КАРАНТИН VS БІЗНЕС: як не програти

Карантин не є форс-мажором. Форс-мажором можуть стати його наслідки

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

За останній час до Торгово-промислової палати України збільшилася кількість звернень у зв’язку зі спалахом короновірусу у світі, а також з ухваленням рішення Кабінету Міністрів України про ведення карантину на загальнонаціональному рівні з 12 березня 2020 р.

Читайте також: "Бізнес готується до зменшення обсягів продажів та грошового потоку в зв’язку з пандемією COVID-19".

Засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промисловою палатою України є однією з функцій, передбачених Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 р. №671 та Статутом ТПП України. Також дану функцію мають право виконувати уповноважені нею регіональні ТПП.

Відповідно до законодавства України, засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) на підставі загальних ситуацій та/або введених/діючих режимів не передбачається. Однак засвідчення форс-мажору у зв’язку з введеним карантину існує, але необхідно розуміти, чи призвела дана обставина до конкретних обмежуючих заходів та наслідків, які могли стати причиною унеможливлення виконання зобов’язань. 

Одночасно для засвідчення обставин непереборної сили, які можуть виникнути в конкретному випадку, необхідно наявність низки передумов. 

Підставою для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є наявність однієї або більше обставин, зазначених у ст. 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов'язання таким чином, що унеможливили його виконання у передбачений термін. Тому, крім обставин конкретної ситуації, слід оцінити умови договору.

Умови договору, як правило, включають положення про форс-мажорні обставини з переліком фактів, які сторони визнають як такий, і правовими наслідками його настання. Наявність у переліку таких подій, як "епідемії", "надзвичайна ситуація", "обмежуючи дії влади" посилює позицію, але сторона все одно повинна довести, що коронавірус або заходи для боротьби з ним, вжиті на рівні державної влади, є форс-мажором.

Надані заявником документи для засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) мають свідчити про:

• надзвичайність таких обставин;
• непередбачуваність обставин;
• невідворотність;
• причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) встановлюється Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (далі - Регламент).

Відповідно до Регламенту, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим через наявність таких обставин.

Заява про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за встановленою формою (відповідно Додаток №№1,2,3,4 до Регламенту) подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням - довіреною особою. Заява фізичної особи подається за її підписом особисто або за її дорученням - довіреною особою. До кожної заяви додається окремий комплект документів.

У заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов’язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); конкретні форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), на які посилається заявник з посиланням і наданням доказів таких обставин; початок їх виникнення і термін дії, та інші належні відомості.

Слід зазначити, що не вважаються форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) у будь-якому випадку: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного та комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недодержання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов’язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів тощо.

Звертаємо вашу увагу, що стороні, яка посилається на форс-мажор, рекомендується звернутися до компетентного органу (ТПП) країни, де виникла форс-мажорна обставина, який видає відповідний документ (сертифікат або свідоцтво), та пред’явити його контрагенту згідно умов договору.

За консультацією у конкретному випадку можливо звертатися до Дирекції правого забезпечення діяльності ТПП України.

Вероніка Зарубицька, адвокатка ЮК "АМБЕР"

"Нагадаю, з 12 березня до 3 квітня 2020 р. на всій території України установлений карантин із забороною відвідування закладів освіти її здобувачами, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також участі глядачів (уболівальників) при проведенні спортивних заходів. А 13 березня 2020 р. Рада національної безпеки і оборони на екстреному засіданні ухвалила план заходів для протидії коронавірусу, одним з яких є закриття кордону на в'їзд для іноземців до 3 квітня.

Запроваджені КМУ і РНБО обмежувальні заходи можуть вважатись форс-мажорними обставинами не самі по собі, а лише в тому випадку, коли вони безпосередньо і об’єктивно впливають на виконання договірних зобов’язань, наприклад, унеможливлюють проведення обумовленого договором заходу, що передбачає участь понад 200 осіб або осіб, що знаходяться поза межами України, в той час як договірні зобов’язання передбачають їхню особисту присутність в Україні.

