Проект закону "Про повну загальну середню освіту" подано Урядом на розгляд Верховної Ради України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Про це повідомляє прес-служба МОН України.
Читайте також: "Не атестат, а свідоцтво: нові зміни у здобутті середньої освіти".
"У 2017 р. парламент ухвалив Закон "Про освіту", що став фундаментом освітньої реформи ... Проте для повноцінного будинку фундаменту недостатньо, нам також потрібні механізми, які дадуть реалізуватись закладеним ідеям. І саме цією опорною стіною реформи має стати презентований сьогодні проект закону "Про повну загальну середню освіту"", - зазначила Міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
Зокрема, вона розповіла про основні новації законопроекту. Так, учням документ пропонує реальні механізми визначення власної освітньої траєкторії.
"Для учнів з особливими освітніми потребами побудова такої траєкторії - можливість для успішної інтеграції у життя звичайної школи. Для дітей, які серйозно навчаються ще поза школою, наприклад, ходять на спорт чи в музичну школу, - це можливість зарахувати отримані не в закладі знання, а вивільнений час використати на домашнє завдання чи іншу роботу. Для учнів, які перебувають на домашньому навчанні, цей механізм дозволить просто та безпечно зарахувати свої навчальні досягнення та отримати документ про повну загальну середню освіту", - розповіла Міністр.
Для роботи за індивідуальною траєкторією учень та/або його батьки повинні будуть звернутися із заявою у школу. Під це створюватимуть індивідуальний навчальний план, який писатимуть разом педагоги, батьки та учень, схвалюватиме педрада та затверджуватиме директор.
Далі для підтвердження знань з предметів, які здобуваються поза закладом, проводиться звичайне річне оцінювання чи ДПА. Якщо ж йдеться про підтвердження результатів за домашньою формою, школяру потрібно буде здавати семестровий контроль (тобто 2 на рік).
Також передбачено й розвиток нового освітнього простору. Проект визначає, що медіатеки та ресурсні кімнати, які показали високу ефективність як для навчання дітей з особливими освітніми потребами, так і для інших дітей, найближчим часом мають стати нормою для шкіл.
Крім цього, 2 адаптаційні цикли навчання - 1-2 клас та 5-6 клас, що також передбачені законопроектом, - дозволять надати додаткову підтримку дітям у найбільш вразливі періоди шкільного життя.
Читайте також: "Сенат Франції схвалив "антихуліганський" закон проти насильства під час акцій протесту".
Як зазначила пані Гриневич, ще один механізм, який дає дітям цей закон, - реальний, а не декларативний вибір предметів варіативної складової: "Усе впирається в недостатність годин, тому де-факто вибіркову складову обирає школа, а не школяр. Цей же закон дає можливість створювати міжкласні групи для вивчення вибіркових предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів класів однієї паралелі та суміжних класів. Завдяки цим групам діти зможуть справді вибрати, що вони вчитимуть, який вибірковий предмет їх дійсно цікавить. Особливо це актуально для старшої профільної школи, зміст освіти якої має максимально відповідати потребам, інтересам та планам дитини на майбутнє".
За її словами, Міністерство та Уряд не забувають й свої зобов’язання перед дітьми, що вчаться у школах з мовою навчання національних меншин. "Наша мета - щоб ці діти повноцінно оволоділи як державною, так і рідною мовою. Після численних консультацій, погоджень та перемовин у законопроекті ми пропонуємо саме ту модель, яку сформували та оприлюднили за результатами консультацій щодо Закону "Про освіту", - наголосила Лілія Гриневич.
Перша модель передбачена для корінних народів України, що не проживають у мовному середовищі своєї мови та не мають держави, яка цю мову захищала б та розвивала. Найперше йдеться про кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.
Друга модель - для шкіл з мовою навчання національних меншин, мови яких належать до мов ЄС. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може бути різне, проте основи є такими:
- материнською мовою, поряд з вивченням державної, вони навчатимуться у початковий школі.
- у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу має почати викладатись українською з поступовим збільшенням обсягу, щоб у 9 класі досягти позначки - не менше 40% предметів вивчаються державною мовою.
- зі старшої школи не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах має читатися державною мовою.
Третя модель працюватиме для решти національних громад України. Вона стосується нацменшин, мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї, а також що проживають переважно в середовищі власної мови (російська мова). Там початкова школа також буде мовою меншини разом із вивченням української, а з 5 класу не менше 80% навчального часу читатиметься державною мовою.
Закон також дає непересічні можливості для вчителів, зокрема педагогічну автономію у:
- створенні програм;
- розробці власної системи оцінювання та заохочення учня (зі створенням шкали переведення у 12-бальну шкалу);
- підвищенні кваліфікації за власним вибором та за кошт держави.
Читайте також: "Велика палата КСУ перейшла до закритої частини засідання у справі за поданням 47 народних депутатів".
Документ також передбачає більше доплат для вчителів, зокрема від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами. Також вони зможуть отримувати додаткові доплати, які завдяки закону зможе встановлювати засновник закладу.
Ще одна новація для вчителів - запровадження педагогічної інтернатури.
"Педінтернатура передбачатиме, що молодий вчитель, з навчання прийшовши в заклад, отримає наставника, який консультуватиме, скеровуватиме та опікуватиметься його благополуччям та розвитком. При цьому наставник отримуватиме 20% доплату до зарплати за таку супервізію та буде особисто зацікавлений в успіху молодого вчителя", - роз’яснила Лілія Гриневич.
"Документ визначає, що всі вчителі пройдуть курси підготовки з домедичної допомоги. Ми мали прикрі випадки, коли діти з різних причин згасали в стінах школи за лічені хвилини, ні медсестра, ні швидка просто фізично не встигали надати їм допомогу. Але якби вчитель володів основами домедичної допомоги, то ці діти могли б залишитися живими. І цей документ передбачає обов’язковість такої підготовки для вчителя. Також батьки дітей з особливими освітніми потребами отримають можливість супроводжувати своїх дітей на уроках", - додала Міністр.
Завдяки закону батьки також отримають право ініціювати проведення позапланового інституційного аудиту закладу освіти. Ідеологія такої перевірки змінена - вона направлена передусім на підтримку та захист школи та всіх учасників освітнього процесу. Якщо батьки вбачають проблеми у роботі закладу та вичерпали усі можливості вирішити це разом із адміністрацією школи, інституційний аудит зможе розставити крапки над "і" та допомогти знайти оптимальний вихід із ситуації.
Також, згідно з Законом "Про освіту", директор може займати свою посаду не більше 2 термінів по 6 років поспіль в одному закладі. Однак, щоб ця змінність влади давала позитивні наслідки для розвитку закладу, мають бути прозорі та чесні механізми виборів директорів. У проекті з урахуванням пілотування різних видів конкурсного відбору директорів було вирішено, що колектив школи та батьки відіграватимуть дорадчу роль під час виборів, але сам конкурс проводитиме незалежна комісія. Також обов’язковою є відеотрансляція та відеофіксація відбору, що має мінімізувати використання адмінресурсу директором, а також вплив виборів на навчальний процес.