Батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Одна із форм такого утримання є виплата аліментів на дитину, розмір яких визначається домовленістю батьків або рішенням суду. Статтею 179 Сімейного кодексу України передбачено, що аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «Не згадали у заповіті: хто має право на спадщину незалежно від волі спадкодавця»
Про це нагадують у Міністерстві юстиції.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім’я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини. Тобто витрати мають бути спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, зокрема потреби у харчуванні, лікуванні, навчанні, одязі, гігієні, забезпечення речами, необхідними для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.
Неповнолітня дитина (14 – 18 років) має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Водночас Сімейним кодексом встановлено, що неповнолітня дитина також має право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України (далі – Кодекс).
Згідно зі статтею 30 Кодексу фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними, має цивільну дієздатність. Це означає здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання. Кодекс розрізняє такі види цивільної дієздатності фізичної особи: повна, неповна, часткова та обмежена. Також варто врахувати, що відповідно до Кодексу фізична особа може бути визнана судом недієздатною.
Відповідно до статті 32 Кодексу неповнолітня дитина має неповну цивільну дієздатність.
Так, у цьому віці дитина, зокрема, може:
- самостійно укладати договір банківського вкладу (рахунку) та розпоряджатися вкладом;
- самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами.
Перед перерахуванням коштів безпосередньо на особисту картку дитини потрібно впевнитися, чи не відкрито виконавче провадження з примусового виконання судового рішення про стягнення аліментів, де вказані реквізити рахунку одного із батьків, на який вимагається їх сплачувати.
У випадку, коли на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження про стягнення аліментів, аліменти перераховуються виключно стягувачу відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження».
Під час перерахування коштів у призначенні платежу варто писати, що це аліменти на утримання дитини, і вказувати за який період.
Для уникнення непорозумінь, конфліктів та для цивілізованого вирішення питання відповідно до статті 189 Сімейного кодексу України батьки можуть укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначать розмір та строки виплати. У договорі можна вказати реквізити особистого рахунку дитини, на який потрібно перераховувати кошти.
Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим кодексом.
Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
У разі невиконання одним із батьків свого обов’язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.