Про важливі зміни у сфері інтелектуальної власності, як під час війни відбувається судовий захист прав ІВ, що робити, якщо авторські права порушив штучний інтелект, та багато іншого поговорили з очільницею Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс) Оленою ОРЛЮК.
— Розкажіть, які важливі зміни у сфері ІВ відбулися за останній рік?
— Почну з того, що майже рік тому (8 листопада 2022 року — ред.) Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (IP офіс), зареєстрований 24 серпня того самого року на День Незалежності України, запрацював як національний орган інтелектуальної власності. Заснування та запуск діяльності IP офісу в Україні стало завершенням інституційної реформи державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Вона тривала майже шість років. По-друге, нам вдалося гармонізувати IP-законодавство з європейським у межах Угоди про асоціацію з ЄС. Це стало вагомим кроком на шляху України до євроінтеграції. У цьому контексті варто згадати, що наприкінці 2022 року парламент ухвалив нову редакцію Закону України «Про авторське право і суміжні права», а в березні 2023 року — Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав інтелектуальної власності», який імплементував фінально в національне правове поле Директиву №2004/48/ЄС.
Окремо наголошу на перемогах нашої делегації під час 64-ї серії засідань Асамблей держав-членів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ). Подія відбулась у Женеві влітку 2023 року. Нам вдалося добитися того, що ВОІВ продовжуватиме надавати конкретну допомогу та підтримку Україні, як це зазначено в розд. 7 «Висновки» Звіту про допомогу та підтримку інноваційного й креативного секторів та системи інтелектуальної власності України, а також визнає негативні наслідки війни, розпочатої російською федерацією. Про це йдеться в рішенні Генасамблеї ВОІВ.
Також ми фіналізували підписання нового Меморандуму між Міністерством економіки України та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності з конкретними кроками, спрямованими на підтримку національної сфери інтелектуальної власності (ІР-сфери) та наших інноваційного та креативного секторів. Водночас на полях Генасамблеї були підписані меморандуми про співпрацю безпосередньо між нашим ІР офісом та Європейським офісом з інтелектуальної власності та Європейським патентним відомством. Знову ж таки, з конкретними кроками, спрямованими на підтримку винахідницького, креативного, інноваційного середовища України.
Все, що я перерахувала, означає, що ІР-сфера в Україні активно розвивається, попри всі виклики, які ставить перед нами повномасштабна війна.
— Що потрібно, можливо, змінити в законодавстві, щоб система державної охорони ІВ в Україні повноцінно запрацювала та стала максимально сучасною, прозорою та інноваційною?
— Зміни до національного законодавства у сфері інтелектуальної власності готувалися на виконання зобов’язань Угоди про Асоціацію, починаючи від колективного управління майновими правами у 2018 році, промислової власності у 2019–2020 роках, до авторського права й суміжних прав наприкінці 2022-го та згаданого вище захисту ІР-прав у 2023 році. Крім цього, останні істотні зміни до спеціального законодавства у сфері авторсько-правового регулювання вносилися фактично у 2001 році. За цей час перед суспільством постали нові виклики, зумовлені не лише активним впровадженням нових технологій у повсякденне життя. Тому такі зміни — це об’єктивний процес, хоча він не зупиняється.
Після останнього скринінгу національного законодавства в ІР-сфері, що проводився цієї весни нашим ІР офісом за дорученням Уряду з метою підготовки звіту України в межах євроінтеграції, ми бачимо чергові завдання, які маємо реалізовувати на шляху гармонізації та імплементації з правом ЄС у цій сфері. Що стосується удосконалення самої системи державної охорони ІВ, то ІР офіс над цим щоденно наполегливо працює, щоб наша система відповідала потребам сучасності, була прозорою, інноваційною, диджиталізованою. Ми розробили стратегічний план розвитку ІР офісу на період до 2026 року, який фактично почали вже реалізовувати зараз.
