У першому читанні парламент підтримав законопроект №4493 «Про ринок електричної енергії в Україні». Документ передбачає зміну ролі кінцевого споживача електроенергії. Останній матиме змогу самостійно обирати оператора, що створить конкурентне середовище на енергетичному ринку. Незважаючи на це, чимало експертів вказують на недоліки проекту та вважають нинішню модель ринку більш досконалою.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Нещодавно Верховна Рада підтримала законопроект №4493 «Про ринок електричної енергії в Україні» (далі – законопроект). Розмови про необхідність прийняття такого акту точилися вже давно, до того ж ще у 2010 р. Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства, взявши на себе низку зобов’язань. Чому Парламент отримав законопроект тільки зараз?
- Конституція України передбачає, що право законодавчої ініціативи у Верховній Раді належить Президентові, народним депутатам та Кабінету Міністрів України. Державні підприємства не наділені повноваженнями законодавчої ініціативи, тому питання подання законопроекту до Верховної Ради України не належить до компетенції підприємства.
- Представляючи документ, міністр енергетики Ігор Насалик підкреслив, що він (проект) удосконалює державну політику в електроенергетиці. Чи дійсно йдеться про нову модель оптового енергоринку, про перехід до якої Україну вже давно закликають у Європі?
- Так, законопроект передбачає впровадження нової моделі ринку електричної енергії. Запровадження подібної моделі пропонувалося Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», однак вона так і не була реалізована.
На сьогодні в Україні діє модель, яка передбачає, що вся вироблена та/або імпортована електрична енергія продається оптовому постачальнику, яким виступає ДП «Енергоринок». Після чого енергопостачальники купують електричну енергію на оптовому ринку та продають її споживачам.
Нова модель запроваджує такі сегменти ринків електричної енергії: ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, роздрібний ринок та двосторонні договори, які передбачають можливість купівлі електричної енергії безпосередньо у її виробників.
Крім того, законопроект передбачає право споживача вільно обирати та змінювати електропостачальника, оскільки наразі населення здійснює купівлю електричної енергії у постачальника, який реалізовує її на закріпленій території.
- Іншими словами, зазначена модель передбачає перехід на прямі договори між виробниками та споживачами електроенергії. Які переваги прямих договорів, а також чи можливо це в Україні зараз?
- Перевагою прямих договорів є право споживача купувати електричну енергію безпосередньо у її виробника, що впливатиме на кінцеву ціну електричної енергії для нього. Однак така купівля споживачем потребує укладення додаткових договорів: з врегулювання небалансів, надання послуг з передачі та послуг з розподілу (у передбачених випадках), виконання інших вимог правил ринку.
При цьому купівля електричної енергії в електропостачальника на підставі договору постачання не передбачає необхідності в укладенні інших договорів, а всі питання, пов’язані з передачею та розподілом, будуть виконуватися таким постачальником.
Двосторонні договори є привабливими перш за все для промислових споживачів, які можуть планувати обсяги споживання електричної енергії.
Де-юре модель прямих договорів передбачена Законом України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», проте де-факто така модель не була впроваджена, що виключає можливість споживачів купувати електричну енергію у виробників.
- На які юридичні нюанси такого переходу варто звернути увагу споживачам?
- До юридичних нюансів купівлі електричної енергії безпосередньо у виробника слід віднести, що крім укладення двостороннього договору на купівлю електричної енергії, споживач має також укласти договір про врегулювання небалансів та договір про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі (ДП «НЕК «Укренерго»).
Якщо електроустановки споживача підключені до мереж оператора системи розподілу, також має бути укладений договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з відповідним оператором. Крім того, купівля електричної енергії безпосередньо у її виробника передбачає забезпечення погодинного обліку електричної енергії.
- Повернемося до законопроекту. Його автори переконують, що документ імплементує вимоги Третього енергетичного пакету ЄС. Розкажіть, будь ласка, про цей пакет, а також про те, чому Україна зволікала з його імплементацією?
