Закриття кримінальної справи з нереабілітуючих підстав не виключає можливості цивільно-правової відповідальності особи за шкоду, заподіяну нею. Втім, у деяких випадках такий підхід порушує презумпцію невинуватості.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: іноземцю, що все свідоме життя прожив у Європі, відмовили у легалізації".
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Фарзалієв проти Азербайджану" (заява № 29620/07), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Зазначається, що у 2005 році Беджан Ібрагім оглу Фарзалієв став фігурантом кримінальної справи, пов’язаної з розкраданням державних коштів з бюджету Нахічіванської Автономної Республіки (автономние утворення в Республіці Азербайджан), що мали місце на початку 1990-х років. У ті часи Фарзалієв обіймав посаду прем’єр-міністра республіки.
Кримінальне провадження було закрито на підставі спливу строків притягнення до відповідальності, фігуранту навіть не було висунуто офіційної підозри, і він дізнався про процес лише після закриття справи, коли прокуратурою було подано проти нього цивільний позов. Результатом останнього стало рішення проти екс посадовця, якого зобов’язали виплатити компенсацію.
Річ у тім, що рішення про закриття провадження містило твердження про те, що "як було доведено матеріалами розслідування, [Фарзалієв], зловживав своїм службовим становищем …, здійснивши розкрадання …, йому повинні бути висунуті звинувачення як обвинуваченій особі відповідно до статей 308.1, 179.2.3, 179.2.1, 179.3.2 Кримінального кодексу. Однак він повинен бути звільнений від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строку притягнення до кримінальної відповідальності…".
Зокрема, колишній посадовець скаржився на несправедливість цивільного провадження. Він стверджував, що національні суди неправильно застосували національне законодавство та неправильно оцінили докази, що їхні рішення не були належним чином обґрунтовані та що вищі суди, зокрема, не врахували його аргументи. Зокрема, він стверджував, що прокуратура незаконно подала цивільний позов після закриття кримінального провадження, яке, за його словами, було "завідомо розпочате з єдиною метою відновити строк позовної давності".
Також Фарзалієв стверджував, що, незважаючи на закриття кримінального провадження, наказавши йому виплатити компенсацію за шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, за яке він не був засуджений та формулюванням, використаним у їх рішеннях, національні суди порушили його право на презумпцію невинуватості.
Так, проаналізувавши попередню практику, суд у Страсбурзі дійшов висновку, що формулювання, яке використовував районний суд, відображало однозначну думку про те, що було вчинено кримінальне правопорушення і що заявник був винним у цьому правопорушенні, хоча той ніколи не був засуджений за це правопорушення і жодного разу не мав можливості реалізувати свої права на захист у кримінальному провадженні. А тому право особи на презумпцію невинуватості було порушене.
З повним текстом рішення ЄСПЛ у справі "Фарзалієв проти Азербайджану" (заява № 29620/07) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова, доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової та помічника адвоката Адвокатської фірми "Алін і Ко" Віктора Голуба можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, ЄСПЛ указав на неефективність законодавчих механізмів боротьби із тривалістю судового провадження.