1–2 серпня у Закарпатській області відбулося засідання Ради адвокатів України. Проєкт порядку денного включав розгляд матеріалів про реформу адвокатури, підготовлених в робочій групі «Юстиція» у складі Нацради з відновлення України від наслідків війни. З цим питанням виступила Голова Національної асоціації адвокатів України, Ради адвокатів України Лідія Ізовітова.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Оцінюючи процес формування робочої групи, Лідія Ізовітова зазначила, що представників НААУ не помилково, а навмисно не включено до її складу, а проєкт плану не відповідає інтересам інституту адвокатури, інтересам держави та громадян. На її думку, недопустимим є те, що зміни адвокатури відбуваються без участі професійної спілки. «Позиції робочої групи несуть євроінтеграційні ризики для всієї держави, вони є руйнівними, тому що такі пропозиції протилежні за своїми ідеями Резолюції ПАРЄ 1995 року, в якій наголошено, що всі питання стосовно адвокатури та адвокатів мають узгоджуватися з професійною організацією адвокатів», – зазначила Лідія Ізовітова. Також вона додала, що представлення цього проєкту плану на Міжнародній конференції в Лугано (Швейцарія) 4–5 липня 2022 року – це дискредитація інституту адвокатури, а пропозиції, що містяться в плані, підривають національну безпеку держави.
Голова НААУ, РАУ висвітлила погляд робочої групи «Юстиція» на проблеми в сфері адвокатури, серед яких:
- неповна відповідність принципів адвокатської діяльності в Україні основним принципам адвокатської професії ЄС;
- необхідність посилення кваліфікаційних вимог щодо осіб, які мають намір отримати доступ до професії адвоката, та потреба у запровадженні прозорої процедури проведення кваліфікаційного іспиту, удосконаленні інституту стажування;
- невідповідність порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України вимогам Закону України «Про публічні електронні реєстри»;
- необхідність розширення професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності;
- недосконалість самоврядності адвокатури;
- недосконалість процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності;
- невідповідність окремих положень правил адвокатської етики міжнародним стандартам адвокатської деонтології.
Лідія Ізовітова прокоментувала окремі пункти. Так, пропозиції щодо децентралізації адвокатського самоврядування, зміни статусу НААУ та створення альтернативних професійних організацій адвокатів вона вважає такими, що не відповідають принципам адвокатури ЄС.
«ПАРЄ щодо заявки України на вступ до Ради Європи, яка була схвалена Венеційською комісією у 2011 році, проголосила, що для того, щоб Україну прийняли до ЄС, має бути створена єдина професійна організація адвокатів. Окрім цього, Комісія зазначила, що членство в цій єдиній організації адвокатів має бути обов’язковим і не є подвійним членством, коли адвокат є ще і членом регіональних рад адвокатів України. Єдине членство – це органічна побудова», – зауважила пані Ізовітова. Також вона зазначила, що сучасна модель регіональних відділень є частиною децентралізованої системи адвокатури. Тому вважає, що проводити ще одну децентралізацію не треба, а створення «маленьких» організацій адвокатів – це розбалансування саморегульованої сформованої організації, яка створена відповідно до вимог 1995 року для вступу України в ЄС. Окрім того, діяльність єдиної професійної організації адвокатів в Україні регулюється профільним законом 2012 року, що серед законів європейських адвокатур є найновішим.
Запропонований механізм відновлення діяльності органів адвокатського самоврядування у тимчасово окупованих регіонах, на погляд Лідії Ізовітової, не працюватиме до відновлення повного контролю над цими територіями. Прикладом такого невдалого досвіду є Луганська область упродовж 8 останніх років.
Забезпечення права участі в адвокатському самоврядуванні всіх адвокатів та приведення строків перебування на посадах в органах адвокатського самоврядування у відповідність із практикою країн ЄС більше нагадують ознаки держави, які адвокатурі не притаманні. «Поновлення на посадах адвокатського самоврядування має відбуватися зі збереженням інституційної пам’яті. У Німеччині, Словаччині, Туреччині, Австрії та низці інших країн обмежень щодо кількості обрання на посади в органах адвокатського самоврядування немає і це демократично», – зазначила Голова РАУ.
Члени РАУ також вважають необґрунтованою тезу щодо невідповідності порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України вимогам Закону України «Про публічні електронні реєстри». Єдиний реєстр адвокатів України був створений та почав функціонувати з 16 січня 2013 року на підставі Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (із змінами та доповненнями). Держателем реєстру за законом є НААУ як саморегулівна організація, що представляє інтереси адвокатів.
Окрім цього, неаргументованою, на думку членів засідання, є потреба у реформуванні кваліфікаційного іспитування та удосконаленні інституту стажування. Члени РАУ переконані, що чинні кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які мають намір отримати доступ до професії адвоката, та прозора процедура проведення кваліфікаційного іспиту відповідають європейським стандартам.
Робоча група «Юстиція» запропонувала запровадити прозору процедуру притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, збільшити строк давності притягнення до дисциплінарної відповідальності та передбачити дисциплінарну відповідальність адвокатів за підтримку збройної агресії рф та колабораціонізму. Коментуючи це, Лідія Ізовітова зазначила, що чинні дисциплінарні процедури прозорі, доступні для представників ЗМІ та всіх зацікавлених осіб.
«Запропоновані зміни – це замах на існування адвокатури. Очевидно, члени Нацради з відновлення України не розуміють значення євроінтеграційних документів», – підсумувала Лідія Ізовітова.
РАУ одноголосно підтримала пропозицію Лідії Ізовітової направити звернення до всіх міжнародних та національних організацій, зокрема, до Парламентської Асамблеї Ради Європи, Європейського комісара з питань юстиції, CCBE, Асоціації європейських адвокатур, Президента України, Верховної Ради, Комітету ВР з питань правової політики про те, що представлений проєкт плану не може бути реалізований.