— Як під час війни відбувається судовий захист прав інтелектуальної власності? Враховуючи, наприклад, усім відомі проблеми в судах.
— На це запитання хочу відповісти не лише в контексті повномасштабної війни, адже наші суди відновили буквально за декілька місяців після її початку розгляд ІР-спорів. Однак ефективний судовий захист ІР-прав — це давнішнє питання України, яке треба розв’язувати невідкладно, враховуючи нашу підготовку до післявоєнної відбудови та вступу до ЄС і НАТО. Суди з питань інтелектуальної власності сьогодні функціонують в усіх розвинених країнах — США, Німеччині, Великій Британії, Японії, Португалії тощо. Наявність цієї інституції дає змогу не лише захищати інтелектуальні надбання нації, а й позитивно впливає на всі процеси всередині країни.
В Україні поки що більшість суперечок в ІР-сфері відносять до компетенції господарських судів. Нам просто необхідно прискорювати запуск Вищого суду з питань інтелектуальної власності. Цей суд Україна могла б запустити ще у 2019 році, разом із ВАКС. Але сфера інтелектуальної власності на той момент не сприймалася як пріоритетна, а добір кандидатів у судді ІР-суду так і не був завершений. Ми втратили час та можливості. Відкинули себе дуже далеко назад у минуле в очах західних політичних партнерів та потенційних інвесторів в український бізнес.
Сьогодні наші міжнародні партнери говорять про необхідність захисту інвестицій в Україні, тому є велика ймовірність запуску спеціалізованого суду, який буде об’єднувати захист інвестицій та ІР-прав. Нам необхідно негайно доопрацювати відповідну правову базу, зокрема внести зміни до Господарського процесуального кодексу, враховуючи специфіку ІР-права. Також ми повернулися до питання завершення процедури укладення Меморандуму між ВОІВ та ВС України, який був у розробці до початку повномасштабної війни. Серед його складових — доступ українських суддів до бази даних WIPO Lex та наповнення її українськими судовими справами.
Критично необхідно підвищувати кваліфікацію суддів в ІР-сфері, зокрема через доступ до чинних програм ВОІВ. Зазначимо, що вже досягнуто домовленості з ВОІВ щодо долучення наших суддів до таких програм найближчими місяцями. Однак і сам ІР офіс долучатиметься до процесу підвищення кваліфікацій національних суддів в ІР-сфері, особливо враховуючи зміни, що відбуваються в національному законодавстві у зв’язку з гармонізацією норм права ЄС. Водночас ІР офіс, маючи позитивний іноземний досвід, активно розвиває сферу медіації в ІР-сфері (запустивши Центр медіації) та очікує нарешті на прийняття відповідних актів Уповноваженим органом управління, щоб відновити повноцінну роботу Апеляційної палати. І питання, що заслуговує на окреме висвітлення — це активне залучення ІР офісу до реалізації санкційної політики.
— Інтернет переповнений матеріалами, які порушують авторські права. Чи є нові підходи в методах та способах захисту своєї інтелектуальної власності? Що робити, якщо авторські права порушив штучний інтелект?
— Коли ми говоримо про нові підходи, то насамперед ідеться про створення технічних засобів, що дозволяють обмежувати та відстежувати використання творів у мережі. Адже за сучасних умов контролювати цей процес дуже складно, і навіть найбільш вдалі норми законів про авторське право не можуть працювати на повну силу. Серед таких технічних розробок — обмежена функціональність документів, захист від копіювання, криптографічні конверти тощо. Також потрібно не забувати про цифровий підпис, за допомогою якого можна ідентифікувати автора твору (навіть якщо він використовує псевдонім). Дуже цікавим є питання про порушення прав штучним інтелектом.
З одного боку, для навчання та обробки він використовує твори, які є у відкритому доступі. Авторське право дозволяє збирати дані для тренувань в інтернеті — це вважається добросовісним використанням. Проте в мережі є багато так званих піратських матеріалів, а вже їх використання порушуватиме авторські права. У новому Законі України «Про авторське право і суміжні права», який набрав чинності 1 січня 2023 року, результат роботи штучного інтелекту підпадає під правове регулювання як неоригінальний об’єкт, згенерований комп’ютерною програмою, що охороняється правом особливого роду (sui generis). Sui generis — це набір спеціальних положень, які регулюють об’єкти, створені внаслідок роботи комп’ютерної програми. Ці об’єкти не містять творчого підходу та генеруються без участі людини.
У результаті особисті немайнові права на такі об’єкти не виникають, адже вони можуть належати лише фізичній особі, але аж ніяк не штучному інтелекту. Якщо штучний інтелект згенерував результат, використавши інший об’єкт авторського права, тоді користуватись таким результатом ШІ можна лише у випадку, якщо не порушені авторські права щодо цього об’єкта. Наприклад, якщо штучний інтелект створив кліп, використавши уривки захищеного авторським правом відео, то потрібно дотримуватися авторських прав щодо використаного контенту.
Отже, формально штучний інтелект не може порушити авторське право, адже якщо він використовує для обробки піратські матеріали, то порушником є той, хто початково виклав їх у мережу Водночас маю зазначити, що дискусії щодо об’єктності чи суб’єктності штучного інтелекту не лише у сфері авторського права, але й права інтелектуальної власності загалом, далеко не перший рік тривають на численних міжнародних платформах. І ми можемо бути з часом свідками, коли підходи теорії права та законодавства почнуть змінюватися. Хоча, як на мене, зв’язок інтелектуальної, творчої діяльності саме з людиною має залишатися базовим у наших подальших пошуках.
— Чи стежите ви за закордонним досвідом у сфері ІВ? Чи можете навести якісь цікаві судові кейси?
— Так, звісно. IP офіс тісно співпрацює з іноземними колегами на багатьох рівнях, адже законодавство у цій сфері не може існувати без дослідження кращих практик та зв’язку з міжнародними підходами й стандартами. Буквально нещодавно я повернулася з Міжнародного конгресу з інтелектуальної власності на честь 105-річчя Польського патентного відомства. Було проведено низку зустрічей із закордонними колегами. Зокрема, вдалося зрушити питання тренінгів для наших експертів від програми CDLP в онлайн- та офлайн-форматах. Розпочати плануємо вже в листопаді цього року. Це дуже важливий крок для посилення рівня наших експертів, що зі свого боку стане черговою віхою у поглибленні співпраці із закордонними колегами, відомствами, а також підвищить рівень ІР офісу в очах заявників.
Щодо цікавих судових кейсів, то згадаю те, як будинок моди Hermès відсудив $133 000 компенсації в цифрового художника Мейсона Ротшильда (NFT на сумки Birkin). Цей судовий процес став прецедентом для майбутніх позовів, коли віртуальне відтворення може бути порушенням прав на торговельну марку. Також нагадаю класику — напружений патентний спір між Apple та Samsung, який тривав понад сім років. Почалося все з того, що у 2011 році американський виробник звинуватив південнокорейського конкурента в копіюванні дизайну і технічного оснащення iPhone та iPad. Патентна війна призвела до того, що в різних країнах були відкриті близько 50 проваджень. У підсумку після численних судових рішень та поданих апеляцій каліфорнійський суд зобов’язав Samsung виплатити за порушення ІР-прав $539 млн.
— Як співпрацюєте з WIPO?
