11 травня 2023, 17:36

Для будь-якого підприємця вся його робота — це духовна практика

Опубліковано в №3–6 (761–764)

Дмитро Александров
Дмитро Александров юрист, адвокат
Анна Трішичева
Анна Трішичева журналіст, спеціально для «Юридичної Газети»

Дмитро Александров — відомий юрист і адвокат на ринку юридичних послуг України. Відомий практиками своєї юридичної компанії, вдалими кейсами, іменитими клієнтами, експертизою та визнанням. Але останні декілька років він присвячує свій час іншим практикам — духовним. Активно займаючись темою усвідомленого бізнесу, він відкрив новий проєкт — Ретрит-центр усвідомленого бізнесу, ключова мета якого — допомогти підприємцям по-новому поглянути на свій бізнес і згенерувати ідеї для його розвитку. Підхід перевірений всесвітньовідомими бізнесменами, самим Дмитром і відвідувачами ретрит-центру. Про нього і не тільки — у нашому інтерв’ю.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Александров фото— Дмитре, ми з вами знайомі вже багато років, зробили низку інтерв’ю, статей, блогів. Ви відомі на ринку юридичних послуг як керуючий партнер юрфірми зі спеціалізаціями аграрне право, нерухомість, ІТ. Ваша компанія має відзнаки, нагороди, а головне — задоволених клієнтів. Ви зробили великий внесок у розвиток юридичного бізнесу нашої країни. Отож запитання: як справи зараз?

— Сьогодні ми, як і всі, проходимо період трансформації. Зараз не я є керуючим партнером Юридичної фірми Alexandrov&Partners, а Олег Шевцов. Наразі ми оптимізували роботу компанії. Останні років п’ять я розповідаю (зокрема, на ринку юридичних послуг), що займаюся темою усвідомленого бізнесу.

Самою усвідомленістю як напрямом, темою квантових практик, духовних я почав цікавитись у 2000 році. Це були практики цигун. Тоді ж я вперше освоїв медитацію. Далі воно затягує (посміхається — ред.). Коли все добре — ти до цього не повертаєшся, коли є труднощі — до цього звертаєшся. В усвідомленості я шукав підтримку для себе, знаходив її, розумів, що вона там є, але не бачив зв’язку. В якийсь момент, 5-6 років тому, я знайшов цікаві книжки. Своєрідним мостом між духовною квантовою реальністю і фізичним світом для мене були книги Джо Діспенза. Я — скептик, тому повинен був перевірити дієвість практик, про які він пише. Так я почав практикувати його теорію у нашій компанії. Освоювали такий відомий метод, як метод Сільва, практикували та переконалися, що це дійсно працює. Кожен отримував інсайти не лише для бізнесу, а й особистий розвиток.

Ми впроваджували у себе в компанії різні практики, зокрема, кармічний менеджмент. Колись навіть я взяв 50 екземплярів книги «Кармічний менеджмент» Майкла Роуча та розіслав їх юридичним компаніям. У книзі описується історія про буддистського монаха Майкла Роуча (я в нього теж навчався), який заснував компанію з 7 доларами в кишені, і потім вона стала номером один у діамантовому бізнесі. Пізніше її купив Уоррен Баффет, це реальний кейс.

Ця книга на мене серйозно вплинула, я почав рухатись у цьому напрямі й зрозумів, що важливим є перехід від аналітичного менеджменту до більш інтуїтивного. Постало питання, де брати інформацію та як із нею працювати.

У ще одній його книзі «Огранювач алмазів» є практика, яка називається круг. Її суть полягає у дні тиші один раз на тиждень, який практикував автор. Фактично це був робочий день, коли він вирішував складні питання для бізнесу, але в практиці повної тиші. Майкл Роуч був віцепрезидентом своєї компанії, і спочатку він брав день тиші за свій рахунок. Але потім, коли під час таких днів тиші він згенерував декілька ідей, які трансформували галузь (наприклад, новий підхід до зберігання діамантів), і це дало можливість за рік заощадити для компанії близько 1 млн доларів, ці дні компанія стала йому оплачувати.

