23 травня 2016, 11:18

«Маю намір забезпечити надання клієнтам послуг, не обмежуючись українською юрисдикцією»

Опубліковано в №20-21 (518-519)

Володимир Яремко
Володимир Яремко адвокат, радник "Спенсер і Кауфманн"

IMG_0390


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


До команди адвокатського об'єднання «Спенсер і Кауфманн» приєднався адвокат Володимир Яремко, який став радником компанії та очолив практику міжнародного арбітражу й транскордонних спорів. Пан Яремко спеціалізується у таких сферах права: судове представництво, банкрутство і реструктуризація, міжнародний комерційний та інвестиційний арбітраж, представництво інтересів у Європейському суді з прав людини. Про свій кар’єрний шлях та бачення розвитку очолюваного напрямку в компанії Володимир Яремко розповів «Юридичній газеті».

- Пане Володимире, як відомо, Ви тривалий час працювали в компанії Arzinger, де очолювали групу міжнародних судових та арбітражних спорів. Чому вирішили приєднатися до команди «Спенсер і Кауфманн»?

- Насправді, не легко було прийняти рішення про перехід з компанії, у якій ми разом з колегами впродовж 7 років працювали над цікавими та комплексними судовими й арбітражними спорами, розвинувши сильну відповідну практику. У «Спенсер і Кауфманн» вже сформована потужна команда професіоналів, які ефективно та якісно представляють інтереси клієнтів в українських судах. Зі своїм приєднанням до компанії я маю намір забезпечити надання клієнтам послуг з урегулювання спорів, не обмежуючись українською юрисдикцією. Це надасть можливість команді «Спенсер і Кауфманн» креативно та ефективно вирішувати найскладніші спірні питання клієнтів, у т. ч. представляючи інтересів клієнтів у міжнародних арбітражних і транскордонних справах.

Крім того, мій перехід до «Спенсер і Кауфман» – це лише один з епізодів змін, які відбуваються з моєю новою компанією. Нещодавно фірма суттєво посилила такі напрямки як інтелектуальна власність, кримінальне право, конкурентне й податкове право, банківське та фінансове право, відкрила практику приватник клієнтів. Така динаміка руху вперед мене приваблює та відповідає моєму ритму, адже відповідає потребам теперішнього ринку, здатна забезпечити надання повного пакету юридичних послуг (full-service) клієнтам, які, як відомо, зараз є дуже вимогливими у виборі юридичного радника. 

-  Ви спеціалізуєтеся на вирішенні складних транскордонних спорів у національних судах та в порядку міжнародного комерційного й інвестиційного арбітражу. Як плануєте розвивати ці практики у «Спенсер і Кауфманн»?

- Не можу сказати, що відповідні напрямки в компанії не розвинені. Навпаки, є цікавий досвід та напрацювання щодо низки проектів. Зараз клієнт має широкий вибір юридичних консультантів і часто зупиняється на радникові, який є не просто професійним судовим чи арбітражним юристом, але й розуміє сферу бізнесу клієнта, має ще вужчу спеціалізацію. У цьому ракурсі мене приваблює досвід та можливості «Спенсер і Кауфманн» до розвитку наступних індустрій: будівництво, банки та фінанси, енергетика й агро. Саме у цих сферах маю намір і надалі поглиблювати експертизу, забезпечуючи послуги з урегулювання міжнародних судових та арбітражних спорів.

Крім того, існує попит клієнтів у таких напрямках як професійне врегулювання корпоративних спорів, спорів пов’язаних із договорами про спільну діяльність, дистрибуцію, транскордонний обмін технологіями та надання послуг.  

Загалом, які тенденції розвитку зазначених практик можете відзначити у цьому році?

- Сьогодні клієнти не часто звертаються до провідних юридичних фірм щодо простих справ. Спори, з якими доводиться мати справу, стають все більш нестандартними. Звичні підходити та дії часто вже не дають досягти бажаного результату. Клієнт зацікавлений в ефективних та результативних послугах з урегулювання спорів, а не просто у «процесі заради процесу».

Крім того, клієнти стають все більш ощадливими та вимогливими у виборі радника. Водночас, якщо юрист дійсно забезпечує ефективні та проактивні дії, це цінується клієнтом. Слід розуміти, що вирішення складного транскордонного спору не може коштувати дешево. Такі процеси часто включають витрати не лише на радників з українського права, але й гонорари іноземних колег, детективів з пошуку активів, консультантів з фінансових питань, експертів тощо. У цьому контексті наша робота часто полягає у координації дій міжнародної команди радників. Важливо, щоб ця команда працювала, як годинник. Перш за все це вдається досягнути завдяки дружнім та налагодженим контактам з іноземними партнерами. 

Сьогодні досить часто спір не обмежується однією судовою чи арбітражною справою. Задля досягнення бажаного результату, сторони ініціюють паралельні судові процеси чи кримінальні провадження, ведеться робота з пошуку активів, необхідним є залучення експертизи інших практик.

Слід зауважити, у деяких випадках є можливість запропонувати клієнтам послуги фондів з фінансування судових процесів. Така послуга є новою для українського ринку. Тут важливо подати відповідну справу до фонду правильно, із залученням локального та іноземного радника. Якщо у фонду виникне інтерес до неї, то він може взяти на себе її повне чи часткове фінансування, повернення якого буде виключно на умовах гонорару за успіх, тобто лише у випадку фактичного стягнення відповідних коштів з протилежної сторони спору.