— З впевненістю можу сказати, що в нас дуже плідна співпраця із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності. І посилилась вона влітку цього року під час Генеральної Асамблеї ВОІВ, про яку я вже згадувала. Під час цього візиту в мене була особиста зустріч з генеральним директором ВОІВ Дареном Тангом та очільниками профільних напрямів організації. Ми фіналізували обговорення підготовки згаданого вище Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством економіки України та ВОІВ, який був за декілька тижнів після цієї зустрічі підписаний всіма сторонами. Документ передбачає поглиблення співпраці у сфері інтелектуальної власності за результатами оцінки безпосередніх, середньо- та довгострокових впливів військової агресії рф на інноваційний та креативний сектори та екосистему України. Нам вдалося відстояти необхідні зміни до Угоди між Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Міжнародним бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності, затверджені на 55-й сесії Асамблей Союзу Договору про патентну кооперацію (PCT) 10 липня 2023 року.
Результат — IP офіс продовжує виконання функцій Міжнародного пошукового органу (МПО) та Органу міжнародної попередньої експертизи (ОМПЕ). Напередодні прийняття цього рішення ІР офіс успішно пройшов міжнародну сертифікацію ISO 9001:2015. І наразі активно працюємо над підвищенням кваліфікації нашого експертного корпусу. Окремо підкреслю: нам вдалося переконати представників ВОІВ продовжувати надавати конкретну допомогу та підтримку Україні. Також під час Генеральної Асамблеї ВОІВ представили Звіт про допомогу та підтримку інноваційного й креативного секторів та системи інтелектуальної власності України, в якому було відображено негативні наслідки війни на ІР-сферу України; такий звіт має готуватися й наступного року. Наша делегація вкотре закликала посилити ізоляцію рф у ВОІВ.
— Розкажіть про реєстрацію торговельних марок в Україні. Чи щось змінилося під час війни?
— Ми стикнулися з багатьма викликами з початком повномасштабної війни. Але наразі можу констатувати, що з більшістю з них впорались. Одне із завдань зараз — покращити сервіси для роботи над заявками. Ми уже маємо змогу опрацьовувати більшість документів в електронному форматі — не лише саму реєстрацію, а й подання довіреності, продовження дії свідоцтва та передання прав на ТМ. Зараз документи оформлюються у pdf-форматі, підписуються за допомогою ЕЦП представника та успішно реєструються. Це значно пришвидшує їхній розгляд. На жаль, наш офіс отримав важку спадщину, й наші експерти наразі вимушені працювати над заявками на ТМ не лише минулого (як би нам хотілося), але й позаминулих років, які все ще залишаються в роботі.
Це складний фактор у роботі із заявниками, адже ми не можемо швидко виконати запит бізнесу на реєстрацію ТМ (на відміну від інших об’єктів ІР-права), якого від нас очікують, особливо в надскладних умовах повномасштабної війни, що триває, за якої бізнес не просто виживає, а намагається розвиватися. Але ми наполегливо працюємо над тим, аби якнайшвидше вийти на річний термін проведення реєстрації ТМ, що буде адекватним світовим практикам. Ми також проговорюємо можливість запровадження європейських практик реєстрації ТМ фактично за результатами формальної експертизи. Але розуміємо, що поки в Україні не буде вибудувана ефективна система захисту ІР-прав та не підвищиться культура конкуренції загалом, то відсутність кваліфікованої експертизи при реєстрації ТМ створить відкрите поле для широкого поширення недобросовісної конкуренції. І це аж ніяк не допомога бізнесу. І звісно ж, особливу увагу зараз приділяємо заявникам, які заходять у сферу національної безпеки та оборони.
Наразі таких проєктів стало значно більше — по винаходах, корисних моделях, авторському праву. Ми розуміємо надважливість цього напряму. Під час першого Міжнародного форуму оборонних індустрій, на якому Президент України Володимир Зеленський заявив про створення Альянсу оборонних індустрій, мені вдалося обговорити як із представниками нашого уряду, розробниками, так і з представниками офісу НАТО посилення рівня охорони й захисту ІР-прав як один із ключових запитів наших міжнародних партнерів. Розробка IP-політики для нашої сфери ОПК — пріоритет для моєї команди.