Існує ще так зване велике коло тиші, коли один раз на рік береться два тижні тиші. Я згадав, що цю практику робить Білл Гейтс.

Я також вирішив спробувати таку практику, але в мене виникли труднощі, коли не вдалося знайти місце, де я міг би два тижні пробути в тиші. Вимогою до виконання практики є, аби навколо не було ані людей, ані машин, була тиша та повний інфодетокс.

Спробуй знайти таке місце (посміхається —ред.). Але я постарався, і вдалося. Знайшов будинок свого близького друга в Бориспільському районі, крайній у селі. І ось там я пробув ці два тижні, згенерував цілу низку ідей. Серед них була ідея усвідомленого бізнесу, яка крок за кроком почала матеріалізовуватися. Тоді я не знав, як це буде реалізовано, але стався внутрішній імпульс. Що ми маємо сьогодні: створений Ретрит-центр усвідомленого бізнесу, вже є реальні практики, навіть напрацьовані медитації, що дають можливість отримати ідеї для бізнесу, написана книга та є робота в менторських групах. Я вирішив, що хочу закрити свою адвокатську практику, хоча компанія з молодими партнерами буде існувати, все є для її роботи.

У моєму житті прийшов час нового етапу. Це для мене цікавіше, важливіше, тут є велика серйозна місія, пов’язана із впливом на соціум та свідомість підприємців. І я хочу йти в цьому напрямі.

— Це цікаво. А коли саме ви вперше практикували два тижні усамітнення у друга на дачі?

— Це було у лютому, шість років тому.

— Тобто ще в допандемійний час.

— Так-так. Ще скажу, як на мене це повпливало. Інтуїтивні навички у зв’язку з практиками тоді були настільки сильні, що ми за два роки вже практикували віддалену роботу в компанії. Ми мали три, а потім і два «офісні» дні на тиждень, а інші дні працювали віддалено. Тому коли почалася пандемія, повний перехід на дистанційку не приніс нам особливих труднощів.

— Ви залишаєте адвокатську практику. Компанія Alexandrov&Partners продовжить свою роботу під керівництвом Олега Шевцова, все правильно?

— Так, абсолютно.

— Ви вже дещо порушили питання, як прийшли до ідеї усвідомленого бізнесу загалом. А що це взагалі таке? Перейдімо до базових речей: що таке усвідомленість і що таке усвідомленість у бізнесі зокрема?

— Окрім опису, давайте з вами зробимо коротеньку практику. Закрийте очі (звертається до журналістки — ред.). Вдихаємо… Видихаємо… Вдихаємо… Видихаємо… Уявіть, що ви концентруєтесь на диханні та навіть зосереджені на тому, як у ваш ніс заходить повітря. Вдихаємо… Видихаємо…

Тепер переведіть увагу на ваше серце і відчуйте, як воно б’ється.

Так… Зараз зник весь інший світ. Є тільки ви, тут і зараз. Ваше серце б’ється. А тепер, в цей момент, відпустіть думки та намагайтеся зловити, про що ви думаєте.

Тепер намагайтеся зловити, що ви відчуваєте, які ваші емоції в цей момент.

Тепер відкриваємо очі.

Ви потрапили в теперішній момент, перейшли у стан потоку, в цій точці розташований весь потенціал і вся ваша сила.

То що ж таке усвідомленість? Це знаходження в поточному моменті, усвідомлення себе, своїх думок, емоцій і намірів. Для чого це усвідомлювати?

Тому що в момент, коли ви генеруєте подумки свої наміри та емоції, ви створюєте майбутнє.