Ви представляли інтереси клієнтів в арбітражних спорах відповідно до різних регламентів (Арбітражні правила UNCITRAL, Міжнародної торгової палати (ICC), Торгової палати м. Стокгольма (SCC), Лондонського суду міжнародного арбітражу (LCIA), Віденського міжнародного арбітражного центру (VIAC) та Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (МКАС при ТПП України). Чим вони відрізняються та які переваги кожного з арбітражів можете виділити?

- Між міжнародними арбітражними установами існує конкуренція. Насправді, час від часу вони намагаються переглядати свої регламенти так, щоб забезпечувати надання послуг з урегулювання спорів, які якнайбільш відповідають потребам клієнтів. Тут не може бути одного й універсального вибору на користь того чи іншого регламенту. Попри всі переваги арбітражу, він також є далеко не завжди оптимальним вибором для врегулювання міжнародних спорів. Інколи я раджу клієнтам, що той чи інший потенційний спір доцільніше буде врегулювати в судовому порядку. У випадку ж арбітражу, залежно від обставин конкретного спору (як от юрисдикція сторін контракту, сума потенційного спору, предмет контракту, право, що застосовується, тощо), я пропоную клієнтам формулювання арбітражного застереження в договорі, яке забезпечить їм максимальний захист у випадку ініціювання арбітражу проти них чи ними.

Зараз бізнес є все більш глобальним. Для структуризації трансакцій та побудови корпоративної структури використовуються все нові юрисдикції. Ми спостерігаємо дуже динамічний розвиток арбітражних установ, які базуються в Азії, як от Гонконгський міжнародний арбітражний центр (HKIAC) та Сінгапурський міжнародний арбітражний центр (SIAC). Рано чи пізно вже стане не екзотичним, якщо спори, які стосуються українського бізнесу, будуть розглядатися за регламентами й цих арбітражних установ. Все частіше у контрактах зустрічаються контрагенти з Китаю, Південної Кореї, Сінгапуру чи Японії.

Щодо МКАС при ТПП України, то можна відзначити певні прогресивні зміни й у цій арбітражній установі, яка мала репутацію досить консервативної. Арбітражна установа стає все більш відкритою до користувачів її послуг, нещодавно відбувся новий перегляд списку арбітрів.

IMG_0402Які арбітражні справи, у яких Ви представляли інтереси держави України, можете відзначити? Розкажіть, будь ласка, про них.

- Дійсно, набутий досвід представництва держави як у міжнародних комерційних, так і в інвестиційних спорах є дуже цінним та корисним. Відповідні справи ще тривають, тому не буде коректним робити якісь коментарі по їх суті. Кількість міжнародних арбітражних спорів за участю держави за останні роки суттєво зросла. Такі процеси мають свою специфіку. Чи не у кожній справі серйозно постає питання наявності юрисдикції складу арбітражного суду на розгляд відповідного спору, в тому числі у зв’язку з концепцією державного імунітету. Не менш складними є справи про виконання арбітражних рішень проти держави. Чого тільки варта епопея з виконанням арбітражного рішення на суму близько 50 млрд доларів США проти Росії у справі ЮКОС.

Серед іншого, Ви також представляли інтереси клієнтів у процесах зі стягнення заборгованості в усьому світі, у тому числі шляхом отримання всесвітнього наказу про арешт активів (Worldwide Freezing Order) у Високому суді Лондона, а також виконання в Україні та за кордоном іноземних судових й арбітражних рішень. Розкажіть про досвід у цьому напрямку?

- Лондонські суди здобули світову славу, у тому числі завдяки ефективним засобам правового захисту, які вони можуть запропонувати. Часто клієнти вже самі знають про такі накази англійського суду як всесвітній наказ про арешт активів, наказ про розголошення інформації про активи, наказ про обшук чи тимчасове вилучення паспорту тощо. Водночас, мало колег на ринку насправді здатні забезпечити ефективне надання відповідних послуг. У таких справах потрібно діяти швидко та ефективно, у тісній співпраці з іноземними колегами з різних юрисдикцій. Приміром, в одній справі доводилося координувати команду, яка включала колег із 9-ти юрисдикцій, а список компаній, проти яких клієнт отримував наказ про арешт активів та їх розголошення, складав більше 20-ти.

Деякі експерти Реанімаційного пакету реформ виступають із пропозицією впровадження у господарське судочинство інституту арбітрів, які б розглядали комерційні спори у позасудовому порядку. Яка Ваша позиція з цього приводу?

- Загалом, я є прихильником альтернативного врегулювання спорів. Водночас, важливо, аби таке врегулювання було ефективним. Тобто, щоб у випадку необхідності, можна було швидко виконати рішення, винесене у позасудовому порядку. Це може бути рішення міжнародного арбітражу чи іншого органу. Наприклад, на практиці мені добре відома процедура позасудового врегулювання спорів щодо будівельних контрактів Міжнародної федерації інженерів консультантів (ФІДІК). Ця процедура передбачає швидке рішення спірних питань одним чи кількома експертами (комісією з урегулювання спорів). Такі експерти часто не є навіть юристами, а інженерами. Водночас, у випадку незгоди якоїсь зі сторін з рішенням, постає проблема його примусового виконання. Я є прихильником, щоб на законодавчому рівні забезпечити максимально ефективні механізми визнання та виконання не лише міжнародних арбітражних рішень, але й рішень інших позасудових установ, як от комісії з будівельних спорів. Звісно, відповідні реформи необхідно робити максимально зважено, враховуючи інтереси всіх учасників процесу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати