Законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Обнулення по-українськи. Навіщо КСУ переорав антикорупційне поле".
КСУ висловив свою позицію, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі.
На переконання КСУ, антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.
У КСУ зазначили, що дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 ККУ, КС дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.
Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку, і зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема, такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону, уточнюють у КСУ.
"Із наведених позицій Конституційного Суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність", - наголосили у КСУ.
Нагадаємо, 28 жовтня 2020 року на сайті КСУ було опубліковане рішення суду, згідно якого суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за недостовірне декларування.
У Трансперенсі Інтернешнл Україна прокоментували дане судове рішення, та зазначили, що воно приведе до низки критичних змін — загрози безвізу, не отримання потрібного для виживання траншу Міжнародного валютного фонду та нівелювання антикорупційної реформи.
Колишній голова КСУ знайшов плагіат у рішенні щодо антикорупційної реформи
На виконання даного рішення суду НАЗК закрило доступ до реєстру декларацій.
У листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної зазначалося, що в ЄС вважають рішення КСУ підставою для тимчасового призупинення безвізу.
Водночас Ольга Стефанішина прокоментувала, що позбавити українців безвізу з ЄС через рішення КСУ не вдасться.
29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.
На засіданні РНБО Президент України Володимир Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді.
А в свою чергу на позачерговому засіданні Уряду ухвалено рішення щодо розблокування роботи НАЗК.
Окрім того, Президент України вніс до ВРУ як невідкладний законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.