21 лютого 2025 року Асоціація правників України провела в Києві I GR Форум, на якому було приділено увагу актуальним питанням, які впливають на розвиток GR (government relations) в Україні. Серед тем для обговорення – значення закону «Про лобіювання» як важливого етапу євроінтеграції та основи цивілізованого підходу до лобістської діяльності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкривали захід Микола Стеценко, президент Асоціації правників України, керуючий партнер AVELLUM, Альона Шуліма, PhD, голова GR Комітету АПУ, голова оргкомітету І GR Форуму, партнерка Pragma Consulting Group, Заслужена юристка України, та Юрій Петренко, керуючий партнер ADER HABER, експерт з питань захисту бізнесу і лобістських послуг, Заслужений юрист України.
Микола Стеценко наголосив, що пишається тим, що АПУ залишається чи не єдиною впливовою комунікаційною платформою, що об’єднує громадський сектор, бізнес та державу: «Сьогодні АПУ є майданчиком для конструктивного діалогу всіх стейкхолдерів, представників усіх гілок державної влади, бізнесу, GR-експертів, науковців і правозахисників». За його словами, форум проводився фактично через рік із моменту прийняття закону «Про лобіювання».
Юрій Петренко вказав, що GR-напрям є одним із пріоритетних для ADER HABER, починаючи ще з 2006 року: «Тому для нас лобіст – це не просто професійний юрист, не просто психолог, а іноді навіть педагог у сфері законодавства».
Влада та бізнес
Першу сесію «Взаємодія влади та бізнесу через призму євроінтеграції» модерувала Альона Шуліма, PhD, голова GR Комітету АПУ, партнерка Pragma Consulting Group.
У фокусі панелі:
- GR у переговорному процесі, як виклик і можливість для держави та бізнесу;
- взаємодія держави та бізнесу в процесі євроінтеграції, як форма інклюзивності прийняття рішень;
- вплив участі суб’єктів лобіювання на якість прийняття державних рішень в умовах євроінтеграції;
- готовність держави та бізнесу до динамічного процесу євроінтеграції та вироблення реальних перехідних відносин;
- закон України «Про лобіювання»: як вимога євроінтеграції поступово наближає нас до цивілізованого сприйняття лобіювання.
Олександр Ільков, генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції, розповів, що з прийняттям українського закону «Про лобіювання» наразі ведуться розмови про його вдосконалення, але позиція Офісу полягає в тому, щоб документ набрав чинності (вводиться в дію не пізніше 1 вересня 2025 року, а створення та функціонування Реєстру прозорості має бути забезпечене протягом 14 місяців із дня набрання чинності законом, тобто у травні 2025 року – ред.), «пропрацював», а потім будуть видні усі позитивні та негативні моменти.
Серед останніх, за його словами, є побоювання, що Україна із вступом до ЄС буде входити до величезного ринку з надзвичайною конкуренцією – її не всі витримають, зокрема власники, які не захочуть модернізовувати своє підприємство. Він зазначив, що на переговорах з ЄС, зокрема, увага буде приділена (із цими пунктами мають погодитися всі держави-члени ЄС) перехідним періодам, а також відступам, коли на певний період на території конкретної держави не діятиме певне регулювання. Важливим моментом є час, коли Україна буде приймати законодавство, оскільки чим довшими будуть періоди прийняття, тим більше наша держава віддалятиметься від мети – вступу до ЄС.
Вадим Галайчук, народний депутат, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань інтеграції України з Європейським Союзом, розповів, зокрема, що одним із важливих моментів на переговорах про вступ України до ЄС було входження в переговорні групи народних депутатів, чого до України в історії переговорів інших держав не було.
За його словами, й досі є дискусії, чи є це правильним: опоненти такого залучення нардепів говорять про порушення принципу політичного контролю, який здійснює Верховна Рада в процесі перемовин (якщо ти є частиною перемовин, то наскільки можеш ефективно здійснювати сам контроль?). На противагу таким думкам, вказав Вадим Галайчук, є позиція, що нардепи отримали можливість бути всередині процесу – вони його краще розуміють та знають, що обговорюється та як ухвалюються рішення.
Народний депутат, голова Комітету ВРУ з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко торкнувся питання прийняття екологічного законодавства в контексті євроінтеграційних процесів, вказавши, що захист довкілля та сталого природокористування – це не лише про питання обмеження, а й про можливості більшої конкуренції, надання прозорого доступу передачі з тих чи інших природних ресурсів із рук певних олігархічних груп до широкого кола суб’єктів, які могли б представляти Україну, зокрема, на європейських ринках.
«Усі ці реформи йдуть доволі складно. Вони не завжди сприймаються бізнесом, тому що останній їх вважає певними регуляторними обмеженнями щодо себе. Також пріоритетність реформ природокористування або екологічної політики завжди є вторинною під час війни. З іншого боку, наш євроінтеграційний рух допомагає нам у просуванні наших довкіллєвих реформ, тому що ми їх пріоритезуємо саме як частину євроінтеграційного руху», – розповів він.
Микола Стеценко, президент АПУ, керуючий партнер AVELLUM, вказав, що цілями АПУ є побудова правової держави: «Ми хочемо верховенство права, захист прав людини не тому, що хочемо пролобіювати якісь кращі умови для юристів, адвокатів. Навпаки, часто наші пропозиції, які готують наші комітети, а АПУ просуває на різних заходах, – це якраз певною мірою прозорість, спрощення для роботи юристів. Мені здається, що загалом збільшення роботи для юристів відбувається не через наші зусилля та бажання, а через ускладнення життя в суспільстві, яке вимагає більшого регулювання».
Також на панелі відбулося включення Клеменса Мюллера, спеціаліста з питань політики Генерального директорату з питань сусідства та переговорів щодо розширення (NEAR), Європейська Комісія.
GR та Україна
Також Альона Шуліма модерувала другу панель на тему: «GR в Україні: секторальний аспект».
У фокусі панелі були такі питання:
- взаємодія держави та бізнесу як форма інклюзивності прийняття рішень;
- вплив бізнесу на якість прийняття державних рішень у секторальних реформах;
- роль коаліцій бізнесу у просуванні секторальних реформ;
- лобіювання: новий закон, нові можливості для секторальної взаємодії бізнесу та держави;
- участь бізнесу у процесах відновлення України через Раду бізнес-омбудсмена.
Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, торкнувся теми співпраці бізнесу та держави в напрямі газовидобутку. За його словами, фокус уваги Асоціації зосереджується на:
1) стратегічному плануванні, що дозволяє працювати на результат та досягати поставлених цілей;
2) оперативному реагуванні, оскільки нестабільність вимагає ефективних рішень для захисту бізнесу;
3) відкритості та прозорості, що формує репутацію, підвищує експертність, забезпечує довіру.
За його словами, правильна стратегія закладає міцний фундамент, тому важливими, зокрема, є прозорий механізм входження на ринок, стимули для інвестиційної діяльності, а також користь для регіонів від видобутку вуглеводнів.
Артем Петренко також розповів про антикризові дії Асоціації на початку повномасштабного вторгнення, що стосувалися касового методу, зміни бази оподаткування та викупу газу. Що стосується, наприклад, касового методу, то, за його словами, заборона експорту та скорочення споживання порушили баланс на ринку, але через профіцит та рекордні ціни було запроваджено відтермінування ренти.
Віктор Залізнюк, радник ADER HABER, керівник практики GR, розповів про нюанси нового закону «Про лобіювання», наголосивши на питаннях партнерства, довіри, конструктиву в діалозі та компромісах. За його словами, будь-яке рішення, що напрацьовується, буде ефективним, якщо буде залучене партнерство: «Функція лобіста є в тому, щоб поєднати всі ці речі. Партнерство – це те, що дозволяє прийняти зміни, вдосконалити законодавство не теоретично, а на базі напрацювань конкретних галузей бізнесу».
Дмитро Полянський, старший менеджер із питань відновлення Ради бізнес-омбудсмена (РБО), розповів про участь бізнесу у процесах відновлення України та роль у цьому РБО. Він вказав, що основними функціями РБО є розслідування скарг підприємців, видача рекомендацій і відстеження їх виконання; надання системних пропозицій державним органам; оприлюднення звітів на сайті та медіа. Водночас серед прав бізнес-омбудсмена:
1) запитувати від держорганів інформацію, необхідну для розслідування скарг;
2) вносити пропозиції Кабміну щодо змін до законодавчих актів;
3) розголошувати випадки недобросовісної поведінки держорганів.
Старший менеджер вказав, що подати скаргу можуть як юридичні особи, так і приватні підприємці. Водночас скаргу можна подати на держоргани, державні/комунальні підприємства та органи місцевого самоврядування.
Читайте також: «Рада бізнес-омбудсмена отримала у 2024 році понад тисячу скарг: деталі».
Також Дмитро Полянський розповів про основні задачі команди Policy&Recovery РБО у сфері відновлення (розглядає скарги щодо будівництва та відбудови територій, захисту критичної інфраструктури, інвестиційних проєктів та енергетики):
1) розробка рекомендацій для покращення регуляторного середовища;
2) залучення приватного сектору у відбудову та відновлення України;
3) захист бізнесу та покращення умов для прозорого залучення приватного сектору;
4) запобігання проявам корупції і зловживання владою;
5) ефективна реалізація складних інфраструктурних проєктів;
6) підтримання прозорості у відносинах між бізнесом і владою.
Також на панелі виступили Михайло Третьяков, керуючий партнер Azones, та Юлія Маліч, керівниця публічної політики Bolt, які поділилися практичними кейсами з практики.
Презентація дослідження
Крім цього, на форумі відбулася презентація результатів дослідження щодо питань взаємодії бізнесу та держави, а також розвитку GR послуг у юридичних та консалтингових компаніях, проведеного спільно «Юридичною Газетою», GR Комітетом АПУ та Pragma Consulting Group. Альона Шуліма розповіла про деякі результати, серед яких:
1) кількість учасників опитування – 63 (29% – представники бізнесу, 71% – юрфірми);
2) більшість опитаних представників юркомпаній вказують на зростання попиту на послуги у сфері GR, водночас більшість компаній не залучають зовнішніх консультантів;
3) більшість опитаних представників компаній надають перевагу виокремленню GR функції в окрему практику/відділ;
4) більшість опитаних зазначають, що не збираються реєструватися в Реєстрі прозорості, оскільки їх діяльність не підпадає під сферу дії закону «Про лобіювання»;
5) більшість представників юрбізнесу вважають, що введення в дію закону «Про лобіювання» вплине на розвиток ринку таких послуг в Україні позитивно, водночас позиція реального бізнесу більш стримана.
Детальніше з результатами дослідження можна буде ознайомитися незабаром на сайті «Юридичної Газети».
НАЗК
Також на форумі відбулося інтерв’ю з головою НАЗК Віктором Павлущиком. Інтерв'юером був Віктор Залізнюк, керівник практики GR ADER HABER, а головною темою інтерв’ю стала підготовка до введення в дію закону «Про лобіювання». Віктор Павлущик вказав, що прийняття закону, зокрема, є наступним кроком у розвитку прозорості та транспарентності України в усіх процесах, яка будується роками.
«Україна в процесах державного управління та відкритості даних – у топі серед країн Європи. І це в той час, коли йде війна. Багато країн не можуть на це розраховувати у своєму житті, а ми відкриті. Звісно, з погляду НАЗК, для нас питання відкритості та транспарентності є надважливим, тому що чим зрозумілішими є процедури, чим відкритішими є процеси, тим менше може бути в цьому процесі корупції. Якраз питання запровадження правил лобіювання – це мета, до якої ми будемо рухатися», – сказав він.
Голова НАЗК вказав, що на запуск Реєстру прозорості, який міститиме інформацію про суб’єктів лобіювання, частково вплинуло призупинення діяльності USAID, однак наразі опрацьовуються можливості фінансування з інших джерел: «Уже тут Реєстр передбачає чотири стадії обробки. Перша стадія вже завершена, і я сподіваюся, що за допомогою наших партнерів, які відреагували на можливість продовження цього процесу та надалі фінансувати наші процедури, ми зможемо продовжити процес розробки Реєстру, щоб він був готовий вчасно».
