Бути лідером – відповідально, адже це вимагає постійної наполегливої праці, самовдосконалення та розсудливих рішень. Проте жінкам все це під силу. На Форумі жіночого лідерства, що відбувся у Києві 06.03.2020 р., жінки, які власним прикладом руйнують сформований стереотип, довели, що жінка може бути лідеркою та керувати, бути першою і кращою. Як поєднати кар`єру та сім`ю? Як зруйнувати стереотипи? Відповіді на ці питання ми шукали разом з учасницями та учасниками Форуму.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Відкрила подію Світлана Мусієнко, партнерка Sayenko Kharenko: «Цей форум має дві місії. Перша – «Лідирувати, для того щоб впливати». Друга – сприяти розкриттю професіонального потенціалу жінок-юристок. Наше завдання – дати співтовариству місце і час, щоб проговорити всі ці речі. Лідерство – це вплив, відповідальність, розкриття потенціалу, виклики, з якими потрібно впоратися, та взаємопідтримка. Якщо після Форуму кожен за нас відчуває себе більш сильним і натхненним, можна вважати, що наша роль та ідея виконані».
Катерина Левченко, урядова уповноважена з питань гендерної політики, звернулася до присутніх у залі: «Всі ці роки я думала про те, що ж таке жіноче лідерство, чому ми підіймаємо тему саме про жіноче лідерство, а не про лідерство загалом. Подивіться одна на одну і скажіть, хто з вас не є лідеркою. Я думаю, що таких не має. Адже жінки, як і чоловіки, мають міцні лідерські якості. На жаль, завдяки стереотипам суспільство дуже їх применшує. Кажуть: «Не висовуйся, будь скромною, тобі не потрібно бути першою, тобі потрібно бути чемною, тихою, вихованою». Такі стереотипи можна назвати структурним насильством. Вони не пов’язані окремо з чоловіками або окремо з жінками, вони не дають можливості розвиватися тим особистим рисам, які є у кожної людини. Тому важливо говорити про лідерство, важливо навчати дівчат і хлопців бути лідерами й лідерками. Не варто боятися бути першими, критикованими, тому що конструктивна критика – це те, що дає нам можливість рухатися вперед».
Як розпізнати, що я лідерка, та довести це суспільству
«Без сумніву, це результат вашої роботи, навчання і тривалих взаємодій. В кожному колективі є той, хто має лідерські здібності. Дуже важливо підтримувати візуалізацію такого покоління. Українська мова нам дає багато можливостей для застосування фемінітивів в українському правописі, затвердженого минулого року Кабміном», – зауважила пані Левченко. Вона звернулася до правників з ідеєю віднести фемінітиви до офіційної юридичної мови.
Катерина Левченко переконана, що жінкам необхідно брати учать у процесах управління, менеджменті, у процесах прийняття важливих рішень. «Коли підіймається тема гендерної політики, ми говоримо не лише про жінок, але й про чоловіків. Адже це політика забезпечення рівних прав, а також рівних можливостей жінок і чоловіків. Для того щоб забезпечити рівні можливості, держава і суспільство мають здійснювати позитивні зобов’язання, як це закріплено, наприклад, у Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок», – зауважила уповноважена з питань гендерної політики.
За її словами, гендерна політика одним зі своїх напрямків має поєднання професійних і сімейних обов’язків, тому що кожна людина реалізує себе як у професійній, так і в сімейній сферах: «Сьогодні чоловіки обмежені в тому, щоб піти в декретну відпустку замість дружини. Хоча законодавством це передбачено, але на практиці не працює. Це говорить про прогалини в Законі, які потрібно виправити».
Соня Кошкіна, журналістка, шеф-редакторка та співвласниця Lb.ua, розпочала свій виступ зі слів: «Я ніколи не ділила лідерство на чоловіче та жіноче...». Вона поділилася з колегами власним досвідом життєвого балансу.
«Я дуже скептично ставлюся до конкретної гендерної теми. Чому? Якщо мова йде про лідерство, то в моєму розумінні немає різниці між чоловічим і жіночим лідерством. Тут не стоїть питання статі, це питання підходів до роботи, реалізації. Якщо задуматися, то жіноче лідерство має свою специфіку. Важливий момент: конкретно в нашому українському суспільстві всі стереотипи, пов'язані з цією темою, дуже живучі, тому ми не можемо не брати це до уваги. Мені здається, що лідерство – це важкий хрест. Це не так просто – жити з цим, відповідати за це, справлятися з цим і показувати приклад іншим. Водночас у людини існують риси, які можуть спрямувати її на шлях лідерства. Безперечно, ці риси необхідно в собі розвивати. Однак чи всім це потрібно?», – зазначила доповідачка.
Негативна сторона лідерства
Соня Кошкіна вважає, що лідерство – це 24 години на добу відповідальності, самотності, в тому числі у прийнятті рішень та відповідальність за ці рішення: "Це достатньо складний вантаж. В такому випадку про себе думаєш в останню чергу. Також це самотність, тому що коли ти підіймаєшся на якусь вершину (високу або навіть середню), тільки ти приймаєш рішення, тільки ти несеш за них відповідальність і не можеш її ні з ким розділити. Це страх помилок, страх зробити щось не так, що часто штовхає нас до того, щоб взагалі нічого не робити".
На її думку, говорити про свої помилки, визнавати їх, аналізувати – не менш важливо, а навіть більш важливо, ніж аналізувати успіхи. Це достатньо дискомфортно – говорити про те, що ви десь помилилися. При цьому складову везіння ніхто не скасовував.
Поради від лідерки
По-перше, вірити в себе і не боятися відкривати щось нове. Сумніватися в собі – це нормально, але недооцінювати себе і не любити – це зовсім неправильно. По-друге, займатися улюбленою справою. По-третє, взяти й зробити. По-четверте, не боятися помилок. По-п’яте, вчитися і розвиватися.
Про виклики, з якими зіштовхуються жінки у професії, гендерні ролі у професійному середовищі та стереотипи щодо поведінки жінок розповіла Олена Осмоловська, генеральна директорка «Юридичної Газети», під час презентації результатів дослідження Ukrainian Women in Law 2020:
«З 2016 р. «Юридична Газета» проводить дослідження Ukrainian Women in Law. В цьому році ми розширили фокус дослідження та акцентували увагу на таких питаннях. Чи доводиться жінкам-юристам докладати більше зусиль, щоб досягти того ж рівня визнання, заохочення та оплати праці, як у чоловіків? Чи існують у професійному середовищі гендерні ролі та стереотипи або очікування щодо того, як повинна поводитися жінка? Чи перешкоджають стереотипи, які склалися на ринку та серед юристів (як чоловіків, так і жінок), професійному і кар’єрному зростанню?
Наша мета – з’ясувати, наскільки ці стереотипи укорінилися у відносинах, наскільки гендерно чутливим є ринок у питаннях працевлаштування, підвищення, заробітної плати, комунікацій, підтримки сім’ї, наскільки гендерно чутливими є юристи у сприйнятті, ставленні та подоланні стереотипних уявлень.
Ми охопили фактично весь спектр проблем та отримали результати. В опитуванні взяли учать 420 жінок, середній досвід роботи у професії – 10,6 років. Це переважно представники юридичного бізнесу, юркомпанїі, юрдепи та адвокатура".
Виклики, з якими зіштовхуються жінки-юристки у професії
- Стереотипи / упередження:
- Сприймаються не як дискримінація, а як частина культури ринку (визнали 43 % жінок).
- Більшість жінок зіштовхувалася у своїй професійній діяльності з упередженим гендерним ставленням (з боку колег-чоловіків – 61%; боку керівників – 48%; боку процесуальних опонентів – 56%; з боку клієнтів – 61%).
- 63% жінок заявили, що зіштовхувалися (були свідками) у свої практиці з упередженим ставленням до інших жінок-колег.
Очікування від жінок певної поведінки (як правило, пов’язується з господарською функцією). Найбільш типові описи у прикладах:
- "Колишній керівник на попередньому місці роботи просив дівчат мити брудну мікрохвильову піч, якою користувався весь відділ. Хлопців не просив".
- "Під час зустрічі з клієнтом, яка тривала цілий день, потрібно було організувати обід для всіх учасників. Партнер юридичної фірми (чоловік) попросив свою колегу юриста (жінку), яка брала участь у зустрічі, організувати обід".
- "Часто жінки проявляють ініціативну опіку, якщо на зустрічі всі чоловіки та одна жінка, то вона точно робитиме каву".
- "У закордонному відрядженні керівник-чоловік просив мене замовити обід для учасників зустрічі".
2. Недооцінка жіночого лідерства (76% визнали, що у професійному середовищі жінки поступаються чоловікам лідерськими позиціями).
3. Ринок, який більше орієнтований для кар’єрного розвитку чоловіків (70% визнали цей факт). Проблеми нерівності можливостей найбільше проявляються у працевлаштуванні. Пріоритет можливостей у чоловіків визнали 64%, доступі до керівних посад – 76% та підвищенні за рівних умов кандидатів – 65%.
4. Недостатня підтримка з боку юридичних компаній (58% на поточному місці роботи мають впроваджені гендерні програми, 61% жінок такі програми не допомогли у кар’єрному зростанні).
5. 21% від опитаних заявляють про гендерну різницю в оплаті праці:
- Для жінки є взаємосуперечливими кар'єра в бізнесі та повноцінне сімейне життя (46% вважають, що спочатку кар’єра, а потім сім’я).
- Жінки докладають чимало зусиль для підтримки балансу між кар’єрою та сім’єю (96%).
- Заробляти більше заважає «скляна стеля» – умовна кар’єрна планка (32% ніколи не просили підвищення заробітної плати).
Ознайомитися з презентацією можна за посиланням.
Відверто про результати дослідження
Оляна Гордієнко, директорка з корпоративного управління групи ICU
«Мій особистий принцип у житті: «Порятунок потопельників – справа рук самих потопельників». Проаналізувавши результати дослідження, можна стверджувати, що часто жінки не помічають упередженого ставлення до себе, а в деяких випадках для жінок це ще й вигідно. Тому необхідно розуміти, що ж таке правильне ставлення. Якщо підіймати мою улюблену тему work-life balance, то я завжди дотримуюся думки, що не потрібно обирати, а можна поєднувати. Як приклад, можна назвати деяких партнерок відомих компаній, які змогли досягти успіху в кар’єрі, а також народити й виховати дітей. На власному прикладі можу сказати, що можна все поєднувати. Перед Форумом я ще встигла заїхати до школи та прочитати дітям книгу. Звичайно, в моєму житті були ситуації, коли керівники не зовсім сприймали той факт, що мені потрібно відлучитися на кілька годин, наприклад, на дитячий концерт. Однак головне, при цьому самій не відчувати дискомфорт. Наскільки жінкам необхідні квоти? Вважаю, якщо в Україні зараз ввести квоти для жінок, то вони одразу не спрацюють, як в інших країнах. Я проти квот, оскільки, наприклад, у наглядових радах дуже важливий професіоналізм».
Оксана Дягілєва, директорка Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги АМКУ
«Я глибоко переконана, завдяки тому що жінки беруть участь у більшості ролей у своєму житті, вони кращі лідери, адже у них більше вроджених здібностей для тайм-менеджменту, щоб бути у двох місцях одночасно та встигати паралельно робити декілька справ. Чи впливають на нас стереотипи? На мою думку, важливо, як саме ми на них впливаємо, чи піддаємося їм. Якщо бути відвертими, ми їх використовуємо як виправдання в тій чи іншій ситуації: «Мене не взяли на роботу, тому що я дівчина». Не варто використовувати подібні відмовки у своєму житті: «У мене двоє дітей, тому це зважає мені побудувати кар’єру». Водночас існує безліч прикладів, коли в сім’ї троє-четверо дітей і це нікому не заважає будувати кар’єру. Отже, жінки, давайте будемо чесними самі з собою. Кожна має поставити собі питання: «Якщо я не досягла в чомусь лідерських позицій, чи мені хтось заважав? Чи я сама в той час вирішила сконцентруватися, наприклад, на сім'ї, а не на роботі?». Потрібно бути більш критичними до себе і нести відповідальність за всі рішення, які ми приймаємо».
Надія Білоус, керівниця відділу з правових питань, членкиня директорату British American Tobacco Ukraine
«Насправді, жіноче натхнення приходить залежно від того, що ми любимо або не любимо. Якщо нам подобається те, що ми робимо, чим займаємося, то ми знайдемо всі можливості у світі для втілення своїх бажань. Я вважаю, що жінки не повинні балансувати, а мають поєднувати, якщо подобається цей мікс у нашому житті (між саморозвитком, спілкуванням із сім'єю, подорожами, спортом). Якщо щось не складається, то потрібно міксувати між собою пазли. Це зовсім не пов’язано з тим, чи є у вас чоловік, чи хочете ви дітей. Для нас дуже важливо, що скажуть люди, тому все подібне виходить від нас. Наше завдання – розібратися в тому, чим ми драйвимо особисто. Два роки тому в нашій компанії проводився захід «leader sway», на який ми запросили Оляну Гордієнко. Така компанія проводилася для розвитку жінок. Тому вважаю, що найбільше, що ми можемо зробити одна для одної – це надихати та розібратися, чому саме нам і в чому не комфортно».
Інна Хомич, директорка з правових питань ТОВ «Нова Пошта-Центр»
«Я належу до тих 4% жінок, які не обирають між work-life balance. Для себе я обрала кар’єру. В 21 рік постало питання: «Кар'єра мого чоловіка чи моя?». Вважаю, коли ти «рухаєш» кар’єру, необхідно вчити мову, читати книги, проходити різні тренінги, тобто вдосконалюватися, розвиватися. Я погоджуюся з думкою, що лідерство передбачає самотність. Мене здивували результати анкетування, що 78% респонденток не зустрічалися з гендерними упередженнями. Я на особистому досвіді проходила все, що окреслено в анкеті: «Дівчинка, приготуй каву, чай». З часом у професійному середовищі такі питання почали згладжуватися. Можливо, завдяки віку чи професіоналізму. Однак у побутовій сфері з цим будуть завжди зіштовхуватися. Готуючись до Форуму, я переглянула статистику Всесвітнього економічного форуму. За останні 9 років становище жінок покращилося лише на 4% – це менше ніж 0,5% на рік. Нам потрібно ще 81 рік, щоб здобути рівність з чоловіками. Лише 6 країн у світі забезпечили рівність між чоловіками та жінками (Північна Європа). Жінці природою закладено турбуватися про своє потомство. Тому, повірте, про компанію та бізнес вона точно зможе подбати».
Амінат Сулейманова, співкеруюча партнерка AVELLUM
«Часто жінки вважають, що не приймають важливих рішень, але це не так. Адже планування сімейного бюджету, прийняття рішення про те, де і як лікувати своїх дітей, підтримувати, коли важко, вести та спрямовувати, при цьому заробляти кошти та будувати кар’єру – це все функції лідера. Я не підтримую розповсюджений вислів: «Чоловік – голова, а жінка – шия». Вважаю, що це абсолютне знецінення ролі жінки. На мою думку, потрібно припинити іронізувати на цю тему, тому що це і є елемент тієї культури, яка за статистикою показує, що жінка абсолютно толерантно до цього ставиться. Це неправильний кисень, яким дихає народ, внаслідок чого виникає дискримінація та упереджене ставлення, що розповсюджуються далі. Необхідно змінювати таку культуру. Адже щодня ми чуємо від когось: «Ти занадто старий, а ти занадто молодий, ти баба, ти товстий, а ти худорлявий». У таких випадках пропоную коректно робити зауваження. Також хочеться, щоб у нашій країні чоловік міг взяти декретну відпустку для догляду за дитиною, щоб з нього не сміялися. Сьогодні я усвідомила необхідність артикульованої політики всередині компанії щодо гендерної політки. Маю бажання зібрати колег в компанії та пояснити гендерні правила щодо культури в колективі».
Наталія Блажівська, суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду
«Перед тим як приймати людей на роботу, кожен з нас чекає професіоналізму. Я свідомо зробила свій вибір. Я прийняла у свою команду жінок, у яких є малоітні діти, але вони прекрасні професіоналки та якісно виконують покладені на них обов’язками. Чи можемо ми при цьому говорити про повний work-life balance? Для кожного він свій. Не можна порівнювати з іншими своє щастя, адже у кожного воно своє. Хтось щасливий як багатодітна мама, хтось щасливий як лідер-одиначка, а хтось щасливий лише тоді, коли його слухає велика аудиторія. Найважливіше – показувати всім іншим приклад. Що таке успішність? Щоразу я вимірюю успіх лише за своїми успіхами. Я не намагаюся порівняти себе з людиною, яка мені дуже імпонує (наприклад, Сонею Сотомайор, суддею Верховного суду США). Адже ми живемо в різних країнах, в різних життєвих умовах та правових системах. У багатьох бізнес-школах стверджують, що ми живемо у світі нестабільності, невизначеності, складності та неоднозначності. Однак жінки вміють жити у такому світі. Вважаю, що ми прекрасно тримаємо удар, ми навчилися озвучувати себе і зробили колосальний прорив за останні 100 років. Наразі судову систему України вперше очолює жінка".
Денис Бугай, президент АПУ, партнер VB Partners
«Дослідження Ukrainian Women in Law 2020 показує, що у нас все ж таки значно краща ситуація, ніж в інших країнах СНД. Однак нам потрібно йти далі. За результатами опитування жінок мене здивував той факт, що клієнти також можуть дискримінувати жінок-професіоналів. Якби клієнт моєї компанії попросив змінити адвокатку Машу на адвоката Колю, я здивувався б і не виконав такого прохання. Я пояснив би, що компанія в цьому питанні чи практиці вважає професіоналом саме адвокатку. Це цінності нашої компанії. Коли я спілкувався з жінками-лідерками, був впевнений, що ми живемо у світі, де немає дискримінації, що ми живемо в цивілізованому світі. Однак за результатами опитування вимальовується зовсім інша картина. Також я побачив, що відсутні умови для реалізації жіночого лідерства.
Я звернув увагу, що 55% жінок вважають нормальним, що чоловік обіймає посаду партнера, тобто у деяких жінок просто немає бажання займати цю посаду. Чому виникають такі твердження? Потрібно звернути на це увагу та розібратися. Візуально складається враження, що сьогодні легше стати суддею Верховного Суду, ніж партнером юркомпанії (посміхається – прим. ред.). Що стосується сексистських жартів, можу сказати, що я завжди роблю коректні зауваження чоловікам, якщо чую щось подібне. Я підтримую гендерні програми, тому пропоную сформувати такий стандарт, який можна було б впровадити на юридичному ринку не для галочки».
Інтерв’ю про проблему домашнього насильства та насильства проти жінок з Вірою Левко, суддею Дніпровського районного суду м. Києва, провела Лариса Денисенко, українська письменниця, адвокатка, ведуча Громадського радіо.
Катерина Гольцберг, психологиня з 17-річним стажем розповіла про види маніпулювання: психологічне насильство в різних виглядах, у тому числі в особливо витончених – абьюз та газлайтинг. «Ми не повинні говорити про людину. Ми повинні говорити про себе. Не «чому ти не прибив плінтус», а «мені було б приємно, якби на 8-е березня у нас був прибитий плінтус». Нав'язування, маніпуляції… Насильство починається з дрібниць. Пам’ятайте, що у кожного є психологічний ресурс», – розповіла експертка під час останнього блоку Форуму жіночого лідерства.