Попри всі труднощі 2020 р., юридичні компанії не стоять на місці. Адже сьогодні активні конкуренти та клієнти - основні драйвери ринку юридичних послуг в Україні. Як наразі розвивається практика кримінального права та захисту бізнесу в компанії Graсers? Як вплинув карантин на роботу в цілому та яка з практик б'є всі рекорди конкурентності в Україні? Про це «Юридична Газета» поспілкувалася з адвокатом, керуючим партнером Graсers Сергієм Лисенком.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
- Сергію, розкажіть, як Gracers наразі розвиває практику кримінального права та захисту бізнесу?
- З кожним роком ми намагаємося збільшувати коло клієнтів. На мою думку, значний розвиток практик у компанії залежить від якісного консультування клієнта, який у майбутньому порадить нас тому, хто потребуватиме юридичної допомоги.
- Чи відбувається зростання попиту на ці практики в нашій країні? Як на них вплинула криза? Чи стало більше роботи у адвокатів?
- Безумовно, криза вплинула на всіх, не позначившись у позитивній динаміці. Обговорюючи цю ситуацію з колегами, ми дійшли висновку, що кримінальна практика постраждає найменше, бо в окремих напрямах проблем у клієнтів стане більше.
Щодо питання про кількість роботи у адвокатів можу сказати, що карантин та сезонні (літні) відпустки наклали свій відбиток на кількість процесуальної роботи в цілому. Всі правоохоронні органи націлені на те, щоб процесуальної роботи, яка пов'язана з особистими контактами, було найменше. Взагалі на кінець 2020 р. очікується обов'язкове збільшення роботи.
- Чи відчуваєте Ви конкуренцію на ринку юридичних послуг у цих напрямах?
- Конкуренція на ринку юридичних послуг була завжди і буде. Це природнє явище в юридичному бізнесі, до якого має бути готовий кожен. Переконаний у тому, що конкуренція лише зростатиме.
- Як вплинув карантин в цілому на роботу Вашої команди? Які підходи до роботи були змінені/запроваджені?
- Ще до оголошення карантину наша команда вживала заходів дистанційності. Ми досить впевнено (логічно) перейшли на віддалену роботу, і результат від того ніяк не постраждав. Звичайно, як керуючий партнер, я виділив для себе деякі вади дистанційної роботи, адже в юридичному бізнесі вона не завжди можлива. Особливо це стосується кримінальної практики та захисту бізнесу, де важливо підтримувати постійний контакт з усіма - як з клієнтами, так і з колегами. Однак під час карантину ми зрозуміли, що можна виконувати здебільшого дистанційно, як зменшити навантаження (у т. ч. фінансове) на використання офісу, де можна уніфікувати певну роботу, отримуючи швидкий та ефективний результат, не розтягуючи роботу в часі.
- Як Ви оцінюєте законодавчі зміни, що стосуються захисту бізнесу? Чи можна стверджувати, що за останні роки підходи в роботі правоохоронних органів змінилися?
- Законодавчі зміни, що стосуються захисту бізнесу, позитивні. На жаль, наразі вони не працюють. Тенденція роботи правоохоронних органів порівняно з минулими роками повернена в іншому напрямі - на збільшення обсягів роботи щодо тиску на бізнес. Спостерігається повернення законодавства більше в «нападаючу» функцію, ніж у врівноважений захист та обвинувачення.
- Які Ваші враження стосовно роботи Вищого антикорупційного суду? Чи вплинула позитивно його робота на практику кримінального права та захисту бізнесу?
- Якщо говорити про антикорупційні органи, яким більш притаманна така галузь, як White-collar crime, то мова взагалі не йде про дотримання законності у ключових справах. При розгляді цікавих кейсів великих гравців ринку, економіки чи політики відбувається відповідна гра, яку важко уявити навіть при старому режимі. При цьому хочу зазначити, що є й рішення, у яких обґрунтовуються і досліджуються обидві позиції сторін та в результаті виносяться законні рішення. У нашій практиці є очевидні приклади перемог навіть у Вищому антикорупційному суді, коли позицію адвокатів почуто, і вона стає підставою для рішення не на користь сторони обвинувачення. Такі випадки трапляються рідко, але вважаю, що слід ретельно (досконало) працювати, щоб поповнювати таку практику та напрацьовувати її.
- Як Ваша компанія організує процес взаємодії з клієнтами? За яким принципом? Чи застосовуєте Ви у процесі побудови взаємовідносин певні інновації?