- Третій енергетичний пакет ЄС – це певний пакет нормативно-правових актів щодо внутрішнього ринку газу та електроенергетики у Європейському союзі, який включає:
- Регламент ЄС №713/2009 про створення Агентства ЄС по співробітництву національних регулюючих органів ЄС (ACER);
- Регламент ЄС №714/2009 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі електроенергії, що заміняє Регламент №1228/2003;
- Регламент ЄС №715/2009 стосовно умов доступу до мережі транскордонної передачі газу, що заміняє Регламент ЄС №1775/2005;
- Директива №2009/72/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії, що заміняє Директиву №2003/54/ЄС;
- Директива №2009/73/ЄС про загальні правила функціонування внутрішнього ринку електроенергії, що заміняє Директиву №2003/55/ЄС.
Третій енергетичний пакет посилює вимоги щодо розмежування видів діяльності за видом власності: відокремлення з виробництва (постачання) електричної енергії від її передачі.
Також енергопакет передбачає посилення регулюючих органів та запровадження кооперації на загальноєвропейському рівні між національними регуляторами шляхом створення наднаціонального регулюючого агентства, до повноважень якого віднесено визначення рівня та межі координації між національними регулюючими органами на регіональному й загальноєвропейському рівні; здійснення моніторингу кооперації національних операторів системи передачі; надання незалежних консультацій та визначення основних принципів і сфери застосування кодексів мереж; здійснення моніторингу впровадження мережевих кодексів у відповідності до прийнятих Керівних принципів, затверджених Єврокомісією; здійснення моніторингу впровадження загальноєвропейського плану розвитку мереж та перевірку 10-річних національних планів розвитку мереж на відповідність загальноєвропейському плану розвитку мереж.
Посилення повноважень національних органів регулювання здійснюється шляхом встановлення вимог до їх незалежності, а саме: незалежність у прийнятті рішень від будь-яких інших органів влади, визначення фіксованого періоду обрання членів регулюючого органу на 5-7 років з правом одного повторного переобрання та чіткі критерії звільнення, наявність незалежного щорічного бюджету, достатнього для незалежного здійснення його функцій і самостійності у прийнятті рішення щодо його використання, посилення функцій моніторингу ринку та оцінка зловживань на ринку.
Ефективне співробітництво та посилення взаємодії операторів системи передачі (на загальноєвропейському та регіональному рівні) здійснюється через обов’язкову участь національних операторів системи передачі на регіональному рівні в рамках новоствореної Мережі європейських операторів системи передачі в електроенергетиці – ENTSO-Е, розроблення стандартів і кодексів мереж для забезпечення ефективної міждержавної торгівлі електроенергією, розроблення ENTSO-E узгодженого загальноєвропейського плану розвитку мереж та публікування кожні 2 роки регіонального інвестиційного плану, на основі якого приймаються рішення щодо інвестицій.
Третім енергопакетом передбачено посилення захисту прав споживачів шляхом запровадження енергетичного омбудсмена або органу із захисту прав споживачів з метою досудового вирішення суперечок. Надано право великим непобутовим споживачам одночасно мати контракти з декількома постачальниками електричної енергії, право споживача на зміну постачальника впродовж 3-х тижнів, компенсація постачальником перед споживачем у разі неточного та несвоєчасного виставлення рахунку, прийняття 10-річного графіка запровадження інтелектуальних систем вимірювання. До 2020 р. 80% споживачів повинні бути забезпечені інтелектуальними системами вимірювання. Також споживачу дозволяється достроково розірвати контракт без сплати штрафів.
Третій енергетичний пакет передбачає, що при встановленні критеріїв відбору нової генеруючої потужності необхідно враховувати зобов’язання щодо досягнення цільових показників відповідно до Стретегії-2020 – частка кінцевого споживання на загальноєвропейському рівні повинна досягти 20% з відновлювальних джерел електричної енергії.
