На засіданні Комітету НКЦПФР з питань стратегії розвитку та економічного аналізу фондового ринку була представлена Концепція законодавчих змін щодо функціонування інфраструктури ринків капіталу в Україні, розроблена за підтримки ЄБРР робочою групою у складі фахівців НКЦПФР, НБУ, Національного депозитарію України, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, юридичної̈ фірми Sayenko Kharenko, тощо. Повідомляє прес-служба Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: «НКЦПФР запустить систему подання електронної фінзвітності».
В документі враховані рекомендації міжнародної̈ консалтингової̈ фірми Oliver Wyman, яка на замовлення ЄБРР оцінювала стан інфраструктури ринків капіталу України. Експерти Oliver Wyman в своїй доповіді зазначали: «Стан розвитку елементів інфраструктури ринків капіталу в Україні характеризується високим рівнем фрагментації. Станом на дату складання доповіді в Україні діяло 8 фондових бірж, значна кількість брокерів, дилерів, депозитарних установ та інших професійних учасників ринку цінних паперів. Клірингову діяльність здійснював Розрахунковий центр (єдина компанія, що має ліцензію на провадження клірингової діяльності в Україні) та фондові біржі (стосовно деривативів, що укладаються на відповідній біржі, без додаткового ліцензування), а також НБУ. Діяльність центрального депозитарію щодо цінних паперів, фактично, здійснювали дві установи – НДУ та НБУ».
Пропонуються такі зміни законодавства щодо клірингової діяльності та депозитарно-розрахункових операцій:
- консолідація виконання функцій центрального депозитарію Національним депозитарієм України;
- клірингова діяльність центрального контрагента має здійснюватися кліринговими установами, які отримали ліцензію регулятора, скасовується законодавча монополія Розрахункового центру на проведення грошових розрахунків за правочинами щодо цінних паперів;
- вимоги до діяльності центрального контрагента і центрального депозитарію встановлюються відповідно до директив EMIR і CSDR, але згідно зі станом розвитку українського ринку;
- повинен бути забезпечений справедливий і відкритий доступ центральних контрагентів до бірж та бірж до центральних контрагентів (за умови дотримання відповідних операційних та технічних вимог);
- модель клірингу залежатиме від ліквідності фінансового інструмента;
- запроваджується вимога відокремлення (сегрегації) активів, яке належить різним учасникам клірингу або ж різним депозитарним установам, а також активів депозитарних і клірингових установ від активів їх клієнтів;
- клієнт має право обирати між індивідуальною (individual client segregation) та узагальненою сегрегацією (omnibus client segregation);
- побудова системи грошових розрахунків має включати допуск центрального контрагента до Системи електронних платежів НБУ;
- підвищується рівень вимог до корпоративного управління центрального контрагента і центрального депозитарію незалежно від їх організаційно-правової форми.
«Важливо, що ми не лише зафіксували завдання і напрямки реформування фінансової інфраструктури, а й визначили конкретні технічні кроки, зокрема по консолідації депозитарного обліку і реформуванню Розрахункового центру, який втратить згодом свій статус монополіста і стане повноцінною кліринговою установою, яка на рівних конкуруватиме з іншими учасниками ринку», – зауважив Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв.
Наступним кроком стане розробка на підставі зазначеної Концепції законодавчих змін до законів «Про депозитарну систему України», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», та інших, а також корегування норм законопроекту «Про ринки капіталу».