Правління Національного банку ухвалило рішення залишити облікову ставку без змін на рівні 6% річних. З одного боку, це стримає зростання цін в умовах відновлення економіки в 2021-2022 роках, а з іншого – залишить достатній простір для подальшого зниження вартості кредитів до однознакового рівня.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Юрія Гелетія призначено заступником Голови Нацбанку".
Про це повідомляє прес-служба НБУ.
"Інфляція продовжує поступово прискорюватися, хоча й перебуває нижче цільового діапазону 5% ± 1 в.п. У червні вона збільшилася до 2,4% і, за оцінками Національного банку, продовжила прискорюватися і в липні. Головним чинником підвищення інфляції стало подорожчання окремих сирих продуктів харчування через несприятливі погодні умови. Також погіршилися й інфляційні очікування бізнесу та населення. Водночас інфляцію гальмували слабкий внутрішній попит, сприятлива ситуація на валютному ринку та відносно низькі ціни на енергоресурси", - зазначили у НБУ.
Так, у другому півріччі 2020 року інфляція дещо прискориться (до 4,7% на кінець року) під впливом низки факторів як зовнішнього, так і внутрішнього походження. По-перше, це зумовлюватиметься м’якою монетарною та фіскальною політикою, які послаблять негативні ефекти COVID-19 та підтримають споживчий попит і ділову активність. По-друге, на цінах відобразиться подорожчання енергоносіїв, а також гірший врожай фруктів.
Протягом 2021-2022 року інфляція продовжить перебувати в межах цільового діапазону.
Зокрема, Нацбанк переглянув прогноз падіння реального ВВП у 2020 році, зумовленого коронакризою, з 5% до 6%. Найглибше падіння залишилося позаду – у другому кварталі.
Як зазначається, у другому півріччі 2020 року економіка розпочала відновлення. Пом’якшення карантинних обмежень сприяє пожвавленню ділової активності. До повноцінної роботи вже повернулися більшість підприємств найбільш постраждалого під час коронакризи сектору послуг. Ситуація на ринку праці хоч і залишається гіршою за докризову, втім демонструє ознаки стабілізації. Стимулюючі заходи Національного банку, кредитні канікули, податкові пільги та розширення бюджетної допомоги з безробіття додатково підтримали бізнес-активність та приватне споживання.
"Утім, темпи відновлення економіки будуть стримуватися все ще пригніченим споживчим та інвестиційним попитом. Під час кризи громадяни суттєво знизили витрати на товари не першої необхідності, а бізнес призупинив втілення планів розвитку, переглянув штатні розписи та зарплатні фонди. З огляду на високий рівень невизначеності щодо поширення коронавірусу громадяни та підприємства, ймовірно, і надалі будуть достатньо стриманими в своїх споживчих та інвестиційних рішеннях. Повільний вихід із кризи інших країн, зокрема й наших торговельних партнерів, також обмежує можливості пришвидшення відновлення економіки", - відзначили у НБУ.
Нацбанк суттєво покращив прогноз поточного рахунку на 2020 рік – з нульового дефіциту (за старою методологією – дефіциту 1,7% ВВП у квітневому прогнозі) до профіциту на рівні 4,4% ВВП.
Також зазначається, що дотримання умов нової програми stand-by з МВФ, зокрема й у частині проведення послідовної фіскальної та монетарної політики, дасть змогу забезпечувати макроекономічну стабільність, необхідну для впевненого та безперервного відновлення економіки.
Зокрема, фінансування від МВФ та інших офіційних міжнародних партнерів допоможе суттєво наростити міжнародні резерви України. За підсумками цього року вони зростуть до близько 30 млрд дол. США, а в наступні роки – до 32-33 млрд дол. США.
Головним ризиком для цього прогнозу є триваліший термін пандемії коронавірусу та потенційне повернення до жорсткіших карантинних заходів, необхідних для її подолання як в Україні, так і в світі. Це може призвести до суттєвішого та тривалішого охолодження як глобальної, так і української економіки.
Актуальними залишаються також інші ризики:
- негативний вплив судових рішень на макрофінансову стабільність;
- ескалація військового конфлікту на сході країни;
- збільшення волатильності світових цін на продукти харчування з огляду на глобальні зміни клімату та ризик посилення протекціонізму в світі.
Так, зважаючи на поступове прискорення інфляції та окреслений баланс ризиків, Правління Національного банку зберегло облікову ставку на рівні 6%.
Зокрема, зберігаючи облікову ставку на рівні 6%, Національний банк залишає достатній простір для монетарного стимулювання і зможе надати економіці додатковий імпульс для зростання у випадку повільнішого відновлення споживчого та інвестиційного попиту.
Збереження облікової ставки на рівні 6% ухвалене рішенням Правління Національного банку України від 22 липня 2020 року № 488- рш "Про розмір облікової ставки".
Нагадаємо, НБУ затвердив Стратегію розвитку фінтеху до 2025 року.