І саме в цей момент треба приймати певні рішення, аби отримати певні результати. Візьмемо, наприклад, негативну емоцію. Розберімо з вами заповідь: «Не вкради». У нас всі звикли, що музика, фільми та контент в інтернеті безоплатні. На майбутнє це створює таку карму, коли люди не цінують нашу роботу, хочуть все безоплатно отримати (особливо, у сфері послуг). Або ще один приклад, пов’язаний із часом. Дуже багато людей запізнюється. Раніше — фізично, зараз — на онлайн-зустрічі. До чого це веде. Ми не розглядаємо час як ресурс. Але це навголовніший ресурс в житті кожного. Тому якщо ми запізнюємось на 5-10 або більше хвилин, то крадемо час інших людей, їхній ресурс. І й майбутньому це відбивається на тому, що в нас самих не вистачає часу, до нас самих люди запізнюються. Так спрацьовує це колесо карми. Нам треба відповідально ставитись і до цього ресурсу.

Якщо брати з погляду квантової реальності та наукових праць Діспензи, то ми на квантовому рівні формуємо свою реальність.

Ось цим моментом, коли ви перебуваєте тут, ви формуєте реальність.

Наведу приклад із власного життя, який також описаний у моїй книзі. Мій друг, власник земельної ділянки, отримав рішення суду про те, що забудови на його ділянці є незаконними, та мав «виселити» цих підприємців. Там був шиномонтаж, невеличка автомийка, збір металобрухту й інші тимчасові конструкції. Ці люди заробляли якісь копійки, але в нас на руках було рішення суду. Якщо рухатися з погляду звичайного бізнесу, закон на нашому боці: заїжджаємо трактором, «згортаємо», і все.

Але в момент прийняття рішення ми усвідомлюємо, що це — люди, в кожного з цих підприємців є сім’ї, які потрібно годувати. Тобто ми виходимо за межі свого рівня сприйняття світу, коли розуміємо, що наслідки нашої дії будуть негативними для них.

Коли ми агресивно заїдемо та викинемо їх, хтось у майбутньому таку саму дію вчинить щодо нас. Тут працює закон: «Що посієш, те й пожнеш».

Але ми підійшли по-іншому. Я запропонував другу, щоб він поїхав до кожного з цих підприємців. Нашим завданням було їх «виселити» так, щоб вони зберегли свої бізнеси та фінансові потоки як мінімум. А краще — щоб вони збільшилися. Він поїхав. Спеціально збудував автомийку, люди переїхали. З точкою металобрухту теж якось вирішив питання. Всі ці підприємці залишили земельну ділянку і в результаті покращили свій фінансовий стан.

І він, таким чином роблячи одну й ту саму зовнішню дію (адже це виселення), але конструктивно, прийнявши усвідомлене рішення, посіяв позитивне зерно на майбутнє. А як визначити, позитивне чи негативне? Тому що в першому випадку люди відчули б негативну емоцію (агресію, розчарування), але в нашому випадку вони відчули вдячність. Так це і працює.

Якщо ми візьмемо конкретного підприємця, то його робота, якщо узагальнити — це прийняття рішень. І не лише підприємця. Хтось порахував, що людина приймає 5000 рішень за день: яку взяти зубну пасту, шкарпетки тощо. І це не безплатні рішення. Кожне рішення — це енергія, це наш ресурс. Підприємець приймає їх більше — 7000-8000. І якщо він не розуміє цього механізму, то результативність цих рішень, які в майбутньому приведуть до певних наслідків, буде інша.

Але саме в момент прийняття, на перехресті, ми можемо змінити ці результати. Тому я працюю над тим, щоб, говорячи мовою бізнесу, збільшити KPI правильних рішень.

— Це є метою усвідомленого бізнесу чи його інструментом?

— І те, й інше. Якщо з 7000 рішень, які приймає підприємець, було 4000 правильних, а тепер стане 6000, як ви вважаєте, ефективність його бізнесу виросте? Звичайно. До того ж він починає економити свою енергію та ресурси. Якщо він буде довіряти своїй інтуїції, це приведе до того, що він увесь час буде перебувати в ресурсі, і в нього, як би це дивно не звучало, з’являється додатковий час. Адже якщо рішення неефективне, треба повертатися, робити чекін, потім все переробляти, а це забирає час.

Тому коротко. Усвідомленість — це знаходження в поточному моменті та розуміння свого чіткого місця в цій реальності й зв’язку з цією реальністю.

Ретрит-центр усвідомленого бізнесу. «Чому би не спробувати корпоративний ретрит і бізнес-ретрит? Приїхати до нас у центр та в ресурсному стані провести майстер-майнди або мозкові штурми, що дасть можливість підвищити ефективність KPI прийнятих рішень», — Дмитро Александров

— Як концепція розвитку усвідомлений бізнес — це достатньо новий напрям. Чим він вас привабив? І чи справді реально поєднати підприємництво та духовний розвиток? Адже перше — це більше про отримання прибутку, а друге — про щось високе.

— Якщо ми подивимося на основні глибокі напрацювання (Біблію, Коран, Книгу мертвих, Бгаґавад-Ґіта), то наша основна мета в цьому світі — отримати досвід. Тому тут йде підміна понять. Ми вважаємо, що є фізичним тілом і душею, яка отримує духовний досвід, а насправді ми — це душа, яка перебуває в матеріальному тілі та отримує в ньому досвід.

Я завжди для скептиків кажу: «Добре, друзі, ви можете не слухати мене. Але ж ви можете спробувати цей підхід, якщо ваша модель до цього не спрацювала. А може, ця спрацює?». Концепція, що духовне і матеріальне несумісні, неправдива. Насправді будь-яка діяльність, якою б ви не займалися, є духовною практикою. Тому що ви отримуєте досвід для духовного світу і реалізуєте потреби своєї душі. Я називаю це «справа душі», і у своїй книзі я також про це написав. Дуже класним показником є те, коли вилягаєте спати, вам хочеться думати про свою справу: «Я сьогодні й це зробив, й інше». А зранку прокидаєтеся з думкою: «А сьогодні я ще оце зроблю», і вам це подобається, це значить, ви на своєму місці. Тому для вас це є духовний розвиток. Для будь-якого підприємця вся його робота і є духовною практикою.

— Як війна вплинула на бізнес і як на це подивитися крізь призму усвідомленого бізнесу?

— На сьогодні ми обличчям до обличчя зустрілися зі смертю.

Що виникає в той момент, коли ви знаєте (або не знаєте), що жити залишилося дуже мало? В буддистській традиції є така практика, яка називається медитація смерті. Простіше її називають медитація зубної щітки. Якщо у вас сьогодні день, коли ви чистите зуби, останній, як ви себе будете вести? Ви будете робити щось особливо цінне для себе! Зараз основний запит підприємців: «Я не хочу займатися тим, чим мені не подобається. Я хочу цьому світу давати цінність».

У мене на сьогодні близько 10 моїх учнів почали нові бізнес-проєкти (3-4 кейси я описав у своїй книзі). Хтось відкрив інтернет-магазин, хтось займається поставкою сільськогосподарської продукції в Європу тощо. Люди почали виходити не з аналізу маркетингового дослідження, вони почали слухати себе. «А я тут, де перебуваю? А де буде моя конкретна реалізація в цей момент?». Ось така кореляція.

— Тобто не треба дивитися на статистику, а варто слухати себе, так?

— Звісно. Як підтвердження можу навести приклад свого ретрит-центру. Він розташований на півночі Київської області, побував в окупації… Але відбулося якесь диво, що орки туди не потрапили. Вже після окупації ми хотіли віддати будиночки для переселенців, але перед цим я провів там кілька днів практики, помедитував і дійшов висновку, що якщо світ доклав стільки зусиль, аби центр зберігся, значить, він потрібен саме в такому форматі. І ми почали рухатися в цьому напрямі з літа минулого року, коли ще було все туманно, говорили про наступ із білорусі, і ми в зоні ризику... Я провів медитацію та прийняв рішення і далі інвестувати в ретрит-центр. Я не міг пояснити, чому роблю саме так. Тоді ми інвестували й до Нового року, збудували ще зал для практики та п’ять нових будиночків. Головне в цьому рішенні те, що якщо я виступаю як ментор, то повинен бути прикладом підтвердження всього, чого навчаю.

