Наразі формується абсолютно новий ринок юридичних послуг

Наталія ТИЩЕНКО, керуюча партнерка ЮК Nobili, членкиня Ради Національної асоціації арбітражних керуючих України, має багаторічний досвід роботи та визнання в одній із, напевне, найцікавіших практик ринку юрпослуг — банкрутстві. Як ця сфера розвивається (та чи розвивається взагалі), як на її розвиток впливає війна, про напрями змін у судовій практиці та загалом, чим зараз дихає ринок юридичних послуг, читайте в нашому інтерв’ю.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

— Розкажіть, як почувається практика в умовах війни? Що їй найбільше болить?

— Війна принесла в Україну різке падіння економіки, масове зупинення виробництв, розрив ланцюжків постачання, безповоротну втрату доходів бізнесу внаслідок припинення діяльності на невизначений період. Все це призвело до скасування замовлень на послуги та товари, відмови від укладення нових угод, скасування постачання за вже укладеними договорами. Будь-яка криза завжди провокує закриття великої кількості бізнесів, і війна спровокувала наймасштабніше припинення бізнесу. Кількість відкритих судових справ про банкрутство у цьому році значно більша, ніж у попередньому. Саме це говорить про те, що бізнес усвідомлено позбавляється від боргових зобов’язань. На жаль, санацій ми бачимо критично мало. Але вони є, і це вселяє надію, що в Україні з’являється нове покоління підприємців з усвідомленим підходом до боргів і загалом до підприємництва. Активізація практики щодо притягнення керівного складу і бенефіціарів підприємств до субсидіарної та солідарної відповідальності приводить до коригування методів покидання ринку і виховує у боржників культуру роботи з боргами. Фраза «борги сплачують лише боягузи» поступово втрачає свою актуальність.

Банкрутство і до війни мало велику кількість больових точок і не визначених у законодавчій площині питань. А тепер додалися ще й проблеми, пов’язані зі зруйнованим майном і санкціями, накладеними на країну-агресора. За оприлюдненими даними, у 2022 році Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду розглянув майже 7200 процесуальних звернень. Оскільки широкомасштабна війна триває, за прогнозами, кількість справ про банкрутство буде лише збільшуватися.

— Які основні зміни в законодавстві у сфері банкрутства були прийняті за останній рік? На що вони були спрямовані та як ви оцінюєте тенденції розвитку практики?

—1. Буде створена автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність», що єсукупністю програмно-технічних і телекомунікаційних засобів, які забезпечують збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) і фінансово-економічні показники боржника, формування Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження усправі про банкрутство (неплатоспроможність), Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, функціонування електронного кабінету арбітражного керуючого та захист від несанкціонованого доступу.

2. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються вмежах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо вказаних вище спорів, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), що розглядає спір по суті в межах цієї справи.

3. У разі подання до відкриття провадження двох чи більше заяв кредиторів про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд призначає заяви до розгляду в одному судовому засіданні, за результатами якого за заявою, що подана першою, у разі її відповідності, відкриває провадження у справі про банкрутство. Інші заяви господарський суд залишає без розгляду. Залишення заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство без розгляду не перешкоджає зверненню такого кредитора як конкурсного з вимогами до боржника.

4. Боржник зобов’язаний у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження усправі уразі, якщо задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності) та в інших випадках. Якщо органи управління боржника допустили порушення цих вимог, вони несуть солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. Питання порушення органами управління боржника зазначених вимог підлягає розгляду господарським судом під час здійснення провадження у справі. У разі виявлення такого порушення про це зазначається в ухвалі господарського суду, що є підставою для подальшого звернення кредиторів своїх вимог до зазначених осіб.

5. Господарський суд у межах провадження усправі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника чи кредиторів.

— За вашими спостереженнями, які законодавчі зміни себе виправдали, а які (або відсутність яких) розчарували?

—Зміни до Кодексу з процедур банкрутства були нещодавно опубліковані, й говорити про їхнє застосування ще рано. Скажу, що всі вони спрямовані на захист кредитора у справах про банкрутство, вдосконалення норм і виправлення недоліків законодавства.

— Яких змін зазнала судова практика в галузі банкрутства?

— Кардинальних змін у практиці банкрутства не відбулося. Удосконалюється судова практика з питань, що виникають у судових процедурах, які застосовуються до боржника, зокрема щодо покладення на керівника боржника солідарної відповідальності, притягнення засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі й керівника боржника, до субсидіарної відповідальності та визнання недійсними правочинів боржника.

Принцип «концентрації» спорів у межах банкрутства.

