19 грудня 2019 р. о 10:00 Велика палата Конституційного Суду України у формі усного провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень першого речення ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Президент не може призначати директорів ДБР і НАБУ: висновок КСУ".
Про це повідомляє Відділ комунікацій КСУ та правового моніторингу.
Суть питання
Так, суб’єкт права на конституційне подання звернувся до КСУ з клопотанням дати тлумачення положень першого речення ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України у системному зв’язку з іншими положеннями Конституції України:
- преамбули, у якій закріплено, що ВРУ від імені Українського народу - громадян України всіх національностей, - виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім Українським народом права на самовизначення, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, піклуючись про зміцнення громадянської злагоди на землі України та підтверджуючи європейську ідентичність Українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу України, прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, керуючись Актом проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р., схваленим 1 грудня 1991 р. всенародним голосуванням, приймає цю Конституцію - Основний Закон України;
- ст. 1, відповідно до якої Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава;
- ч. 2 ст. 3, згідно з якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави;
- ч. 2 ст. 5, за якою носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ; народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування;
- ч. 4 ст. 13, відповідно до якої держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки; усі суб’єкти права власності рівні перед законом.
Читайте також: "КСУ визнав конституційним законопроект про "300 депутатів у Раді"".
На думку авторів клопотання, відсутність офіційного тлумачення поняття землі як об’єкта права власності Українського народу, основного національного багатства в контексті першого речення ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 14 Конституції України може в подальшому поставити під сумнів відповідність Основному Закону України будь-якого з прийнятих законів, а також призвести до порушення громадянської злагоди в Україні. Народні депутати України стверджують, що право власності на землю Українського народу і право власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад, держави не є тотожними.