- Інновації у взаємодії з клієнтами не застосовуємо. Ми приділяємо достатньо уваги кожному клієнту та його проблемі, щоб він почувався як удома. Ми - команда, яка бачить ситуацію цілком, вирішує проблему клієнта та дає йому змогу зосередитися на своїх прагненнях.
- Чи мали Ви за час своєї практики справу з «токсичними» клієнтами? Коли варто сказати клієнту «Ні»?
- Безумовно, ми мали справу з «токсичними» клієнтами, інколи і нас називають «токсичними адвокатами» (сміється). Впевнено можу назвати єдиний випадок, коли варто сказати клієнту «Ні», - коли ти розумієш, що в результаті роботи з цим клієнтом можеш вийти на конфлікт інтересів, якщо вже брав участь у цьому процесі, захищаючи іншу сторону, чи обізнаний про це. Вважаю таку відмову чесним підходом до роботи. При цьому слід зазначити, що який би не був клієнт, робота адвоката полягає в його максимальному захисті. Є випадки, коли ти маєш захищати клієнта від самого себе, але то вже трішки інша історія… Мені особисто важко назвати ситуацію, окрім конфлікту інтересів, коли я міг би відмовити клієнтові. Навіть якщо він убивця, все одно має право на захист.
- Чи стикалися Ви на практиці з недобросовісною конкуренцією з боку колег?
- На щастя, ніколи.
- Що Вас мотивує в роботі, а які чинники демотивують?
- Звичайно, мотивує результат, який надаєш клієнтові. Коли приходить розуміння, що ти зробив те, чого в загальній юридичній практиці досягти важко. Розуміння того, що ти доклав зусиль і вийшов гарний результат. Не має значення, був це великий кейс чи, наприклад, вдалося накласти арешт на викрадену квартиру старенької бабусі. В результаті приходить велике бажання працювати та спонукати інших до роботи.
Демотивує та дратує все більший непрофесіоналізм та нерозуміння суті процесу, що спостерігаються в різних галузях з боку колег-адвокатів, судових та правоохоронних органів. Ще більше демотивує зростання питомої ваги недосконалих рішень у загальній практиці. Зустрічається все менше людей, з якими можна працювати на ефективний результат.
- Які перспективи для своєї команди Ви бачите в найближчі роки? Які цілі надалі щодо розвитку практик Ви поставили?
- Плануємо збільшувати кількість практик, йдемо до дотичних, які вже є в захисті бізнесу та комплаєнсі. Прямуємо в цьому напрямку. В часи, коли криза лише наближається, хочу зберегти свою команду в тому складі, який є зараз.
- Що Ви хотіли б побажати колегам з юридичного ринку?
- Бажаю колегам більше заможних клієнтів (посміхається).
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
- Назвіть риси, які відрізняють сучасного адвоката від адвоката «старої школи».
- На мою думку, адвокат старої школи - це консервативний процесуаліст, який дуже добре знає свою роботу. Однак сучасні адвокати відчувають та розуміють виклики часу, зміни темпів роботи та розвитку суспільства, виявляють креативність у вирішенні тих чи інших питань. Тому класичний професіоналізм і креативність — дві вагомі риси відмінності, які відрізняють цих адвокатів.
- Ваші вагомі перемоги у будь-яких сферах, які можуть мотивувати інших.
- Якщо говорити про перемоги, які можуть спонукати до роботи інших, то нещодавно Gracers стала переможцем Юридичної премії 2020 р. у номінації «Юридична фірма - відкриття року». Можу сказати, що подібні нагороди впливають на всю команду, приносячи якісні плоди роботи.
- Три позитивні та три негативні ознаки, які притаманні кримінальному правосуддю України сьогодні.
- Почнемо з позитивних:
1. Все ж спостерігається професіоналізм, спрямований на встановлення справедливості.
2. Прагнення більш швидкого та дієвого результату.
3. Національне кримінальне законодавство досить розвинене, тому дозволяє використовувати вагомі важелі для досконалого захисту клієнта.
- Негативні ознаки:
1. Виконання роботи не на справедливість, а на красиву картинку. При цьому відсутня система стримування і противаг.
2. Відсутня достатня кількість професіоналів, а тих, хто ще залишилися, все менше.
3. Відсутня стратегія розвитку кримінальної юстиції як такої в державі.