Однією з важливих новел КУзПБ стало те, що за умови відкриття провадження у справі про банкрутство боржника вирішення усіх майнових спорів з вимогами до нього здійснюється у межах справи про банкрутство задля судового контролю за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів та відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Застосування принципу «концентрації» всіх спорів у межах справи про банкрутство відображено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі №607/6254/15- ц, від 28.01.2020 року у справі №50/311-б, від 21.09.2021 року у справі №905/2030/19 (905/1159/20). У справі №10/5026/995/2012 (постанова КГС ВС від 11.02.2020року) розглядалося питання щодо застосування у справах про банкрутство загальних норм про позовну давність, зокрема щодо початку її перебігу за заявами арбітражного керуючого (ліквідатора), зупинення на період дії мораторію та поважності причин пропуску позовної давності.

Практику щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів після спливу 170 календарних днів з дня ведення процедури розпоряджання майном боржника було висвітлено у постанові КГС ВС від 22.09.2021 року у справі №905/1923/15. Вона підтвердила, що після спливу 170 днів із дня запровадження процедури розпоряджання майном, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про запровадження процедури санації, задоволення забезпечених вимог кредиторів коштом майна боржника, що є предметом забезпечення, має здійснюватися за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, постановленою за результатом розгляду заяви кредитора, вимоги якого є забезпеченими.

Суттєвим було рішення Верховного Суду у справі №921/39/21 від 5.10.2022 року щодо банкрутства фізичних осіб. Ним було узагальнено практику щодо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, якщо конкурсні кредитори не подали у визначений законом строк заяви з грошовими вимогами до боржника. Залежно від конкретних обставин, зокрема в разі наявності у боржника підтвердженої відповідними доказами заборгованості перед конкурсним кредитором і подальшого ігнорування такими кредиторами свого обов’язку щодо подання заяви з грошовими вимогами до боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання фізичної особи— боржника банкрутом за відсутності рішення зборів кредиторів. Водночас таке рішення суд приймає з урахуванням та оцінкою стану неплатоспроможності боржника на підставі отриманого звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації боржника. Судова палата КГС ВС у постанові від 22.09.2021 року у справі №910/6639/20 зробила висновок щодо поняття «член сім’ї боржника» у справах про неплатоспроможність фізичних осіб. До членів сім’ї боржника в обов’язковому порядку відносять його дітей (зокрема повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов’язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов’язків.

— Питання, як війна вплинула на вашу компанію та клієнтів, напевно, вже не буде настільки актуальним, оскільки війна триває вже понад рік… Запитаю так: наскільки за 10-бальною шкалою ви адаптувалися до роботи в умовах воєнного стану?

— Наш клієнт доволі специфічний. Він не змінився, лише почав більше запитувати дрібних послуг. Ми почали більше використовувати електронний суд, менше відряджень. Адаптацію нашої компанії до умов воєнного стану оцінюю на 9 з 10. Чому саме 9? Бо вважаю, що ми робимо максимум, який від нас залежить, і використовуємо усі можливості для ефективної роботи та підтримання економіки країни. Не 10, тому що завжди є куди рухатися і що покращити.

— Що змінилося в компанії, у команді за останній рік?

— Кардинальних змін, зокрема кадрових, у компанії не відбулося. Наразі в команді нашої компанії працюють на повну найкращі спеціалісти, попри обставини. Я вважаю це одним зі своїх найголовніших досягнень— мати зараз таку команду, яка горить зі мною однією справою.

— З якими викликами вам як керуючій партнерці ЮФ довелося зіштовхнутись?

— Найголовнішим викликом було впоратися із власним стресом, водночас підтримувати команду та шукати розв’язання усіх завдань, зокрема, щодо допомоги клієнтам та інформаційної допомоги постраждалим. Я намагалася не фокусуватися на поганому, а тримати курс на відновлення роботи. Саме робота є найкращою терапією для мене у скрутний час, дозволяє відволіктися від переживань і допомогти іншим. На щастя, після звільнення Київської області частина команди змогла повернутися до Києва, решта працювали дистанційно. Тут нам допоміг ковідний досвід з організації дистанційної роботи команди. Кожен намагався робити максимум, який залежав від нього. Також вважаю гарною навичкою пристосовуватися до обставин, бути гнучкою. Це допомагає справлятися з труднощами, бути в потрібному місці в потрібний час, знаходити нові нестандартні рішення своїх завдань.

— Як юридичний ринок України, на вашу думку, витримує випробування війною?

