30 жовтня 2020, 11:46

Боротьба з корупцією не повинна порушувати принцип незалежності судової влади, – КСУ

КСУ висловив свою позицію щодо питання декларування доходів

Відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу

Законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Читайте також: "Обнулення по-українськи. Навіщо КСУ переорав антикорупційне поле".

КСУ висловив свою позицію, що декларування доходів осіб, що здійснюють публічну владу, є беззаперечною вимогою у будь-якій сучасній демократичній державі.

На переконання КСУ, антикорупційна реформа в Україні стала беззаперечною вимогою суспільства. Проте як антикорупційна, так і судова реформи повинні реалізовуватися без порушення принципу незалежності судової влади та з дотриманням принципу конституційності.

У КСУ зазначили, що дослідивши склад злочину, передбаченого статтею 366-1 ККУ, КС дійшов висновку, що використання юридичних конструкцій, у яких відсутній чіткий перелік законів, унеможливлює однозначне визначення кола суб'єктів злочину, а відсилочні норми унеможливлюють встановлення кола їх адресатів.

Як наслідок, до відповідальності за умисне неподання декларації може бути притягнуто осіб, які не можуть бути учасниками правовідносин з декларування, а тому свідомо не виконали такого обов'язку, і зазначене не узгоджується з поняттям правової держави та принципом верховенства права, закріпленим у частині першій статті 8 Основного Закону України, зокрема, такими його елементами, як юридична визначеність та передбачуваність закону, уточнюють у КСУ.

"Із наведених позицій Конституційного Суду України вбачається, що законодавцем має бути запроваджено таке антикорупційне законодавче регулювання, яке забезпечить дотримання принципу верховенства права, складові якого: юридична визначеність, передбачуваність, пропорційність та співмірність", - наголосили у КСУ.

Нагадаємо, 28 жовтня 2020 року на сайті КСУ було опубліковане рішення суду, згідно якого суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. 

У Трансперенсі Інтернешнл Україна прокоментували дане судове рішення, та зазначили, що воно приведе до низки критичних змін — загрози безвізу, не отримання потрібного для виживання траншу Міжнародного валютного фонду та нівелювання антикорупційної реформи.

Колишній голова КСУ знайшов плагіат у рішенні щодо антикорупційної реформи

На виконання даного рішення суду НАЗК закрило доступ до реєстру декларацій.

У листі посла України при ЄС Миколи Точицького на адресу віцепрем’єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної зазначалося, що в ЄС вважають рішення КСУ підставою для тимчасового призупинення безвізу.

Водночас Ольга Стефанішина прокоментувала, що позбавити українців безвізу з ЄС через рішення КСУ не вдасться.

29 жовтня Володимир Зеленський оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози та виклики національній безпеці й обороні країни.

На засіданні РНБО Президент України Володимир Зеленський дав доручення невідкладно зареєструвати у Верховній Раді законопроєкт, у якому передбачається відновлення доброчесності судочинства у Конституційному Суді. 

А в свою чергу на позачерговому засіданні Уряду ухвалено рішення щодо розблокування роботи НАЗК.

Окрім того, Президент України вніс до ВРУ як невідкладний законопроєкт "Про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства" (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу Конституційного Суду.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати