На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП №22/0/15-20, ухваленого 9 січня 2020 р., про надання консультативного висновку до проекту Закону України "Про внесення зміни до пункту 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (реєстраційний №2670 від 23 грудня 2019 р.), внесеного на розгляд ВРУ у порядку законодавчої ініціативи КМУ.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "В Україні хочуть скасувати процедуру проведення відбору суддів у ВС".
Про це повідомляє прес-служба ВРП.
Так, законопроектом №2670 запропоновано внести зміну до підпункту 4 п. 24 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої пропонується відтермінувати на один рік норму щодо визначення з 1 січня 2020 р. розмірів посадових окладів для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Відповідно у 2020 р. розмір посадових окладів для судді місцевого суду становитиме 25 прожиткових мінімумів, для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Як зазначається, ВРП, розглянувши запропоновану законопроектом №2670 зміну та врахувавши позицію Національної школи суддів України щодо цього законопроекту, дійшла висновку про недоцільність його прийняття. Як зазначено у консультативному висновку, ст. 130 Конституції України визначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій ВРП.
"П. 24 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено поетапне підвищення посадового окладу для суддів держави. Відтермінування на один рік підвищення розміру посадових окладів суддів місцевих, апеляційних та вищих спеціалізованих судів є фактично зміною гарантій, передбачених Основним Законом України для суддів.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював думку щодо неприпустимості обмеження конституційних прав громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, визначивши, що законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення. Зокрема, у рішенні від 4 грудня 2018 р. №11-р/2018 КСУ, спираючись на ст. 130 Основного Закону України, вказав, що зменшення органом законодавчої влади розміру посадового окладу судді призводить до зменшення розміру суддівської винагороди, що, у свою чергу, є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу як на суддю, так і на судову владу в цілому.
Захищеність суддів на рівні Конституції України є найважливішою гарантією неупередженого, об’єктивного і незалежного виконання суддями своїх обов’язків щодо захисту прав і свобод людини, а також гарантією забезпечення верховенства права в державі", - зазначили у ВРП.
Так, відповідно до Європейської хартії про закон "Про статус суддів" від 10 липня 1998 р., рівень винагороди суддям за виконання ними своїх професійних обов’язків має бути таким, щоб захистити їх від тиску, що може спричинити вплив на їхні рішення або взагалі поведінку суддів і таким чином вплинути на їхню незалежність та неупередженість (п. 6.1).
"Міжнародні інституції також неодноразово наголошували на необхідності дотримання цих принципів.
Отже, прийняття законопроекту № 2670 призведе до порушення принципу верховенства права, зокрема принципу правової визначеності та "якості закону"", - заявили у ВРП.
Читайте також: "РСУ висловила свою позицію щодо законопроектів №2670 і №2626".
Таким чином, ВРП не підтримує законопроект №2670 та вважає його прийняття неможливим з огляду на те, що він суперечить нормам Конституції України, призведе до звуження змісту та обсягу прав і свобод суддів та негативно вплине на забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя.