Національна рада з відновлення України від наслідків війни презентувала проєкт Плану відновлення системи юстиції. Як зауважують автори Плану, Україна зробила свій цивілізаційний вибір на користь європейського вектору розвитку, що, серед іншого - означає безумовне верховенство права та справедливості в усіх сферах державної політики та суспільного життя.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У проєкті проаналізовані основні виклики, які стоять перед українською системою юстиції, а також вказані шляхи їх вирішення.
Адвокатура: реформи та виклики
Неповна відповідність принципів адвокатської діяльності в Україні основним принципам адвокатської професії ЄС.
Окрім приведення засад адвокатської діяльності в Україні у відповідність з основними принципами адвокатської професії ЄС, автори наголошують на скасуванні адвокатської монополії на надання професійної правничої допомоги.
Посилення кваліфікаційних вимог щодо осіб, які мають намір отримати доступ до професії адвоката.
Пропонується введення прозорої процедури доступу до професії адвоката, врегулювання допуску до адвокатської діяльності в Україні адвокатів іноземних держав та адвокатів країн-агресорів (російської федерації, республіки білорусь)
Недосконалість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
В якості вирішення автори пропонують:
- Запровадити прозору процедури притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності,
- Збільшити строк давності притягнення до дисциплінарної відповідальності,
- Визначити вимоги щодо форми та змісту заяви (скарги) щодо неналежної поведінки адвоката та змісту рішення в дисциплінарній справі,
- Створити єдиний ресурс збирання, зберігання, захисту, обліку та пошуку дисциплінарної практики,
- Передбачити дисциплінарну відповідальність адвокатів за підтримку збройної агресії рф та колабораціонізму,
Невідповідність окремих положень правил адвокатської етики міжнародним стандартам адвокатської деонтології
Для вирішення проблеми пропонується оновлення правил адвокатської етики відповідно до найкращих міжнародних практик та забезпечення єдиної практики їх застосування.
Необхідність розширення професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Шляхом вирішення проблеми визначено:
- забезпечення реалізації принципу змагальності у судочинстві, рівності процесуальних прав сторін, зокрема надання адвокатам ідентифікованого доступу до державних реєстрів.
- підвищення рівня захисту адвокатської таємниці
- забезпечення доступу до роботи помічника адвоката осіб, які набули вищу юридичну освіту освітнього рівня "Бакалавр".
- Врегулювання питання гонорару успіху в окремих категоріях справ, зокрема для полегшення доступу до правової допомоги осіб, які зазнали шкоди внаслідок війни.
Недосконалість самоврядності адвокатури
В цьому пункті пропонується:
- Децентралізація адвокатського самоврядування,
- Зміна статусу НААУ та створення альтернативних професійних організацій адвокатів.
- Забезпечення права участі в адвокатському самоврядуванні всіх адвокатів.
- Приведення строків перебування на посадах в органах адвокатського самоврядування у відповідність із практикою країн ЄС.
- Відновлення діяльності органів адвокатського самоврядування на тимчасово окупованих регіонах на підконтрольних Україні територіях.
Також серед викликів були розглянуті невідповідність порядку ведення Єдиного реєстру адвокатів України вимогам Закону України "Про публічні електронні реєстри" та необхідність врахування гендерних аспектів у здійсненні адвокатської діяльності.
Нотаріат: проблеми та їх вирішення
Цифровізація нотаріату
До цифрових змін відносять:
- Створення та впровадження окремих підсистем Єдиної державної електронної системи е-нотаріату,
- Створення та впровадження механізму обігу електронного нотаріального документа,
- Оцифрування паперового архіву нотаріуса та створення Електронного нотаріального архіву,
- вчинення нотаріальних дій в режимі on-line,
- скасування використання нотаріальних бланків Інтеграція з порталом та додатком "Дія",
- забезпечення реєстрації в іноземних державах (країн - членів Європейського Союзу) заповітів, що зареєстровані в Україні.
Модернізація організації здійснення нотаріусами професійної діяльності
Для модернізації пропонують:
- оптимізувати процес припинення нотаріальної діяльності та подальшої її реєстрації,
- запровадити електронну реєстраційну/особову справи нотаріуса,
- створити та впровадити систему реєстрації свідоцтв про право на заняття нотаріальною діяльністю створення нотаріальних офісів/бюро.
