У Верховній Раді України зареєстровано проект Закону № 5019 від 04.02.2021 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення правових засад діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Читайте також: "Раді пропонують розширити перелік завдань органу державного фінансового контролю"
Законопроектом пропонується передбачити перелік державних органів, діяльність яких не може бути предметом індивідуальної скарги до Уповноваженого. Зокрема, законопроєкт передбачає, що дія Закону не поширюється на діяльність Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, а також суддів Конституційного Суду України та судів інших судів. Таке виключення, на думку авторів проекту Закону, є необхідним з огляду на статус вказаних державних органів.
Однак, виключення діяльності таких органів з-під сфери дії Закону не означає, що Уповноважений не зможе впливати на діяльність цих органів шляхом надання експертизи проєктів актів, здійснення публічних заяв та виступів, надання оцінки їх діяльності з точки зору ризиків для дотримання прав людини і основоположних свобод.
Також пропонується змінити вимоги до кандидата на посаду Уповноваженого, знизивши його вік до 35 років, а також передбачити, що кандидат на посаду повинен мати високі моральні якості та досвід правозахисної діяльності не менше 5 років. Серед іншого, пропонується передбачити, що особа, яка протягом останніх п’яти років працювала (проходила службу) в органах прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, інших правоохоронних органах (органах правопорядку), не може бути кандидатом на посаду Уповноваженого.
Законопроектом пропонується змінити сам порядок висунення кандидатів на посаду Уповноваженого. Проект Закону передбачає, що висунення кандидатів можливе не тільки Головою Верховної Ради України та народними депутатами України, але й громадськими об’єднаннями, які здійснюють правозахисну діяльність. Таке висунення має відбуватись шляхом звернення до Верховної Ради України з електронною петицією в порядку, визначеному Законом України «Про звернення громадян» з урахуванням особливостей, передбачених Законом.
Відтак, законопроектом пропонується максимально залучити громадянське суспільство до висунення та призначення кандидатів на посаду Уповноваженого.
Законопроектом пропонується передбачити у положенні статті 208 Регламенту Верховної Ради України, що голосування за обрання Уповноваженого проводиться під час пленарних засідань Верховної Ради України бюлетенями для таємного голосування.
Також пропонується запровадження низки правових норм, які визначають роль та повноваження Уповноваженого, пов’язані з внутрішнім або міжнародним збройним конфліктом на території України.
Передбачено, що кошторис витрат Уповноваженого може бути скорочений у порівнянні з попереднім фінансовим роком не більше ніж на відсоток, на який скорочується кошторис Верховної Ради України.
Крім того, передбачається чіткий порядок здійснення провадження Уповноваженого за скаргами осіб та у випадках ініціативного реагування Уповноваженого на випадки порушення прав людини і основоположних свобод (вимоги до скарг до Уповноваженого, підстави для відмови у відкритті провадження, строки здійснення провадження тощо).
Передбачається, що за результатами провадження, відкритого за скаргою, Уповноважений або представник Уповноваженого можуть внести припис про усунення порушення прав і свобод, який має обов’язковий характер.
Нагадаємо, Раді пропонують врегулювати іноземні інвестиції підприємствам у стратегічній сфері.