Все більше українських біженців знаходять роботу на Віслі. На жаль, майже половина з них виконують лише просту роботу
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Згідно з урядовим спеціальним законом початку березня, громадяни України можуть влаштуватися на роботу без отримання спеціального дозволу. За даними Міністерства праці та соціальної політики, роботу в Польщі вже знайшли 102 тис. українців, які залишили свої домівки після початку російської агресії.
Декілька тисяч на день
Скасування дозволів на роботу значно скоротило бюрократію і дало біженцям повний доступ до ринку праці в Польщі. Як зазначає міністр у справах сім’ї та соціальної політики Марлена Малонг, день у день кількість робітників з України, які приїхали до Польщі після початку російського вторгнення, зростає. Лише 2 травня їх прибуло понад 2000. «Щодня працевлаштовуються ще кілька тисяч громадян України, які завдяки цьому отримують джерела доходу і мають шанс самостійно жити в нашій країні. Ці люди здебільшого виконують просту роботу в галузях, де роботодавці повідомляють про нестачу персоналу», — зазначає пані Малонг.
До 400 тис. працівників
Порівнюючи дані Міністерства праці з кількістю людей з України, які отримали номери PESEL після 24 лютого, близько 20% біженців працездатного віку вже знайшли роботу. Та як зазначає головний економіст РП роботодавців Каміль Соболевський, працюючих біженців може бути набагато більше, і в найближчому майбутньому їх кількість зросте. «Зрештою знайти роботу мають близько 60% біженців працездатного віку. Рішення про прийом на роботу має бути ухвалене протягом кількох місяців, а не кварталів після їх прибуття до Польщі. Тому на перший погляд цифра у 100 тис. чи 20% здається низькою. Проте дані Мінпраці включають лише людей, які прагнуть працевлаштуватися легально. На практиці біженці також працюють в тіньовій економіці, наприклад, за простими спеціальностями, такими як догляд за дітьми чи прибирання, робота в сільському господарстві та вирощування фруктів, а також підтримка сімейних підприємств. Це не обов’язково робота на повний день. Проживання біженців з польськими сім’ями сприяє наданню роботи без реєстрації — допомога домочадцям у їхній повсякденній діяльності є природним рефлексом гостя, який отримує допомогу, — зазначає Соболевський. — За таких умов можна очікувати збільшення кількості працюючих біженців у державній статистиці приблизно до 200 тис. Принаймні вдвічі більше людей вже взялися або візьмуться найближчими місяцями за незаявлену роботу».
Здебільшого прості завдання
На жаль, майже половина біженців, котрі влаштувалися на роботу в Польщі, виконують просту роботу. Тільки 17,7% зайняті як офісні працівники, фахівці або техніки. Інші працюють у сфері послуг та промисловості. Така структура роботи безпосередньо зумовлена тим, що 75% працівників становлять жінки, котрі в більшості некваліфіковані і не знають мови.
«У випадку з українськими працівницями відсутність кваліфікації може мати вирішальне значення для їхнього потенціалу працевлаштування. Україна – країна, яка через свою історію дуже патріархальна. Жінки часто виключаються з ринку праці, тому в даний час вони не мають кваліфікації для задоволення навіть мінімальних вимог роботодавців. Крім того, не вистачає базових знань польської мови, – зазначає економічний експерт конфедерації «Левіатан» Маріуш Зельонка.