Розвиток конституційного судочинства
За напрямком розвитку конституційного судочинства систематизовано та визначено такі основні проблеми:
- недосконала процедура призначення на посади суддів Конституційного Суду України;
- недосконала процедура звільнення суддів Конституційного Суду України;
- недосконала процедура притягнення суддів Конституційного Суду України до дисциплінарної відповідальності;
- недостатня ефективність механізму дотримання та моніторингу виконання суддями Конституційного Суду України вимог антикорупційного законодавства;
- недосконале правове регулювання організації діяльності Конституційного Суду України та конституційного провадження.
Що пропонують змінити:
- оновити систему органів та процедур формування складу КСУ;
- оновити процедуру звільнення суддів КСУ;
- оновити процедуру притягнення суддів КСУ до дисциплінарної відповідальності;
- запровадити ефективний механізм дотримання та моніторингу виконання суддями КСУ вимог антикорупційного законодавства;
- удосконалити правове регулювання організації діяльності КСУ та конституційного провадження.
Прокуратура
Ключові виклики :
Щодо удосконалення реалізації прокурорами конституційних повноважень:
- неузгодженість норм Закону України «Про прокуратуру», Кримінального процесуального кодексу України, інших нормативноправових актів із нормами Конституції України;
- невизначеність процесуального змісту функції прокуратури щодо організації досудового розслідування;
- відсутність єдиного порядку формування пріоритетів діяльності прокуратури та органів правопорядку;
- брак ресурсів для якісного розслідування кримінальних правопорушень;
- відсутність реальних запобіжників недопущення зловживання процесуальними правами;
- необхідність запровадження системи спеціалізації прокурорів, а також механізму прозорого та конкурентного (на підставі об’єктивних критеріїв) їх призначення з метою ефективного використання наявних кадрів та ресурсів;
Щодо запровадження системних інструментів формування кримінальної політики:
- недосконалість державної стратегії протидії злочинності;
- несистемний і неузгоджений характер формування та реалізації кримінальної політики, що здійснюється за відсутності належного організаційно-координаційного впливу;
- надмірна бюрократизованість системи кримінальної юстиції в Україні;
- обмеження ролі кримінальної юстиції реагуванням на кримінальні правопорушення, що вже вчинені (реактивна правоохоронна парадигма), низький рівень реалізації превентивної функції у сучасній діяльності органів кримінальної юстиції;
- недостатня координація діяльності органів правопорядку у сфері протидії злочинності та реалізації кримінальної політики за пріоритетними напрямами;
Щодо забезпечення прозорого і об’єктивного розгляду дисциплінарної скарги про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, невідворотність та пропорційність дисциплінарної відповідальності прокурора:
- удосконалення дисциплінарної процедури за критеріями визначеними у рекомендаціях GRECO, та виконання підпункту 2.5.2.2 пункту 2.5.2 Стратегії розвитку прокуратури на 2021–2023 роки, затвердженої наказом Генерального прокурора від 16 жовтня 2020 року № 489.
Шляхи вирішення
- Приведення Закону України «Про прокуратуру», КПК України, інших законодавчих актів у відповідність до Конституції України;
- Внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» та КПК України, спрямованих на регламентацію процесуального змісту функції прокуратури щодо організації досудового розслідування;
- Визначення пріоритетних напрямів формування та реалізації кримінальної політики;
- Формування політик щодо пріоритезації кримінальних проваджень та надання прокурору відповідних повноважень щодо їх застосування;
- Закріплення чітких об’єктивних критеріїв розподілу навантаження між прокурорами, включно з критерієм спеціалізації;
- Впровадження механізмів відновного правосуддя на досудовій стадії кримінального провадження;
- Подальший розвиток механізму прозорого та конкурентного (на підставі об'єктивних критеріїв) добору та призначення прокурорів;
- Здійснення аналізу поточної ситуації формування та реалізації державної політики у сфері протидії злочинності на основі проблемноорієнтованого підходу;
- Формування цілісної державної стратегії протидії злочинності;
- Діджиталізація дисциплінарних процедур, підвищення рівня поінформованості та зовнішніх комунікацій;
- Впровадження щорічної системи оцінювання якості роботи прокурора.