Олена ОРЛЮК із Дареном ТАНГОМ, генеральним директором WIPO, під час Міжнародного конгресу з інтелектуальної власності
— Як зараз відбувається боротьба з контрафактними та піратськими товарами? Які масштаби цієї проблеми загалом? Чи щось потрібно змінювати в підходах? Які найефективніші механізми протидії?
— Піратство залишається суттєвою проблемою для України. У 2020 році Європейська комісія призначила нам пріоритет №2 за порушеннями інтелектуальної власності. Це означає «серйозні системні проблеми у галузі охорони та захисту прав інтелектуальної власності, завдання значної шкоди бізнесу ЄС, порівняно з попереднім роком прогрес відсутній або мінімальний». Логічне запитання: що з цим робити? Моя відповідь — підвищувати рівень культури інтелектуальної власності в нашій державі. Кожен має розуміти, що нелегальне завантаження пісні чи фільму — це буквально крадіжка, незаконне заволодіння чиєюсь власністю.
Сфера ж загалом має працювати не лише над удосконаленням національного законодавства, а й особливо — правозастосування в напрямі дотримання ІР-прав. У межах боротьби з піратством IP офіс створив Центр спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності. Його мета — об’єднати зацікавлені сторони, щоб удосконалювати систему захисту ІР-прав, сприяти правоохоронним та митним органам у підвищенні кваліфікацій зі спеціалізованих питань ІР-сфери, спільно боротися зі злочинною загрозою. Завдяки цьому професійному майданчику приватний і державний сектори матимуть можливість об’єднувати зусилля та протидіяти торгівлі контрафактом і піратською продукцією загалом. У цьому сенсі ми вже досягли готовності підтримки з боку EUIPO, у складі якого діє Європейська обсерваторія з питань порушення прав інтелектуальної власності.
— Чи проводяться зараз навчальні програми з питань ІВ?
— Я щиро пишаюся тим, що роблять мої колеги з ІР-Академії — Національного ІР-тренінгового центру в Україні, що функціонує у складі нашого IP офісу. Провідні спеціалісти з ІР-права, економіки, інновацій тощо працюють за кількома напрямами та для різних аудиторій. По-перше, це популяризація інтелектуальної власності, починаючи з самої малечі, школярів, студентів до широкого загалу. Ми прагнемо, щоб Україна стимулювала розвиток талантів та креативності своїх громадян. Сьогодні весь світ знає Україну як героїчний народ, який боронить своє право на життя та незалежність.
Ми працюємо також на те, аби Україну після нашої перемоги почали визнавати і як значний у світі інтелектуальний та інноваційний бренд. По-друге, це просвітництво ІР-сфери для інтелектуальної та творчої діяльності. Тут йдеться про підвищення рівня грамотності щодо прав творців та розвиток культури правової поведінки серед представників сфери креативних індустрій та сфер науково-технічної й інноваційної діяльності. По-третє, це підготовка та перепідготовка фахівців в ІР-сфері: ми формуємо компетентне ком’юніті та консультуємо його щодо змін в українському законодавстві та світової практики. Із широким спектром подій, які організовує та підтримує IP-Академія, зокрема спільно з Академією ВОІВ, можна ознайомитись у нас на сайті та сторінках соцмереж. Від себе можу сказати, що ці івенти організовуються і для дітей, і студентів, і науково-педагогічного складу закладів освіти, і представників стартапів та креативних індустрій, і працівників державного сектору, і бізнесменів.
— Яку роль диджиталізація відіграє у сфері IB зараз (зокрема технологія блокчейн) та як використовуєте ШІ? Яка роль Мінцифри та інших інституцій у цих процесах?
