31 березня в Києві відбувся круглий стіл на тему: "Застосування господарськими судами норм Кодексу України з процедур банкрутства", участь в якому взяли судді КГС ВС, апеляційних та місцевих господарських судів, які спеціалізуються на розгляді справ про банкрутство.
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ВС опублікував огляд актуальної судової практики КГС ВС за 2022 рік".
На початку заходу з вітальним словом виступила голова КГС ВС Лариса Рогач, яка наголосила на важливості розуміння діяльності господарського судочинства в цілому й спеціалізованих суддів зокрема, які розглядають справи на тему банкрутства, а також удосконалення й надалі цих процесів.
Далі відбулася перша панельна дискусія на тему: "Проблемні питання, які виникають під час розгляду справ про неплатоспроможність фізичних осіб". Модератором виступав суддя Володимир Погребняк.
Першим узяв слово суддя В'ячеслав Пєсков, який розкрив питання принципів урегулювання неплатоспроможності фізосіб (ФО), які, за його словами, є об'єктивними та суб'єктивними. Серед об'єктивних він назвав цільовий характер врегулювання неплатоспроможності фізособи.
Суб'єктивним принципом є, за словами судді, добросовісність боржника як передумова та основний суб'єктивний фактор врегулювання платоспроможності боржника, а також роль суду. Пан Пєсков зазначив, що добросовісність є певним стандартом поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю та повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Крім того, суддя Олександр Банасько виступив на тему: "Неплатоспроможність фізичних осіб: судова практика". Зокрема, він назвав кількість справ щодо неплатоспроможності фізичних осіб, які розглянуті судовою палатою для розгляду справ про банкрутство КГС ВС:
- у 2021 році всього було 26 справ, ФО – 3 (№910/6639/20, №903/806/20, №5023/5722/11);
- у 2022 році – 10, ФО – 3 (№916/1456/21, №921/39/21, №921/542/20);
- у 2023 році – 7, ФО – 1 (№902/221/22).
Він також поділився деякою судовою практикою, наприклад, щодо підстав та особливостей застосування п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ. У цьому випадку, розповів Олександр Банасько, доведення підстав й умов для застосування процедури реструктуризації заборгованості боржника (фізособи) за валютним кредитом з урахуванням особливостей, визначених п. 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та складання плану реструктуризації згідно з імперативними нормами є процесуальним обов'язком боржника (фізособи), за невиконання якого настає негативний процесуальний наслідок у вигляді відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність. Однак це не позбавляє його права на повторне звернення до суду з такою заявою.
Михайло Юрчук, суддя Північно-західного апеляційного господарського суду, розповів про право вирішального та дорадчого голосу учасників провадження у справах про банкрутство та справах про неплатоспроможність. За його словами, учасниками у справі про банкрутство є:
- сторони (кредитор, боржник);
- арбітражний керуючий;
- державний орган із питань банкрутства;
- ФДМУ;
- Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
- представник органу місцевого самоврядування;
- представник працівників боржника;
- уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника;
- у випадках, передбачених КУзПБ, інші учасники справи про банкрутство, щодо справ або обов'язків яких існує спір.
Він зазначив, що право вирішального голосу – це встановлена законом чи іншим нормативним актом або статутом ГО можливість для громадян брати участь в обговоренні питань на зборах, засіданнях і нарадах із правом голосувати.
Серед іншого, Михайло Юрчук зауважив, що під час визначення кількості голосів кредиторів із правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство.
Окремо суддя розповів про право дорадчого голосу. Так, на відміну від кредиторів, які мають право вирішального голосу, кредитори, що звернулися з конкурсними вимогами поза межами 30-денного строку та грошові вимоги яких визнані господарським судом, отримують статус кредитора з правом дорадчого голосу. Пан Юрчук зазначив, що право дорадчого голосу – це встановлена законом чи іншим нормативним актом або статутом ГО можливість для громадян брати участь в обговоренні питань на зборах, засіданнях і нарадах без права голосування.
Водночас Павло Пригуза, суддя Господарського суду Закарпатської області, розповів про проблеми практики у справах про неплатоспроможність. Серед іншого, він висловив думку, що КУзПБ є "класичним прикладом езопівської мови".
За його словами, законодавець застосував "прийом іносказання", мета якого – донести до відома читача (громадян-боржників, суддів) умови та процес відновлення платоспроможності ФО-Б, що, крім економічного, має і соціально-політичний аспект.
"Практика показує, що без застосування певних логічних засобів, які використовуються в господарському процесі, судді мають виявляти позитивний зміст, що передбачений законом або випливає з його змісту прямо або опосередковано", – сказав Павло Пригуза.
Крім того, на тему: "Попереднє засідання суду в процедурі банкрутства (неплатоспроможності)" виступив суддя Північного апеляційного господарського суду Борис Поляков.
Читайте також: "Дайджест позицій КГС ВС щодо застосування положень Кодексу України з процедур банкрутства".
Друга панель була присвячена проблемним питанням, які виникають під час розгляду справ про банкрутство юросіб. Модератором дискусії був секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Олег Васьковський.
З темою про солідарну відповідальність у справах про банкрутство виступив суддя Сергій Жуков. Він зазначив, що КУзПБ ввів новий вид цивільно-правової відповідальності, що застосовується у справах про банкрутство, а саме солідарну відповідальність, яка покладається на керівника боржника в тому випадку, коли боржник не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в місячний строк із моменту виникнення загрози неплатоспроможності.
На думку судді, введення "солідарної відповідальності керівника боржника" вказує на те, що законодавець надає перевагу саме ініціюванню банкрутства не кредитором, а боржником за умов, визначених кодексом. Наявність такої відповідальності, за словами Жукова, є захистом кредиторів від накопичування боргів.
Він розповів, що сутність солідарної відповідальності полягає в залучення керівника боржника – юрособи, щодо якої здійснюється провадження у справі про банкрутство, до солідарного обов'язку з виконання грошових зобов'язань боржника як правового механізму захисту та відновлення прав кредиторів, які були необізнані з його вини про стан неплатоспроможності боржника.
Читайте також: "Збереження бізнесу в умовах воєнного стану через процедуру банкрутства. Хто відповідатиме за борги".
Суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова розповіла про проблеми в регіоні. Зокрема, матеріальні: проблема з доступом до майна, реалізацією майна на аукціоні, а також оформлення права власності на майно банкрута.
Процесуальними проблемами є: відсутність арбітражного керуючого; відсутність кредиторів та неможливість сборів комітету кредиторів; дуже довгі строки процедури банкрутства у справах щодо банкрутства ЮО з майном на тимчасово окупованих територіях (ТОТ); неможливість завершення процедури банкрутства на фоні неможливості реалізації майна, що розташоване в ТОТ; проблема щодо встановлення судом у підсумковому засіданні наявності/відсутності ознак неплатоспроможності боржника.
За її словами, наявні зараз процесуальні можливості суду – лише нескінченне продовження розгляду справи про банкрутство.
Також про особливості схвалення плану санації класами кредиторів та затвердження його судом розповів суддя Західного апеляційного господарського суду Олег Матущак, а Денис Попков, суддя Східного апеляційного господарського суду, розкрив тему проблеми визначення належної до сплати суми основної винагороди арбітражного керуючого.