Конституційний Суд України 26 березня ухвалив рішення у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремого положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Забезпечення доступу до правосуддя в умовах пандемії: ВРП звернулася до влади".
Про це повідомляє відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Автори клопотання зазначали, що "вирішення питання заробітної плати прокурорів, передбаченої ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" як це закріплено у п. 26 "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, порушує конституційний принцип пріоритету (верховенства) закону і посягає на верховенство права як основоположний принцип правової держави". Суб’єкт права на конституційне подання обстоював позицію, що доповнивши розділ VI „Прикінцеві та перехідні положення“ Кодексу п. 26, ВРУ надала КМУ право самостійно своїми нормативно-правовими актами вирішувати питання заробітної плати прокурорів. На їх переконання матеріальне, соціальне та пенсійне забезпечення прокурорів має визначатися виключно законом України, а не актами КМУ, як це передбачено оспорюваним положенням Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача Ірину Завгородню та дослідивши матеріали справи, Конституційний Суд України ухвалив рішення, яким визнав неконституційним окреме положення п. 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України в частині, яка передбачає, що норми і положення ст. 81 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 р. №1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Так, визнане неконституційним положення, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
"Конституційний Суд виходив з того, що норми Основного Закону України, якими передбачено перелік питань, що регулюються виключно законами України, мають імперативний характер, відтак всі рішення мають бути ухвалені у формі закону.
Отже, заробітна плата прокурорів, як елемент організації та порядку діяльності прокуратури в розумінні ст. 1311 Основного Закону України, має визначатися виключно законом, а тому оспорюване положення Кодексу суперечить ч. 2 ст. 1311 Основного Закону України. До того ж, відповідно до юридичної позиції КСУ, викладеної у рішенні від 27 лютого 2020 р. №3-р/2020, "… Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України".
Таким чином, наділивши Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати порядок та розміри заробітної плати прокурора, законодавець запровадив відмінне від передбаченого положеннями ст. 81 Закону нормативне регулювання заробітної плати прокурора", - зазначили у КСУ.
Читайте також: "У ГПУ обговорили питання відновлення класних чинів прокурорів".
Відтак КСУ вважає, що оскаржуване положення Кодексу спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону, а отже, є таким, що суперечить принципу верховенства права, передбаченого ч. 1 ст. 8 Конституції України.
Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.