Проблема тривалості судового провадження знайома не лише український правовій системі. Аби її подолати деякі країни запроваджують додаткові процесуальні інструменти, що мали б упередити подальші звернення громадян до ЄСПЛ. Втім, як свідчить практика, вони також не завжди ефективні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "ЄСПЛ: іноземцю, що все свідоме життя прожив у Європі, відмовили у легалізації".
Зазначається, що засоби судового захисту у зв’язку з надмірною тривалістю провадження в Хорватії виявилися здебільшого неефективними, - констатував Європейський суд з прав людини в рішеннях у справах "Кірінчич та інші проти Хорватії" (заява № 31386/17) та "Маріч проти Хорватії" (№ 9849/15), передає інформаційний ресурс "ECHR. Ukrainian Aspect".
Зокрема, у Хорватії в 2013 році був прийнятий закон про суди, що передбачав двоступеневу процедуру для надмірно тривалих проваджень: по-перше, можливо було отримати рішення голови суду, який розглядає справу, для прискорення провадження, яке могло б встановити граничний кінцевий термін в шість місяців. По-друге, було можливо отримати компенсацію за порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку.
ЄСПЛ зауважив, що перший крок процедури є виключно прискорювальним засобом, неможливо вважати ефективним, адже він міг лише не допустити наступні порушення права на судовий розгляд протягом розумного строку, коли таке порушення вже відбулося.
А от другий (компенсаційний) засіб судового захисту міг бути ефективним. Проте і він мав обмеження: його було можливо використовувати лише в том випадку, коли скарга відповідно до першого прискорювального засобу була підтримана і суддя, який розглядав справу, не дотримався граничного кінцевого терміну для винесення рішення.
Відтак, вирішення питання залежало від того, чи скористалися учасники провадження першим етапом засобу судового захисту. І доступність другого засобу була настільки обмежена, що вона звільняла заявників від обов’язку спочатку використати початковий, виключно прискорювальний засіб.
З текстом прес-релізу рішень ЄСПЛ у справах "Кірінчич та інші проти Хорватії" (заява № 31386/17) та "Маріч проти Хорватії" (№ 9849/15 у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та доцента кафедри кримінального права і правосуддя Міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка С. Дем’янчука Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, неможливість отримати процесуальний статус потерпілого ЄСПЛ оцінив у €12 тис.