Також Віктор Павлущик наголосив, що етика лобіювання має бути напрацьована спільними зусиллями держави й суспільства: «Ми точно не намагаємося бути каральним або контролюючим органом. Для мене важливою метою є прозорі правила гри... Важливим моментом є те, щоб не лише держава створювала умови, а й щоб люди, залучені в процес, у кооперації з державою могли розуміти як чіткі правила, так і мати позитивне ставлення до всіх процесів».
Лобізм
Артур Мартиненко, заступник голови GR Комітету АПУ, директор GR-департаменту BGV Group Management, модерував третю панель «(не)Хочу бути лобістом!».
У фокусі панелі були такі питання:
- фахівець із лобіювання – професія, яка має стати для нас звичною;
- адвокація vs. лобістська діяльність: у пошуках суспільно важливого;
- бізнес-асоціації, інхауси та зовнішні консультанти: синергія впливу;
- що таке етичний інтелектуальний GR та чи він існує?
- чи готові суб’єкти впливу до одержання статусу суб’єкта лобіювання?
На початку панелі слово взяла Наталія Бойко, керівниця та співзасновниця Центру взаємодії з владою (GR), радниця прем'єр-міністра України з питань енергетики, заступниця голови наглядової ради НАК «Нафтогаз України». За її словами, лобістом є фахівець, який представляє інтереси бізнесу, ГО чи інших груп у процесі ухвалення рішень органами влади. Його завдання – це забезпечити ефективну взаємодію між державою та зацікавленими сторонами, сприяти ухваленню збалансованих і прозорих рішень, що враховують суспільні та економічні інтереси.
Вона також вказала, що у світі лобіювання сприймається як необхідний елемент демократичного процесу, що забезпечує відкритий діалог між владою та суспільством. В Україні термін поки що має суперечливі конотації, але розвиток прозорого лобіювання сприятиме зміні цього сприйняття.
Антон Басистий, менеджер комітетів Європейської Бізнес Асоціації, розповів про досвід ЄБА в напрямі GR. За його словами, важливим індикатором для компанії є наявність персоналу, який займається цими питаннями (якщо компанія лише почала розвиватися, то GR може займатися, наприклад, CEO тощо; у великих компаніях створюється певний підрозділ, який надалі звітує про свою діяльність), і багато з них розуміють суть цієї роботи.
Водночас проблемою є наявність кваліфікованих GR-спеціалістів – пошуки таких спеціалістів займають від 3-х до 6-и місяців.
Олена Сукманова, партнерка Sayenko Kharenko, вказала, що лобізмом є інструмент і технологія, а GR є взаємодія між бізнесом (або суспільством) і державними органами: «Адвокація, як на мене, – це ближче до ГО, коли вони адаптують прийняття тих чи інших норм, які загалом принесуть користь певній групі суспільства, але не комерційній».
Також на панелі виступила Ірина Дячук, GR-директорка Fozzy Group, яка зазначила, що багато хто наразі навіть не розуміє, що таке GR, на що він впливає: «Це говорить про те, що в нас у суспільстві функція GR, до якої ми всі з вами звикли, вже фактично сформувалася. Водночас інша частина суспільства, яка не дотична до цієї функції, не розуміє, що відбувається, про що це тощо. Тут наше спільне завдання – проводити просвітницьку роботу серед не фахівців».
Питання освіти
Четверту сесію «GR освіта та просвіта» модерувала Олена Ялієва, радниця Pragma Consulting Group, членкиня Ради GR Комітету AПУ.
У фокусі панелі були такі питання:
- перспективи та форми розвитку GR освіти в Україні;
- формування спільноти фахівців з GR: досвід Центру взаємодії з владою;
- етика як наріжний камінь GR: системний підхід до GR просвіти;
- підвищення обізнаності суспільства про етичний інтелектуальний GR як шлях до його становлення в Україні.
На панелі виступали Анастасія Єзерська, керівниця Відділу організації роботи із зацікавленими сторонами та забезпечення прийняття актів антикорупційної політики НАЗК, Анна Зарудна, співзасновниця Центру взаємодії з владою, координаторка навчальної програми «Фахівець з питань взаємодії з владою» MBA KSE, Анна Таранцова, засновниця GR Academy, фахівчиня з питань GR.