Слід мати на увазі, що перелік форс-мажорних обставин, визначений ст. 14-1 вищезгаданого Закону, не є вичерпним. Отже, сторони, виходячи зі змісту конкретних договірних правовідносин, вправі погодити визнання форс-мажорними інших обставин, що за своєю правовою природою можуть вважатись обставинами непереборної сили (критерії визначення таких обставинмістяться у вищевказаній статті Закону) для цілей звільнення сторін від цивільно-правової та господарсько-правової відповідальності.

Водночас зміст ст. 617 Цивільного кодексу України, що передбачає звільнення особи, яка порушила зобов’язання, від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а також ст. 218 Господарського кодексу, в якій зазначено, що у випадку, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних та невідворотних обставин за певних умов здійснення господарської діяльності, не лімітує перелік обставин непереборної сили і не зобов’язує сторони звертатись за підтвердженням настання таких обставин до конкретного органу. Таким чином, в залежності від характеру обставин, які сторони домовились визначити в договорі як обставини непереборної сили, підтвердження настання таких обставин може надати будь-який інший орган, у сфері компетенції якого знаходяться відповідні питання, якщо інший порядок підтвердження таких обставин не визначений сторонами в договорі або положеннями законодавства, які можуть закріплювати виключну компетенцію ТПП України щодо засвідчення певної обставини непереборної сили. Наприклад, відповідно до ст. 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", впродовж терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що відбулися на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат ТПП України.

Складаючи тексти договорів, зазвичай сторони досить формально підходять до визначення переліку обставин непереборної сили, на настання яких вони матимуть право посилатися як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов’язань, а також до визначення порядку підтвердження таких обставин. Сьогодні ми стикаємося із ситуацією, коли відповідальне ставлення і грамотний підхід до оформлення договірних стосунків, зокрема, в частині, що стосується обставин непереборної сили, грає важливу роль, оскільки ймовірність настання таких обставин значно підвищена. І з цих питань жодний нормативно-правовий акт не надасть суб’єкту господарювання такого правового захисту, як погоджені з контрагентом і зафіксовані в тексті договору умови взаємодії його сторін".

Коментарі:

Арсен Бучковський, партнер, менеджер з інновацій ЮК ILF

"Торгово-промислова палата України (ТПП) не визнає саме оголошення карантину форс-мажорною обставиною. Проте карантин може стати причиною форс-мажору. Для цього необхідно точно встановити причинно-наслідковий зв’язк між конкретною обставиною, викликаною карантином, та неможливістю виконати конкретне зобов'язання за договором.

Тобто, якщо сторони передбачили в договорі положення щодо форс-мажорних обставин і включили до них карантин чи подібні заходи; якщо сторона, яка посилається на настання форс-мажорної обставини, вжила всіх можливих розумних заходів задля уникнення невиконання свого зобов’язання; та якщо така сторона доведе неможливість виконання зобов'язання за договором саме через карантин, – таке невиконання може бути визнано невиконанням через форс-мажорні обставини.

Варто пам’ятати, що в будь-якому випадку не вважаються форс-мажорними обставинами: фінансова та економічна криза, дефолт, зростання офіційного і комерційного курсів іноземної валюти до національної валюти, недотримання/порушення своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Які наслідки може мати для бізнесу введення карантину?

Різний бізнес по-різному відреагує на карантин. Для служб доставки, сервісів та продуктів, що забезпечують дистанційну взаємодію між людьми та зовнішнім світом, наслідки будуть не такими, як для організаторів івентів, освітніх закладів та ресторанів.

Що стосується визнання таких дій форс-мажорами, тут варто розуміти і пам’ятати, що наслідками будуть не самі обставини, а невиконання умов договору.

