Відмова держави надати ЄСПЛ матеріали закритого судового засідання не є порушенням статті 34 (право на індивідуальну заяву) за умови, що таке рішення було прийняте відповідно до певної форми провадження на національному рівні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: чи буде упередженим перегляд рішення в межах одного суду?".
Такого висновку дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Ям проти Сполученого Королівства» (заява № 31295/11), передає інформаційний ресурс «ECHR. Ukrainian Aspect».
Під час розгляду кримінальної справи проти Ванга Яма, якого обвинувачували у вбивстві та вчиненні ряду інших злочинів, суд ухвалив рішення про проведення закритої частини засідання в інтересах національної безпеки та захисту учасників провадження. Сторона захисту оскаржувала таке рішення, але безуспішно. На закритому засіданні були заслухані свідчення обвинуваченого, а також розглянуті показання свідків обвинувачення.
Згодом Ям був засуджений за вбивство. Апеляції успіху не мали.
Засуджений звернувся до Європейського суду з прав людини. Посилаючись на статтю 6 § 1 та 3 (d) (право на справедливий судовий розгляд та право на присутність та допит свідків) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, він зокрема скаржився на те, що заслуховування свідчень на закритому засіданні призвело до того, що його судовий розгляд став несправедливим.
Також він також стверджував, що держава не виконала своїх зобов’язань відповідно до статті 34 (право на індивідуальну заяву) Конвенції, відмовившись надати дозвіл на розкриття Суду матеріалів, викладених на закритому засіданні.
Читайте також: "Остаточне судове рішення - не завжди остання інстанція для журналістів".
Суд у Страсбурзі встановив, що заявник був залучений до процедури ухвалення судом рішення про проведення закритого засідання. Національний суд ретельно збалансував необхідність відкритості з інтересами національної безпеки, які розглядалися в справі, і переконався в тому, що пан Ям все-таки міг мати справедливий судовий розгляд. Рішення перевірялося судами по апеляції і не існувало жодних доказів того, що таке рішення викликало несправедливість судового розгляду.
Щодо аргументу заявника, що проведення частини судового розгляду за зачиненими дверима не дозволяло виступити більшій кількості свідків захисту, ЄСПЛ визнав це гіпотетичним і зазначив, що у будь-якому випадку більша частина судового розгляду була проведена відкрито і широко висвітлювалася. Також високі судді не сприйняли аргументів, що свідки обвинувачення мали більше прав, оскільки вони змогли надати свідчення на закритому засіданні. Він зазначав, що спосіб, в який були отримані докази від них і передані присяжним, був таким самим, як і для всіх інших свідків у справі.
Заявник також стверджував, що відсутність можливості розкрити матеріали закритого засідання Страсбурзькому суду вплинула на його здатність представити свою справу. Водночас, Ям не висловив жодних суттєвих аргументів щодо передбачуваної несправедливості судового розгляду, незважаючи на те, що національні суди визнали, що він міг зробити це дотримуючись рішення про закрите засідання.
На підставі цього Суд дійшов висновку, що рішення національного суду стаття 6§1 та 3 (d) Конвенції не була порушена.
Читайте також: "ЄСПЛ покарав державу за публікацію прізвищ учасників процесу".
Що стосується втручання держави у право на подання індивідуальної заяви через відмову органів влади Сполученого Королівства розкрити ЄСПЛ матеріали закритого засідання, Високі судді зауважили наступне. Відмова держави надати такі матеріали, як правило, не свідчить про недотримання статті 34 за умови, що рішення було прийняте відповідно до певної форми змагального провадження незалежним органом, компетентним для перегляду причин та відповідних доказів.
У цій справі рішення Сполученого Королівства приховувати докази, отримані на закритому засіданні, були переглянуті національними судами на трьох рівнях юрисдикції, а суди надавали докладні обґрунтування своїх рішень. Відповідно, ЄСПЛ виявив змістовну незалежну перевірку. Тому органи влади також дотрималися своїх зобов’язань відповідно до статті 34.
З прес-релізом рішення ЄСПЛ у справі «Ям проти Сполученого Королівства» (заява № 31295/11) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.