Компаніям не вистачає кваліфікованих працівників
Вже для половини IT-компаній нестача кваліфікованих працівників є бар'єром для бізнесу. Цей бар’єр помітили 91% підприємств в опитуванні Польського економічного інституту (PIE). Якщо у квітні 2021 р. в дослідженні бізнес-циклу GUS на нестачу кваліфікованих співробітників серед бар'єрів у своїй діяльності вказали трохи більше третини ІТ-компаній, то зараз, через рік, частка таких показників досягла рекордного рівня в 50%, найбільшого у сфері послуг. Це видимий ефект стрімкого попиту на ІТ-послуги по всьому світу, що сприяло буму в цій галузі. Також у Польщі, як наголошує віце-президент Організації роботодавців ІТ-послуг (SoDA) та президент Spyrosoft SA Конрад Вайске, процвітає ІТ-індустрія. Компанії можуть обирати клієнтів, але на них більше впливає нестача фахівців, яких у Польщі ловлять компанії з усього світу, у т.ч. ті, котрі зараз переносять офіси з України до нас.
Ефект біженців
«Польські компанії мають діяти так само. Вони також можуть віддалено наймати таланти з-за кордону, і якщо вони не знають, як це зробити, можна скористатися допомогою спеціалізованих компаній»,— зазначає економіст WNE UW Малгожата Старчевська-Кшиштошек. У промисловості так діяти неможливо, і є галузі, де дефіцит кваліфікованих працівників стає бар'єром для більш ніж половини підприємств. Наприклад, у виробництві транспортного обладнання (57%) чи металевих виробів (51,5%). На цей бар’єр вказують практично кожна друга компанія з паперової та меблевої промисловості та 4 з 10 підприємців транспортно-будівельної галузі. Великою проблемою є відтік близько 100 тис. українців, які працювали у Польщі і поїхали боронити свою батьківщину. Водночас через приплив біженців знижується кадровий дефіцит ув роздрібній торгівлі — зараз на нього вказують 22% компаній, що найнижчий показник з літа 2021 р.
У нещодавньому опитуванні PIE 91% компаній вказали, що проблеми з пошуком співробітників з відповідними компетенціями є бар'єром для діяльності, і для третини він дуже сильний. 45% компаній скаржаться на нестачу галузевих компетенцій спеціалістів. Їх дефіцит найбільш гостро відчувається для TSL (71%) та IT (65%), але більше половини будівельних та комерційних підприємств також мають з ним проблеми.
Як зазначає керівник команди економічного прогнозування PIE Катажина Дембковська, найдефіцитнішою компетенцією тепер виявилася творчість, тобто легкість пошуку неочевидних рішень. Її дефіцит, який відчувають 48% роботодавців, найчастіше буває більш гострим, ніж дефіцит галузевих навичок. У першій п'ятірці компетенцій, яких компаніям зараз не вистачає найбільше, переважають ті, що описуються як м'які навички (soft skills), у т.ч. вміння співпрацювати з оточуючими, критичне мислення, вирішення складних завдань. «Саме вони полегшують пошук себе у різних галузях», – зазначає Дембковська.
Необхідні інвестиції
На думку компаній, опитаних PIE, у майбутньому soft skills будуть важливішими за жорсткі (цифрові та спеціалізовані), а здатність діяти в ситуації невизначеності стане вирішальною. Як визнає Кататаржина Дембковська, за умов дефіциту компетенцій невеликий масштаб інвестицій у людський капітал є несподіванкою. Тільки кожна п’ята компанія зробила такі інвестиції у 2021 р., а цього року планують 22%.
«Тільки коли компанії стануть біля стіни, вони зрозуміють, що інвестиції в людський капітал важливіші, ніж у основні засоби», — коментує Малгожата Старчевська-Кшиштошек. Вона додає, що без інвестицій у людський капітал складно включити біженців з України у ринок праці. Багато хто з них має необхідні компетенції, але бар’єром є незнання польської мови. Інші, у свою чергу, потребують професійної підготовки.
Джерела:
Ogrom polskich firm skarży się na brak wykwalifikowanych rąk do pracy. Ogrom polskich firm skarży się na brak wykwalifikowanych rąk do pracy - rp.pl
Ilu uchodźców z Ukrainy znalazło już pracę w Polsce. Nowe dane. Ilu uchodźców z Ukrainy znalazło już pracę w Polsce. Nowe dane - rp.pl