Адміністративні суди, вирішуючи соціальні спори, мають не лише чітко визначати, в якому обсязі суб’єкт владних повноважень порушив права громадянина, а й зобов’язувати посадовців поновити ці права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Як ознайомитись із судовим рішенням?".
На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Олег Прудивус під час ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції на тему "Соціальні права та їх захист адміністративним судом", повідомляє прес-служба ВРП.
Так, питання співвідношення дискреції суду і дискреції суб’єкта владних повноважень при вирішенні соціальних спорів є дуже вагомим. За його словами, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто орган на свій розсуд може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за наявних обставин. Саме це визначення використовують суди під час вирішення публічно-правових спорів, у яких має місце дискреція.
"На жаль, у законодавстві нормативно не закріплений термін дискреція. Якби було чітко визначене поняття дискреції, а особливо межі дискреції владних інституцій у конкретних випадках, громадяни почувалися б більш соціально захищеними. Наразі третина всіх справ у адміністративних судах пов’язані із захистом соціальних прав. Це свідчить про те, що законодавство, яке захищає права громадян у соціальній сфері, не досконале, а суб’єкти владних повноважень не повною мірою захищають права громадян, застосовуючи норми права", - сказав Олег Прудивус.
За його словами, така ситуація спонукає громадян звертатися до суду і постає питання: в яких межах, в якому обсязі суд може дати оцінку тим чи іншим рішенням представників влади.
"Деякі суди визнають неправомірним рішення суб’єкта владних повноважень і на цьому ставлять крапку, чим фактично змушують громадян повторно звертатися до суду. Другий напрям судової практики - не лише визнання рішень незаконними, а й спонукання вчинити дії, спрямовані на захист прав громадян. Такий підхід є правильним, адже основною метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав громадян, справедливий розгляд справи. Тож суди повинні не лише визначати факт порушення прав, а й ставити крапку у соціальному спорі - вказувати, у який спосіб і які саме дії має виконати суб’єкт владних повноважень для поновлення порушених прав. Суд фактично має зобов’язати посадовців до цих дій", - наголосив Олег Прудивус.
Нагадаємо, суди задовольняють близько 84% позовів громадян у соціальних справах.