П. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов’язує національні суди обґрунтовувати свої рішення, але цей обов’язок не можна розуміти як вимогу надання детальної відповіді на кожен аргумент і питання дотримання цієї вимоги може розглядатися лише з урахуванням обставин справи.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Світло чи тінь: про новий Порядок підвищення кваліфікації адвокатів".
Ці принципи вже застосовувалися в ряді справ проти України, в яких ЄСПЛ встановлював порушення п. 1 ст. 6. На них суд у Страсбурзі вкотре наголосив у своєму рішенні у справі "Котенко та інші проти України" (заяви № 2575/09 та 3 інші), зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".
Так, громадяни України (усього за чотирма провадженнями) після вичерпання національних засобів захисту поскаржилися до ЄСПЛ на те, що їхні аргументи не були належним чином розглянуті судами, що є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції. Втім уряд стверджував, що національні суди мають кращі можливості для тлумачення та застосування національного законодавства, а також для оцінки доказів у справах заявників. Він стверджував, що національні суди належним чином обґрунтували свої рішення, і тому заяви заявників були очевидно необґрунтованими.
У результаті ЄСПЛ наголосив, що, відповідно до своєї давньої та усталеної прецедентної практики, не повинен виступати в якості суду четвертої інстанції і, отже, ставити під сумнів дотримання п. 1 ст. 6 Конвенції в рішеннях національних судів, якщо тільки їх висновки не є довільними або явно необґрунтованими. Розглянувши заяви, високі судді встановили порушення конвенційних гарантій у трьох справах та зобов’язали Україну виплатити компенсацію за завдану моральну шкоду.
Докладно з правовою позицією ЄСПЛ у справі "Котенко та інші проти України" (заяви №2575/09 та 3 інші) можна ознайомитися, переглянувши повний текст рішення у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, кандидата юридичних наук, доцента Віктора Янишена, директора АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової, Яни Токар та Богдана Трофімова.
Нагадаємо, в ЄСПЛ висловилися щодо "неправильних" прізвищ.