— Загалом юридичному ринку важко дається адаптація до сьогоднішніх умов. Маленьким компаніям, як нашій, напевно, легше справлятися з викликами. Багато практик наразі стали неактуальними чи втратили в прибутках. Більшість великих юридичних компаній змогли перерозподілити прибутки завдяки іноземним проєктам. Наразі формується абсолютно новий юридичний ринок, який буде докорінно відрізнятися від минулого. Сьогодні ми бачимо найбільше роботи від новостворених компаній, які не мають окремої спеціалізації й беруться за будь-які проєкти. На жаль, якість послуг цих компаній досить низька. Щодо нас — ми знаємо, чого вартий наш досвід, і маємо своїх клієнтів.

— Яких змін зазнало питання жіночого лідерства після повномасштабного вторгнення?

— Ця ситуація, наповнена кризою та стресом, відкрила в українках нескінченний потенціал лідерства. Якщо раніше жінки могли перекласти якісь важливі питання на чоловіків і покластися на них, то з початку вторгнення така можливість стала розкішшю, адже здебільшого чоловіки залишалися у своїх містах або йшли захищати країну, а жінкам потрібно було зібрати дітей, речі, виїхати у безпечніше місце, триматися самій і заспокоювати близьких. Це також жіноче лідерство, і я хочу, щоб кожна людина поважала це.

Що стосується лідерства у професійній сфері, то я побачила розквіт. Якщо ще на початку повномасштабного вторгнення саморозвиток, навчання та створення чогось нового було не на часі, то згодом ми зрозуміли, що треба жити, працювати, розвиватися та розвивати свою справу тут і зараз. Це стало потужним поштовхом до пробудження малого та середнього українського бізнесу, написання пісень і книг, створення нових продуктів та послуг. Українські жінки завжди відзначалися відважністю, мудрістю, винахідливістю, творчістю та працьовитістю. І за останній рік ми це ще раз довели і показали не лише Україні, але й світу. Адже з усіх людей, які виїхали з України через війну, 90% становлять жінки. Саме вони знайомлять іноземців з нашою культурою та презентують усьому світу наш підприємницький потенціал. Щонайменше — це розвиває їх лідерство, глобально — це притягуватиме в Україну іноземні інвестиції після війни. Такою я зараз бачу роль і потужність жіночого лідерства.

— Після 24 лютого в нашому суспільстві змінилося багато сенсів. Вони відобразилися і в позитивних змінах, як-то: згуртованість українців, перехід (нарешті) на українську мову, усвідомлення своєї національної ідентичності, так і в неоднозначно-деструктивних: ведення бізнесу (заробляння грошей) під час війни, радіти, посміхатися, поки тривають бойові дії, розвішування ярликів тощо. Чи доводилося вам зіштовхуватися з негативом у свій бік, який не прямо пов’язаний із війною, але спричинений нею?

— Людина завжди бачить світ таким, яким вона хоче його бачити. Кожен з нас проживає цей період по-своєму, і не всім до вподоби чиясь радість новому дню, квіти в сторіс чи святкування Дня народження. Я щиро співчуваю всім, хто зазнав втрат через війну. Але я переконана, що ми маємо продовжувати жити і бути щасливими. Кожен з нас це заслуговує, і саме це хоче у нас забрати агресор. Тож попри все, я ціную кожен день, приймаю кожну можливість, кожну подію, людину чи подарунок, які роблять мене щасливою.

— Які зміни, спричинені війною, залишаться у нашому суспільстві назавжди?

— Російсько-українська війна, яка триває вже понад рік, однозначно змінює звички та корегує особливості сприйняття. Я переконана, що з нами назавжди залишаться гордість за свою країну, повага до військових, цінність кожного дня життя і себе в моменті, взаємодопомога.

— Ви маєте проєкт для жінок Balance Wheel. Розкажіть про нього детальніше. В чому його суть і яка користь для жінок?

— Balance Wheel — це школа для успішних бізнеследі, що має на меті розвивати їх персональні риси і навички, збагачувати життя новим досвідом та емоціями, щоб відчувати себе успішною не тільки в бізнесі та кар’єрі, але й в усіх сферах життя. Проблема сучасної бізнеследі в тому, що вона приділяє всю увагу своїй кар’єрі чи бізнесу, забуває розвивати інші сфери та особисті якості, які закладені в її жіночу природу. Наші лекції спрямовані на розвиток саме цих рис, якими жінка може користуватися і в роботі, і у звичному житті. Ми вже проводимо офлайн- та онлайн-заходи, зокрема прямі етери в Instagram з експертами з різних сфер життя, та отримуємо позитивні відгуки від жінок, для яких ця інформація стає корисною. Наразі проєкт ще не готовий і перебуває на стадії доопрацювання. Проте ми працюємо над тим, щоб якнайшвидше представити вам його в найкращому вигляді з найкращим змістом. Тож слідкуйте за новинами, щоб не пропустити.