільством дуже легко маніпулювати, якщо воно не вміє критично сприймати інформацію. На всіх рівнях.

- У контексті проблеми дефіциту критичного мислення у суспільства, чого надалі очікувати від Асоціації?

- Асоціація говорила і буде говорити про всі наявні проблеми й неузгодженості, які виникають та ще виникатимуть у законодавчій сфері.

- Ваша перша реакція на раптовий форс-мажор?

- «Ніколи такого не було і ось знову!»

- Ваші перші кроки в умовах раптового форс-мажору?

- Це не перша криза, через яку проходить Асоціація, тому наявний досвід підказав, що потрібно швидко змінюватися. З огляду на пріоритети, ми одразу визначили необхідність оперативного переведення діяльності до онлайну та паралельного посилення експертного потенціалу. Загалом, завдання було успішно виконане.

- Ви пішли на дистанційку чи залишилися в офлайні?

- Весь колектив перейшов на дистанційку. Всі офіси не працювали протягом 2,5 місяців.

- З карантинним «Альфа» для Секретаріату зрозуміло. Тепер про «Омега». Як минув карантин?

- Для нас він ще не минув. Незважаючи на повернення до офісів, ми ще не повністю розуміємо вектор подальшої побудови діяльності, враховуючи обмеження. Адже ніхто не знає, коли вони будуть зняті. При цьому ми усвідомлюємо появу значної кількості нових форматів, які нам вже вдалося реалізувати.

- Які зміни приніс для Асоціації карантин?

- Для діяльності - жодних змін. Змінився формат (це саме про онлайн). Я думаю, що після виходу з карантину ми продовжимо поєднувати його з офлайном.

- Які цілі Ви ставите перед командою на наступне півріччя (зокрема, в контексті карантину та його наслідків)?

- Вийти з карантинного шторму ще сильнішими (посміхається - прим. ред.). Як мінімум - повернутися до початкової точки відліку, а як максимум - привнести нове до діяльності, використавши всі можливості, подаровані кризою. Якщо говорити про АПУ загалом, безперечно, триватиме розвиток лідерства, адже це наш незмінний пріоритет.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати