Якість юридичної освіти важко оцінити без вмотивованих аналітичних даних. Вчора, 12 червня, були презентовані результати стандартизованих освітніх вимірювань за 2018 рік щодо вступу на магістратуру.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Дослідження було проведено в межах проекту «Удосконалення юридичної освіти та освіти з прав людини» Координатора проектів ОБСЄ в Україні у співпраці з Міністерством освіти і науки України та МГО «Універсальна екзаменаційна мережа».
«На жаль ми маємо сумний висновок, що якість наших вступників на магістратуру не виросла порівняно з 2017 роком. А якщо ми говоримо про порогові бали, які довелось встановлювати, то їх також не вдалось підвищити. На жаль, за рік нічого не змінилося і це нас підштовхує до того, щоб ми прискорили прийняття концепції реформування юридичної освіти. Концепція вже в такому стані, що всі стейкхолдери прийшли до певного консенсусу. Тому ми вже можемо анонсувати, що ми працюємо зараз над тим, щоб винести цю концепцію на вищий рівень обговорення, затвердити її урядом і рухатися далі», - зазначила на відкритті заходу Лілія Гриневич, Міністр освіти і науки України.
За її словами Концепція буде включати підвищення вимог до абітурієнтів, які вступають на правничі професії, так і запровадження єдиного кваліфікаційного іспиту наприкінці здобуття юридичної освіти. Так само концепція визначає, що стандарти юридичної освіти мають базуватись на сучасних професійних стандартах, тому Міністерство науки і освіти працює з Міністерством юстиції, щоб отримати ці стандарти.
Міністр юстиції Павло Петренко також наголосив, що реформування юридичної освіти, є таким ж важливим для реформування правової системи України як і реформа адвокатури, судової системи та ін. «Освіта – це не просто знання якихось фактів. Це тренування розуму, критичного мислення, і розвитку особистості», - зазначив він.
Результати дослідження презентував Сергій Мудрук, Президент Міжнародної громадської організації «Універсальна екзаменаційна мережа», експерт Координатора проектів ОБСЄ в Україні. За його словами у 2018 році спостерігався незвичайно великий відсоток неявки на тестування (15,2% на ЄВІ, 13% на ЄФВВ). Разом з цим рівень порогових вимог до знань вступників 2018 року фактично не зріс у порівнянні з 2017 роком. Попри це, відсів на подоланні порогових балів помітно зріс внаслідок того, що це були вступники з 2014 року на бакалаврат, де конкуренція була дуже низькою.
Причинами зниження фахових знань зарахованих на магістратуру за спеціальністю право він називає:
- демографічні;
- зниження вимог ЗВО до вступників (зниженням планки вимог);
- зниження ваги фахової частини прохідного рівня конкурсного балу через збільшення кількості правничих предметів без збільшення ваги блоку Право в конкурсному балі;
- зниження порогового балу блоку Право у відсотковому виразі від максимального балу (30% у 2018 році проти 31.4% у 2017 році), при підвищенні порогових балів у блоці ТЗНПК і з іноземної мови (ЄВІ).
Водночас цікавим виявився факт, що при порівнянні екзаменаційних успіхів у ЄФВВ/ЄВІ випускників спеціальності Право і спеціальності Міжнародне право очевидним є помітно вищий рівень знань у тих, хто навчався за спеціальністю Міжнародне право і помітно вищий рівень стандарту мінімального рівня освіти у більшості шкіл міжнародного права. Єдиний предмет, де випускники спеціальності Право отримали вищий результат був Цивільний процес. Пан Мудрук зазначив, що це пояснюється тим, що процес через порівняльне право не можна викладати.
Показовими в певному сенсі виявилися рейтинги правничих шкіл за різними критеріями. Так, наприклад, для складання рейтингу за критерієм «якість правничої послуги» від освітнього результату віднімали освітній потенціал студента. Тобто, якщо ВНЗ брав "сильного" студента і не давав йому відповідного рівня знань, цей ВНЗ опинився внизу рейтингу. І навпаки – якщо був набір з слабких студентів, а в кінці вони продемонстрували непогані результати, цей ВНЗ потратив в топ цього рейтингу.
З результатами дослідження можна ознайомитись тут.
Експерти зазначили, що вони шоковані результатами. Водночас професор КНУ ім. Т. Шевченка Наталія Кузнєцова наголосила, що потрібно змінювати не лише процеси відбору і оцінки студентів, а й методи викладання. Адже, за її словами, ці методи за останні 30 років так і не змінилися.