— Про ваш ретрит-центр. Ви вже багато про нього розповіли. І про ідею, і про те, як він був в окупації. Розкажіть, як він виглядає, яка концепція його існування та місія?

— Ми розібрали з вами, що таке усвідомленість. Всі, думаю, знають, що таке бізнес. Тепер до питання, що таке ретрит. У перекладі з англійської мови retreat — усамітнення. Це слово набирає все більшої популярності. Інколи навіть поїздку в банний комплекс називають ретритом (посміхається — ред.), але це трошки не те.

Наш Ретрит-центр усвідомленого бізнесу — це заміський комплекс для підприємців, де вони можуть побути в тиші, наодинці з собою, подумати та прийняти важливі для свого бізнесу рішення. На час війни його двері відкриті не лише для підприємців, а абсолютно для всіх, хто потребує спокою та тиші. Комплекс побудований у вигляді окремих екобудиночків, перебування в яких із дотриманням програми центру дасть можливість згенерувати нові ідеї для бізнесу та прийняти правильні рішення. Те, що ми гарантуємо, на 100% гарантуємо, це повну тишу. І, до речі, у вас не буде сусідів (посміхається — ред.). Будинки розташовані на такій відстані, що ви себе відчуєте єдиними.

Ретрит у нашому центрі може відбуватися за кількома напрямами. Перший — дні тиші, про які я вже згадував, тобто ви розумієте, наскільки це важливо. Також ми маємо таку цікаву духовну практику, як «День равлика». Про неї розкажу детальніше. В цей день ви все робите на швидкості, удвічі меншій, ніж зазвичай. Це дає можливість відчути поточний момент й тренувати концентрацію. Ми зменшуємо швидкість всюди: дуже повільно ходимо, повільно робимо чай і таким чином намагаємося відчути зв’язок із собою та реальністю. Швидкість усього у нашому світі шалена. Але пам’ятаєте оцю заїжджену фразу, що треба бігти у два рази швидше, щоб встояти на місці. Якщо говорити з погляду усвідомленого бізнесу, то все працює по-іншому. Ось взагалі нікуди не треба бігти! Треба від усього відключитися, посидіти і послухати себе. І тоді з усього хаосу ви виберете те, що потрібно саме вам.

Александров фото 2

(для перегляду натисніть на зображення)

Ще в межах перебування в ретрит-центрі є такий день, який ми називаємо «День, коли ми нічого не робимо». Всі найкращі ідеї приходять під час спокійного відпочинку. Нічого неробіння — це не означає, що ми дивимося серіали. В цій практиці — це полежати під сонечком, прогулятися, щось зробити руками. У цей час можуть прийти найгеніальніші ідеї (посміхається — ред.).

Наступний напрям — менторство. В його межах проводяться мозкові штурми, під час яких виконуються дві квантові практики: «Отримання відповідей» та «Смак перемоги та успіху». У результаті учасник отримує чітке уявлення, що йому робити й куди рухатися далі.

Третій напрям для перебування в центрі — це бізнес-ретрит: колективна робота, розрахована на три дні продуктивного перезавантаження. Її проводять у локальних групах із кількох підприємців або ж розширено — для бізнес-клубів, організацій, компаній. Під час ретриту учасники набувають нового досвіду, вчаться продуктивно мислити та підвищують KPI прийнятих рішень. Якщо говорити про ринок юридичних послуг, він навіть може підійти для якоїсь конференції. Юристи мають заходи в Hilton, Premier Palace, Radisson Blu. А тут може бути село Хмільна Київської області — чим не варіант? (посміхається — ред.)

— А які умови та вимоги до перебування для відвідувачів?