— Колеги з Мінцифри та інших міністерств — це наші надійні партнери. Ми співпрацюємо з багатьма з них, робимо спільні проєкти — для того, щоб захистити важливі для держави продукти з позицій інтелектуальної власності. Щодо використання штучного інтелекту в ІР-сфері, то за ним велике майбутнє. Принаймні в адмініструванні. Зокрема, колеги з ВОІВ дедалі частіше наголошують на тому, що роль ШІ в адмініструванні зростатиме пропорційно тому, як зростає кількість заявок на реєстрацію IP в усьому світі. Штучний інтелект дає змогу обробляти заявки значно швидше та якісніше і не потребує адміністративних витрат.
Варто зауважити, що з метою адміністрування та управління технології ШІ використовують не лише в патентуванні та реєстрації торговельних марок. Його роль зростає в авторському праві. Наприклад, на платформі YouTube система, яка відповідає за процес виявлення порушень авторських прав на платформі та реагування на них, є повністю автоматизованою. Саме тому наша команда постійно проробляє питання подальшої диджиталізації процесів адміністрування, експертизи із перспективою застосування технологій ШІ. Щодо технології блокчейн, то можна сказати, що це потенційна економічна основа взаємодії цифрових активів та об’єктів у метавсесвітах із погляду інтелектуальної власності.
В офіційних заявах ВОІВ неодноразово звучало, що саме технологія блокчейн у майбутньому може трансформувати ІР-сферу. І навіть зараз блокчейн та подібні йому технології становлять інтерес для багатьох секторів економіки, в яких активно використовується IP, оскільки вони дають нові перспективні можливості для реєстрації, охорони та захисту ІР-прав.
— Як загалом штучний інтелект змінює сферу ІВ? Чи потрібно нове регулювання?
— Нещодавно вийшло цікаве дослідження, автори якого зробили висновок, що застосування генеративного ШІ зменшує бар’єр для входу в галузь інновацій. Це, безперечно, матиме вплив на те, як працює система ІВ і як нею управляють. Також це приведе до появи більшої кількості інноваційного контенту, легшого доступу до створення інновацій, більшої кількості дійових осіб і можливостей для них. Але наразі у використанні ШІ експертів найбільше турбують дві речі. По-перше, це те, що він зловживатиме, використовуючи для генерації контенту чужу інтелектуальну власність. По-друге, що генеративні інструменти ШІ дадуть іншим стейкхолдерам несправедливу перевагу на ринку. Україна вже зробила перші кроки у сфері законодавчого регулювання. Вище я згадувала про новий Закон «Про авторське право і суміжні права», який наділяє ШІ специфічним правовим статусом. Але події в цій сфері розвиваються дуже динамічно, тому наразі ми тримаємо руку на пульсі та готові вчасно реагувати на зміни.
— Які ваші прогнози подальших змін в ІВ? Чого очікувати? Як розвивати сферу?
— Однією з найбільш очікуваних подій в ІР-сфері, окрім законодавчих змін, вважаю відкриття в Україні на базі нашого ІР офісу National IP&I Hub — Національного хабу інтелектуальної власності та інновацій. IP&I Hub орієнтується на розробку та впровадження практичних інструментів для креаторів та винахідників: сервіс «єдиного вікна» (для подачі заявок, експертизи, реєстрації прав на об’єкти права інтелектуальної власності, реєстрація передачі таких прав тощо), платформу відкритих інновацій, інструменти патентної аналітики, програми підтримки, єдину цифрову платформу та ін. Цей майданчик має на меті об’єднати всіх учасників інноваційного процесу — винахідника, креатора, автора, розробника, інноватора з бізнесом та інвесторами. Це важливий елемент інноваційної екосистеми, яка сприятиме як зараз, так і у повоєнній відбудові України стабілізації та розвиткові національної економіки.
Реалізовуючи державну політику в ІР-сфері, зокрема працюючи над удосконаленням сервісів, підвищенням якості правової охорони та удосконаленням механізмів та способів захисту ІР-прав, підвищенням обізнаності та ІР-культури загалом, ми хочемо забезпечити умови для зростання та розвитку України як креативної нації та держави, що може гарантувати ефективний захист ІР-прав для національного та іноземного бізнесу.