Лікар закладу охорони здоров’я, який, неналежно виконуючи професійні обов'язки, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 140 КК України, зобов'язаний відшкодувати цій лікарні витрати, понесені нею на лікування потерпілого від цього злочину.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Підозра судді Господарського суду міста Києва: що вирішили збори суддів"
Такого висновку дійшов Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи № 712/5139/20, повідомляє пресслужба ВС.
У цьому кримінальному провадженні лікаря акушера-гінеколога засуджено за ч. 2 ст. 140 КК України, оскільки неправильне надання нею медичної допомоги породіллі призвело до асфіксії та подальшої смерті новонародженого. Прокурор в інтересах держави в особі обласної ради, яка є розпорядником грошових коштів дитячої лікарні, де працювала лікар акушер-гінеколог, звернувся до останньої з цивільним позовом про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, пов’язаної з лікуванням новонародженого, тому що це лікування є наслідком неналежного виконання своїх обов’язків саме лікарем. Суди попередніх інстанцій відмовили в задоволенні цивільного позову прокурора.
Верховний Суд, скасовуючи ухвалу апеляційного суду в частині вирішення цивільного позову та призначаючи новий розгляд у суді апеляційної інстанції, вказав, що у цивільному позові прокурор посилався на положення ст. 1206 ЦК України, за якою особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього кримінального правопорушення. Тобто ставилося питання не про відшкодування лікарем матеріальної шкоди, яку понесли потерпілі, внаслідок неналежного виконання нею своїх службових обов’язків, що регулюється ст. 1172 ЦК України, а щодо відшкодування шкоди, яка полягає у витратах на лікування (ст. 1206 цього Кодексу). Отже, відшкодування витрат закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, відбувається не з юридичної особи, з якою винна у злочині особа перебуває в трудових відносинах, а винятково із самої особи, яка вчинила кримінальне правопорушення.
Постанова ККС ВС від 18 грудня 2024 року у справі № 712/5139/20 (провадження № 51-4203км24) за посиланням.