Відповідна ініціатива була підтримана членами робочої групи щодо зміни методики обліку статистичних даних та доопрацювання Методики визначення граничної чисельності суддів у судах, яка розпочала свою роботу 19 січня 2021 року. Мета висвітлення таких напрацювань – широке їх обговорення суддівською спільнотою, громадськістю та зацікавленими особами.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "РСУ опублікувала оголошення про скликання XVІІI з'їзду суддів України".
Про це повідомляє прес-служба РСУ.
Вже найближчим часом на сайті РСУ буде опублікована інформація щодо цього в розрізі судів першої та апеляційної інстанції. Відповідна інформація буде розміщуватися поступово в розділі: Документи, Нормативи навантаження.
Окрім нормативної чисельності у ній буде відображена інформація щодо кількості судових справ, що надійшли до суду, інформація про штатну та фактичну чисельність суддів.
Для розрахунків буде використано дані статистичної звітності 2019-2020 року.
Для розуміння загальних принципів визначення нормативної чисельності суддів у конкретному суді представлено приклад її обчислення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 24 листопада 2020 року "Про результати дослідження щодо визначення нормативів часу на розгляд судових справ різних категорій", затверджено показники середньої тривалості розгляду судових справ при ухваленні рішень та здійсненні заходів з питань організаційного забезпечення діяльності судів. Дане рішення було прийнято з урахуванням Звіту за результатами оцінювання середніх витрат часу на розгляд справ для визначення коефіцієнтів навантаження на суддів, Програми реформування сектору юстиції «Нове правосуддя» від 30.07.2020 року (далі – Звіт).
Визначення нормативної чисельності суддів здійснюється наступним чином:
Державна судова адміністрація України по кожному суду надає дані про всі справи, що надійшли до суду за певний період. Тобто враховуються усі без справи по кожному коду категорії суцільним порядком.
Наприклад:
У 2019 році в певний суд надійшло 195 цивільних справ категорії 310010000 Розірвання шлюбу. З них 108 розглянуто у спрощеній процедурі, а 87 за повною процедурою. Всі справи розглядались суддею одноособово.
Норматив для розгляду цих справ складає 135 хвилин, або ж 2,25 години.
Для спрощеної процедури у Звіті рекомендовано застосовувати коефіцієнт 0,41, а для повної коефіцієнт 1. Для одноособового розгляду коефіцієнт по Звіту складає 1, для колегіального розгляду 2.
Також суд розглянув одну справу категорії 411010201 Умисне вбивство. Норматив для розгляду цих справ складає 1054 хвилини, або ж 17,5664 годин.
Справа розглядалась за повною процедурою та колегіально. Для спрощеної процедури у Звіті рекомендовано застосовувати коефіцієнт 0,41, а для повної коефіцієнт 1. Для одноособового розгляду коефіцієнт по Звіту складає 1, для колегіального розгляду 2.
Таким чином рахуємо нормативний час для розгляду справи по кожній справі.
108 справ х 2,25 години х 0,41 (коефіцієнт спрощеної процедури) х 1 (коефіцієнт одноособового розгляду)= 99,63 годин.
87 справ х 2,25 години х 1 (коефіцієнт повної процедури) х 1 (коефіцієнт одноособового розгляду)= 195,75 годин.
1 справа х 17,5664 години х 1 (коефіцієнт повної процедури) х 2 (коефіцієнт колегіального розгляду)= 35,1328.
Отже, загальний час, необхідний для розгляду справ судом, умовно складає 99,63+195,75+35,1328=330,5128 год. Звичайно жоден суд таку малу кількість справ не розглядає.
Наприклад Ізюмський міськрайонний суд Харківської області у 2019 році розглянув 5 456 справ. Нормативний час для їх розгляду склав би 16170 годин.
Якщо його розділити на 215 робочих днів (відповідно до Звіту кількість робочих днів судді з урахуванням вихідних, святкових днів та щорічної відпустки становить 215 днів: 365-115-35=215 днів) та на 8 годин, то розрахунок показує, що для розгляду цих справ потрібно 9 суддів.
16170:215:8=9,4 судді.
Наразі штатна чисельність суддів у цьому суді складає 10 суддів. Фактично там працює 4 судді.
Нагадаємо, розроблено перелік вимог до компетентності антикорупційних уповноважених.