Поради для бізнесу

У контексті визнання карантину форс-мажорною обставиною радимо переглянути положення форс-мажору. По-перше, варто додати обставини, пов’язані з карантином та епідеміями до переліку форс-мажорів. По-друге, слід не тільки зазначити, що "Сторона звільняється від відповідальності….", але й передбачити порядок заходів, які сторони повинні, у разі настання форс-мажору, виконати для досягнення мети укладення договору".

Валерія Савчук, адвокатка, радниця АО "ЮФ "Василь Кicіль і Партнери"

Катерина Кіяниця, юристка АО "ЮФ "Василь Кicіль і Партнери"

"З метою засвідчення форс-мажорних обставин Торгово-промислова палата України розглядає кожну окрему ситуацію, відповідну обставину непреборної сили (форс-мажор) та зобов’язання, яке неможливо виконати, on a casebycasebasis.

На перший погляд запровадження карантину в Україні має усі ознаки форс-мажору. По-перше, беззаперечно носить надзвичайний, винятковий характер та не залежить від волі сторін. По-друге, масштаб розповсюдження коронавірусу у світі та окремо в Україні, запровадження обмежувальних заходів Кабінетом Міністрів сторони під час укладання угоди передбачити не могли. Крім цього, невідворотність цієї обставини, що об'єктивно унеможливлює виконання зобов'язання, також має місце в цій ситуації. Водночас найважливіше контрагент, що звернеться до ТПП з метою встановлення карантину як форс-мажору, повинен довести причинно-наслідковий зв’язок між карантином і неможливістю виконання ним своїх конкретних зобов’язань за договором.

З певністю можна стверджувати тільки одне: карантин не визнається "панацеєю" від виконання усіх договірних зобов’язань, а контрагент буде зобов’язаний в кожній конкретній справі довести неможливість виконання свого зобов’язання саме через карантин. 

Які наслідки може мати для бізнесу введення карантину?

Введення карантину не мине безслідно та матиме наслідки на господарській діяльності кожної української компанії. Першочергово постраждають підприємства, чиї працівники підуть у відпустки (e.g. за сімейними обставинами, по догляду за дитиною на період карантину тощо). Тобто, впродовж, як мінімум, трьох тижнів частина працівників не виконуватиме свої посадові обов’язки, що призведе до сповільнення бізнес-процесів між компаніями та в країні у цілому. Введення карантину також негативно впливатиме на зовнішньоекономічні операції, адже закриття частини пунктів пропуску на кордоні гальмуватиме як експорт, імпорт, так і транзит товару через Україну.

Єдиним наслідком визнання карантину форс-мажорною обставиною є звільнення контрагента, що порушив зобов’язання за договором, від відповідальності: порушник зобов’язання не виконуватиме його в натурі та не нестиме фінансових витрат. В цьому аспекті важливо знову нагадати, що визнання карантину форс-мажором не обов’язкове носитиме масовий характер. Процедура засвідчення карантину обставиною непереборної сили (форс-мажором) напряму залежить від договірного зобов’язання та вирішується в кожному випадку окремо.

Поради для бізнесу

Надзвичайні ситуації як впровадження карантину виявляє найслабкіші місця кожного підприємства. Через неможливість врегулювання та впливу на зазначені обставини компанії повинні зосередитися на організації своїх бізнес-процесів зсередини. Перед усім дотримання всіх законодавчих та урядових приписів щодо боротьби з наслідками пандемії коронавірусу в Україні. Для мінімізації негативних наслідків епідемії коронавірусу та карантину на підприємстві необхідними є спільні погоджені дії трудового колективу та роботодавця аби мінімізувати паніку і забезпечити максимальний контроль перебігу епідемії на локальному рівні.

Варто пам’ятати, що навіть за наявності форс-мажорних обставин договору пріоритетом має бути належне виконання договору. Тобто, навіть потрапивши під дію форс-мажорних обставин, перший крок - переглянути, де це можливо, умови і строки виконання договору, змінити їх так, щоб забезпечити інтереси обох сторін договору, а звертатися до форс-мажору, як причини невиконання своїх зобов’язань, - лише у крайньому випадку".