У вирішенні питанні легалізації мігранта в країні перебування його сімейне життя та глибокі соціальні зв’язки не переважать антисоціальної поведінки.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: спецконфіскація порушила гарантії захисту права власності".
Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Пормес проти Нідерландів" (№ 25402/14), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Зазначається, що після смерті матері, чотирирічного індонезійця Хайна Пормеса привіз у Нідерланди його передбачуваний батько, який невдовзі також помер. Хлопця виховували дядько і тітка, громадяни Нідерландів, яких він вважав своїми прийомними батьками.
Зокрема, коли Пормесу виповнилося 17 років, він дізнався, що не міг отримати громадянство Нідерландів, оскільки прибув до країни за туристичною візою, термін якої закінчився через декілька місяців після приїзду. Але ні батько, ні прийомні батьки не вжили жодних заходів для того, щоб легалізувати його перебування в країні.
Він подав заяву для отримання дозволу на тимчасове проживання, яка була відхилена через небезпеку, яку він становив для країни.
Річ у тім, що нещодавно його було засуджено за посягання на статеву недоторканність та чотири епізоди спроби посягання на статеву недоторканність особи. Заступник міністра наголосила на тому, що його перебування в Нідерландах ніколи не було законним. Заперечення Пормеса на таке рішення були відхилені, тим більше, що у цей час його знову засудили за аналогічний злочин.
Так, спроби оскаржити у суді це рішення не мало успіху. Суд постановив, що у мін’юсті справедливо взяли до уваги злочини, які він вчинив, а також на той факт, що він був рецидивістом. У постанові також зазначалося, що пан Пормес був повнолітнім і йому було відомо, що він не має посвідки на проживання на момент скоєння злочинів.
Тоді чоловік добровільно виїхав з Нідерландів до Індонезії , підписавши декларацію з Міжнародною організацією з міграції, в якій він погодився припинити всі провадження, спрямовані на отримання посвідки на проживання в Нідерландах в обмін на фінансову допомогу.
Але він звернувся до ЄСПЛ. Посилаючись на ст. 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Пормес стверджував, що національні органи влади надали надто велике значення його судимості не врахувавши під час встановлення балансу його сімейне життя з прийомними батьками та міцні соціальні та культурні зв’язки з Нідерландами, коли вирішили відмовити йому в наданні посвідки на проживання.
Але суд у Страсбурзі констатував відсутність порушення конвенційних гарантій.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "Пормес проти Нідерландів" (№ 25402/14) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, неможливість отримати процесуальний статус потерпілого ЄСПЛ оцінив у €12 тис.