Про необхідність модернізації господарського судочинства «Юридичній газеті» розповіла секретар Пленуму Вищого господарського суду України, суддя цього суду Лариса РОГАЧ
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
– Пані Ларисо, на Ваше переконання, які норми ГПК є найбільш застарілими та вимагають негайного оновлення.
– Процесуальним нормам вже за своєю природою притаманна стабільність у часі, оскільки порядок здійснення правосуддя, правила поведінки суду, сторін спору, інших учасників процесу, що регулюються ними, були і є підпорядковані незмінному завданню забезпечити реалізацію їхнього права на справедливий суд. З іншого боку, майже кожна норма ГПК з моменту його прийняття зазнавала змін та доповнень, щоб пересвідчитися у цьому достатньо відкрити ГПК. Але чи кожне таке оновлення сприяло створенню сторонам та іншим особам, що беруть участь у процесі, необхідних умов для забезпечення реалізації ними своїх процесуальних прав, не викликало критик та дискусій у суспільстві та серед науковців? Дозволю нагадати про внесені до ГПК зміни у порядок розгляду питання відводу судді, про порядок допуску до провадження Верховного Суду України справи у разі надходження заяви про перегляд судових рішень господарських судів.
У ГПК є норми, що практично не застосовуються суддями через неактуальність цих норм у сучасних реаліях, наприклад, щодо досудового врегулювання спорів, чи у звʼязку з проблемами у застосуванні через допущену законодавцем технічну неточність, як-то посилання у ч. 2 ст. 90 ГПК на положення ст. 119 ГПК. Але ми не можемо стверджувати напевно, що застарілою є закладена у цих нормах можливість позасудового вирішення спору чи необхідність реагування суду на виявлені ним порушення законності.
Говорячи про оновлення ГПК та необхідні зміни до нього, хотілося б навести порівняння, наприклад, з громадським транспортом, що рухається до необхідної зупинки з водієм та пасажирами. Перш ніж замінювати один вид на інший, чи змінювати конструктивні елементи та частини, мабуть, слід чітко визначити, у чому та для чого буде здійснена така заміна: задля забезпечення безпеки учасників руху, чи їх більшого комфорту, чи це буде модернізація технічного засобу, чи термінове виведення його з аварійного стану. А хіба можна не враховувати дороги, якими здійснюється рух?
Тому, звичайно, внесення змін до ГПК не може відбуватися поза державною стратегією реформування судової системи загалом, покликаною побудувати довіру до судової влади, створити умови для швидкого та ефективного захисту прав та інтересів учасників господарських правовідносин, сприяння веденню бізнесу в Україні та її економічному розвитку. Потрібно модернізувати, осучаснити наш засіб – ГПК, надати додаткові процесуальні можливості як суду, так і сторонам під час розгляду справи у порядку господарського судочинства; натомість, ми маємо поки що вибірковий ремонт залежно від місця, де виявлена несправність.
– На Ваше переконання, чи необхідно приймати новий ГПК, чи достатньо буде внести точкові зміни?
– На моє переконання, приймати зараз новий ГПК немає потреби, однак і зміни до нього, про які, власне, йдеться вже не перший рік, повинні мати не «точковий» характер, а, як вже було сказано, передусім спрямовуватися на модернізацію, покращення чинного ГПК запровадженням, наприклад, електронної форми судочинства, доповненням форм судового процесу, не виключаючи усунення прямих прогалин, як-то відсутність положень про відновлення втраченого провадження, чи технічних недоліків, про які вже сказано вище. Ці зміни не впливають на основну функцію ГПК бути регулятором вирішення спорів у специфічній сфері господарських правовідносин, не змінюють основних принципів господарського судочинства, а доповнюють та розширюють ті, що є.
Значна кількість змін до ГПК, які пропонують наразі, є наслідком виявлених недоліків у механізмі застосування ГПК. Зʼясували, що сторони зловживають правом на оскарження – передбачили існування судових рішень, які не оскаржуються окремо від рішення суду; надійшли рішення ЄСПЛ з вказівкою на розгляд справ судами з порушенням розумних строків – скорочуємо строки розгляду справи, інколи й понад межі здорового глузду. Особисто мені хотілося б, щоб запропоновані зміни заздалегідь усували випадки та запобігали можливості зловживань під час розгляду справи саме через визначеність правового регулювання кожної процесуальної дії, уникаючи зайвої заформалізованості. Але цього не можна досягти також і без розуміння кожним субʼєктом процесу необхідності добросовісної поведінки, того, що процесуальні норми слід використовувати саме для вирішення спору у розумний строк з наданням сторонам можливостей для реалізації своїх законних прав, а не для інших цілей.
– Назвіть будь-ласка найбільш концептуальні зміни
– Якщо говорити про зміни до чинного ГПК, які пропонуються суддями господарських судів, то це передусім вдосконалення чинних норм, що регулюють основні засади господарського судочинства, такі, як його змагальність та диспозитивність, гласність та відкритість розгляду справи, верховенство права, визначення строків судочинства у господарських судах через критерій розумності строку, з огляду на визначення, наданого ЄСПЛ; водночас пропонується запровадження системи електронного документообігу, розширення форм господарського судочинства, уточнення та розширення юрисдикції господарських судів, розгляд справ у порядку спрощеного провадження, визначення порядку відновлення втраченого судового провадження, запровадження інституту зустрічного забезпечення, недопущення зловживання процесуальними правами; велику увагу приділено також запровадженню процедури примирення сторін, застосуванню позасудових методів вирішення спору.
Слід зазначити, що пропозиції самих суддів щодо запровадження автоматизованої системи «Електронний суд», закріплення на законодавчому рівні поняття зловживання процесуальними правами та відповідальності за вчинення таких дій, заохочення сторін до мирного врегулювання спору, застосування нового процесуального інституту зустрічного забезпечення, заходів процесуального примусу, чіткого закріплення юрисдикції господарських судів, розгляду справ у порядку спрощеного провадження, визначення порядку відновлення втраченого судового провадження відповідають тим змінам, які планується запровадити за змістом законопроекту про внесення змін до ГПК, спрямованим для вивчення до Вищого господарського суду України. Водночас слід зазначити, що відповідно до державної стратегії з реформування судової влади опрацьовуються також питання уніфікації термінології у процесуальних кодексах, конкретизації ролі та функцій господарського суду під час розгляду справи відповідно до принципів диспозитивності та змагальності судового процесу, розширення процесуальних можливостей суду на стадії апеляційного та касаційного провадження; тобто наголошується саме на принциповому вдосконаленні процесу.
– Наскільки вплине на роботу господарських судів прийняття нового ГПК?
– Забезпечення практичних механізмів реалізації принципів змагальності та диспозитивності сторін, їхньої рівності перед законом, визначення ролі судді саме як арбітра, а не слідчого чи адвоката для сторін спору, вдосконалення правового регулювання порядку проведення засідань, порядку подання учасниками процесу доказів, заповнення прогалин у законодавстві, що спричиняють неоднозначне розуміння навіть у питаннях, наприклад, моменту набуття чинності судовими рішеннями, повинно, звичайно, позитивно вплинути на роботу господарських судів. Водночас не можу повторно не зазначити, що дієвість запропонованих змін безпосередньо повʼязана також із правомірним, добросовісним їх використанням як судом, так і всіма іншими учасниками процесу.