- Також законопроект, як переконують його ініціатори, вдосконалює структуру та функціонування ринку передбаченого чинним Законом №663. Чи йдеться про обов’язкову дерегуляцію та лібералізацію електроенергетики з наступним об’єднанням локальних ринків у єдиний ринок, чого давно вимагала від України Європа?
- Так, законопроект покликаний дерегулювати відносини на ринку електричної енергії, створивши більш конкурентне середовище. Конкуренція сприяє встановленню рівноважної ціни, відповідно до попиту і пропозиції, а також змушує виробників до застосування новітніх технологій, раціонального використання ресурсів, їх розвитку з метою поставки якісних товарів та надання якісних послуг.
Крім того, законопроект адаптує національне законодавства до положень законодавства ЄС у галузі електроенергетики, що має створити законодавче підґрунтя для можливості об’єднання енергосистеми України з енергосистемою континентальної Європи.
- Чи надасть це перспективи українським виробникам енергії конкурувати зі Старим Світом? Чи будуть привабливими зміни для іноземних інвесторів? Якщо ні, то чому?
- Насамперед відкритість ринку електричної енергії має забезпечити постачання електричної енергії споживачам з урахуванням їхніх інтересів. Водночас закріплені законопроектом права виробника (зокрема, вільно обирати контрагента за двостороннім договором, здійснювати експорт та імпорт електричної енергії) створюють законодавчу можливість продажу електричної енергії європейському споживачу.
Конкуренція вітчизняних виробників з європейськими можлива внаслідок мінімізації витрат на виробництво електричної енергії, що впливатиме на кінцеву ціну електричної енергії, за наявності пропускної спроможності для такої передачі. Крім того, відсутність державного регулювання щодо формування цін на вироблену електричну енергію має створити економічні стимули для інвестицій, в тому числі іноземних.
- А на що очікувати споживачам всередині країни? Розкажіть про такі поняття, як ринок «на добу наперед», внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг.
- Як вже зазначалося, нова модель ринку електричної енергії запроваджує нові види ринків, одним з яких є ринок електричної енергії «на добу наперед». З назви ринку стає зрозуміло, що ринок «на добу наперед» – це такий ринок електричної енергії, на якому здійснюється купівля-продаж електричної енергії на наступну добу за днем проведення торгів.
Іншим видом ринку, який запроваджується проектом Закону, є внутрішньодобовий ринок електричної енергії, тобто такий ринок електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку «на добу наперед» та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії.
Метою цього сегменту ринку електричної енергії є уточнення обсягів договірних зобов’язань учасників ринку (для кожної години доби постачання) ближче до режиму реального часу з метою мінімізації обсягів небалансів.
Крім того, законопроект передбачає створення балансуючого ринку електричної енергії, метою якого є забезпечення достатніх обсягів електричної енергії, необхідних для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії в режимі реального часу, а також встановлює фінансове врегулювання небалансів електричної енергії.
Законопроектом запроваджується ринок допоміжних послуг, який передбачає купівлю оператором системи передачі у відповідних постачальників допоміжних послуг для забезпечення регулювання частоти та активної потужності в ОЕС України й підтримання параметрів надійності та якості електричної енергії в ОЕС України, види яких визначено проектом Закону.
Крім того, документ визначає, що правилами ринку можуть бути передбачені інші види допоміжних послуг, необхідних для забезпечення надійної роботи ОЕС України.
- Чи призведуть ці модернізації до зменшення цін на електроенергію?
- Реформування внутрішнього ринку має сприяти розвитку конкуренції на ринку, що забезпечить формування справедливої ринкової ціни, але вимагатиме від суб’єктів електроенергетики здійснення організаційних і технічних заходів, пов’язаних зі створенням нових або реконструкції тих об’єктів, які вже існують, з метою раціонального та ефективного використання ресурсів і зменшення витрат.
Створення конкурентного середовища, а також законодавча й технічна можливість продажу імпортованої електричної енергії безпосередньо споживачу сприятиме стримуванню від необґрунтованого зростання цін на електричну енергію внутрішніх виробників.