— Скажу цікаву річ. Коли я сам їздив по ретритах, займався практиками, чомусь треба було весь час перебувати в аскетичних умовах: спати десь на килимку, мати обмеження щодо комфорту проживання тощо. Всі казали, що матеріальне та духовне не поєднуються. Але я вирішив, щоц е неправда. Якщо людина досягла успіху в матеріальному світі, він неможливий без вашого внутрішнього успіху. Чому б нам не забрати всі блага цивілізації та не перенести їх у ліс? Тепла ковдра, гарний душ із теплою водою, красивий інтер’єр. Якщо ми говоримо про підприємця, то людина має перебувати у комфорті, адже внутрішня робота вимагає серйозного зосередження. Ми намагалися все організувати так, щоб коли ви приїхали в центр, голова не боліла від того, як вам забезпечити максимально комфортні умови.

Якщо говорити про правила перебування, то у нас в ретрит-центрі заборонено влаштовувати барбекю, смажити шашлики та взагалі розпалювати багаття (у нас молодий ліс, ризики не потрібні), вмикати гучну музику та влаштовувати вечірки (тиша є тиша), палити та вживати алкоголь: нехай ваше тіло також відпочиває. Також у нас заборонені тварини. Не тому, що ми їх не любимо, а тому, що якщо з одного боку вибігає кішка, а з іншого — собачка, це створює шумові ефекти (посміхається — ред.).

Александров фото 3

— А чому відпочинок, на вашу думку, має виглядати саме так?

— У нас є алгоритми. Рівень свободи, про який ми говорили, загнав нас в алгоритми: комп’ютери, телефони нас туди заганяють. Чим відрізня-ється ефективний відпочинок від неефективного? Коли ми говоримо про відпочинок, одразу асоціація — гулянка, дискотека тощо. Але для бізнесу треба продуктивний відпочинок. Щоб ви тих дві по 24 години свого часу використали для отримання інсайтів і наповнення силою та енергією, які приведуть до відчуття внутрішньої сили. І потім ви підете в соціум і будете там робити нові перемоги. Адже з погляду економіки на сьогодні для нас це не менш важливий фронт, ніж військовий, бо одне без іншого не працює. Ми не можемо воювати, якщо у нас нема грошей…

— Ваші рекомендації щодо відвідування Ретрит-центру усвідомленого бізнесу? Кому він підходить і необхідний сьогодні?

— Я не буду перебільшувати — сьогодні він необхідний кожному українцю. Тому що тиша зараз — це дуже важлива річ. Для відновлення ресурсу треба тиша, спокій, сон, легка їжа. Якщо ви на межі вигоряння, депресії, втратили орієнтири або не знаєте, що з цим бізнесом робити, можливо, треба просто добряче виспатися без під’єднання до зовнішнього світу (не віддавати енергію фейсбуку, інстаграму та всім своїм гаджетам), не дивитися новини. А в іншому випадку треба закритися і почути себе: що саме вам треба робити, що хоче ваша душа, як ви маєте реалізовуватися.

Треба йти з тією думкою, що, можливо, є ризик, і нам залишилося жити не так багато. І тоді треба займатися тим, що найцінніше.

Александров фото 4

— На завершення: ваші плани або, швидше, меседжі до ринку юридичних послуг?

— Щодо планів. На сьогодні я бачу, що це дійсно працює і покращує наше життя. Насправді отак по-чесному, що б ми не робили, в нашому житті ми завжди даватимемо відповідь на одне запитання: «Чому ви займаєтеся тією чи іншою справою?» (не важливо, це пов’язано з професійним життя чи особистим). Відповідь: «Щоб стати щасливим».

Але хочу сказати, що щастя розташоване за межами матеріальної реальності. Де саме? У нас всередині. І єдиний варіант туди дійти — це почати слухати себе. Це знати свою істинну природу і рухатися в цьому напрямі. Тоді ми змінимо реальність з агресивної на позитивну. Адже в момент, коли людина формує реальність, остання спирається на 7 млрд реальностей людей на нашій планеті. І в кінцевому варіанті, якщо агресивна реальність перемагає, вона виходить у вільні конфлікти. У нас був такий період, який у ведичній традиції називається Калі-Юга. Якщо подивитися на багато тисячоліть тому, у нас весь час йде війна. Невже ми не можемо змінити цей світ? Звісно, спробувати ми можемо. Головне, що треба починати з себе.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати