Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Останніми тижнями в Одесі на понад 50-ти пам'ятках архітектури, у тому числі на Потьомкінських сходах та будівлі Оперного театру розмістили Блакитний Щит – відмітний знак Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей. Інші скульптури та пам’ятники віднедавна закривають щитами з логотипом ЮНЕСКО. Чому тільки зараз, тоді як повномасштабна війна росії проти України триває вже 8 місяців?
Пояснення може бути простим. На найближчій сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО розглядатимуть питання щодо внесення історичного центру Одеси до Списку всесвітньої спадщини Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки та культури. «Попри шалений спротив рф як держави-члена ЮНЕСКО, позачергова сесія відбудеться найближчим часом. Ми очікували, що у листопаді, але найшвидше це станеться на початку нового року. Номінаційне досьє Одеси було передано в Париж у жовтні, нині воно вивчається», – повідомив голова робочої групи із включення історичного центру Одеси до Списку Микола Вікнянський. Він додав, що у випадку пошкодження чи руйнування агресором об’єкту зі Списку спадщини ЮНЕСКО «це стане обтяжливою обставиною для нього».
Організації Блакитний Щит та ЮНЕСКО мають компетенцію діяти під час збройного конфлікту із захисту культурних цінностей. Щоправда, статус вони мають різний: Блакитний Щит – міжнародна неурядова організація, ЮНЕСКО є спеціалізованою установою.
Станом на 22 червня ЮНЕСКО підтвердив пошкодження внаслідок збройної агресії росії 70 релігійних об’єктів в Україні, 12 музеїв, 30-ти історичних будівель, 18 будівель культури, 15 пам’ятників, 7 бібліотек. Мовилось про об’єкти в Чернігівській, Київській, Харківській, Запорізькій, Житомирській, Донецькій, Луганській, Сумській, Миколаївській областях.
Про пошкодження будь-яких об'єктів світової культурної спадщини ЮНЕСКО на той момент не йшлося.
На 7 листопада ЮНЕСКО верифікував пошкодження 92 релігійних об’єктів в Україні, 16 музеїв, 77 історичних будівель та будівель культури, 18 будівель культури, 18 пам’ятників, 10 бібліотек. Найбільше – на Донеччині та Харківщині.
У 2017 році Рада Безпеки ООН одноголосно прийняла резолюцію 2347, в якій вперше назвала захист культурної спадщини імперативом безпеки та засудила навмисне знищення культурних цінностей як воєнний злочин. Про те, що напади на будівлі, які мають підтримку Блакитного Щита можна вважати воєнним злочином, також попередив директор Центру світової спадщини ЮНЕСКО Лазар Елунду Ассомо. ЮНЕСКО, за його словами, рекомендує якнайшвидше позначити ключові історичні пам’ятки та місця по всій Україні помітною емблемою Гаазької конвенції 1954 року.
В Україні станом на 2020 рік до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО належали 6 культурних об’єктів і один природний:
- Собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра;
- ансамбль історичного центру Львова;
- резиденція митрополитів Буковини та Далмації – архітектурний ансамбль у Чернівцях;
- дерев’яні церкви карпатського регіону;
- стародавнє місто Херсонес Таврійський і його хора;
- геодезична дуга Струве;
- букові праліси та давні ліси Карпат.