У питанні обрання дієвих способів зняття арешту з нерухомого майна ключове значення мають обставини накладення такого арешту. Розглянемо способи зняття арешту з нерухомості за найбільш розповсюджених обставин його накладення.

Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!

1. Арешт накладено в рамках кримінального провадження

У кримінальному провадженні арешт накладається у чотирьох випадках: з метою 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання; 4) відшкодування шкоди цивільному позивачу чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Якщо арешт у кримінальному провадженні накладено на стадії досудового розслідування, способами його скасування є: 1) подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про арешт майна; 2) подання клопотання про скасування арешту нерухомого майна.

У першому випадку ухвала про арешт може бути оскаржена до апеляційного суду протягом 5 днів з моменту проголошення, а якщо скаржник не був присутній у судовому засіданні — з моменту отримання її копії.

Другий спосіб не обмежений жодними строками та кількістю спроб оскарження, однак підстави оскарження щоразу повинні відрізнятися. Також слід враховувати, що до слідчого судді таке клопотання може бути подане лише на стадії досудового розслідування. Якщо ж після накладення арешту на стадії досудового розслідування справу передано до суду та розпочато судове провадження, необхідно заявити клопотання про скасування арешту вже до суду, який розглядатиме справу та призначив підготовче засідання. Таке клопотання буде розглянуте у підготовчому засіданні, а у разі відсутності такого клопотання арешт вважатиметься продовженим.

При цьому закон не позбавляє права звертатися з клопотанням про скасування арешту на стадії судового провадження після закінчення підготовчого засідання, а от оскаржити накладений на стадії судового провадження в апеляційному порядку Кримінальний процесуальний кодекс України можливості не дає. Заперечення щодо арешту майна можуть бути викладені в апеляційній скарзі на судове рішення, в якому вирішено обвинувачення по суті. Підставами для скасування арешту є обставини, за яких: 1) у подальшому застосуванні арешту відпала потреба; 2) арешт накладено необґрунтовано.

Важливим у цьому контексті є питання юрисдикції. За загальним правилом, арешт, накладений у рамках кримінального провадження, знімається за правилами кримінального судочинства. Але з цього правила існують винятки. Наприклад, у випадку арешту майна, накладеного за правилами КПК України 1960 р. та не знятого за цим кодексом після закриття кримінальної справи, такий арешт знімається у порядку цивільного судочинства. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 р. у справі №727/2878/19.

2. Арешт накладено з метою забезпечення позову у цивільному/господарському судочинстві

Дієвими способами скасування накладеного арешту у такому випадку є: 1) подання апеляційної (касаційної) скарги на ухвалу про забезпечення позову; 2) подання клопотання про скасування заходу забезпечення позову; 3) подання клопотання про зустрічне забезпечення.

1) У першому випадку підставою для скасування ухвали суду про забезпечення позову (залежно від конкретних обставин справи) може бути ціле розмаїття обставин, які свідчать про допущену судом помилку у накладенні арешту на нерухоме майно. З найбільш розповсюджених можна виділити: недоведеність позивачем наміру відповідача відчужити нерухоме майно; неспівмірність такого заходу забезпечення позову, як арешт, із заявленими позовними вимогами; якщо рішення у справі не підлягатиме примусовому виконанню тощо. Наприклад, Верховний Суд у постанові від 18.12.2019 р. у справі №554/3572/19 зазначив, що доводи позивача про необхідність забезпечення позову є безпідставними, оскільки у позові він просить визнати недійсним договір стосовно нерухомого майна без застосування правових наслідків недійсності такого договору.

2) У другому випадку суд, яким винесена відповідна ухвала, може скасувати накладений ним же арешт, якщо заявник доведе, що обставини, які були підставою для такого арешту, відпали, або інформація про наявність таких підстав була недостовірною. При цьому звертання уваги суду, який наклав арешт на майно, на його ж помилки під час накладення арешту, як правило, до позитивного результату у не приводить. Процесуальний закон не обмежує можливість звернення з таким клопотанням кількістю можливих спроб, головне, щоб кожна мала нові підстави для скасування.

3) У третьому випадку задоволення клопотання про зустрічне забезпечення прямо не потягне скасування арешту на майно. Однак у випадку не виконання ухвали суду про зустрічне забезпечення протягом встановленого судом строку, який не може перевищувати 10 днів, та ненадання суду доказів виконання зустрічного забезпечення позивачем суд скасує свою ухвалу про арешт майна. Таким чином, якщо відповідачем у справі буде доведено, що забезпечення позову призведе до значної суми понесених ним збитків, і позивач не матиме змоги чи бажання вносити таку суму на депозитний рахунок суду, мета відповідача, що полягатиме у скасуванні арешту, буде досягнута. Тільки слід мати на увазі, що у господарському процесі застосування заходів зустрічного забезпечення позову є правом суду (наприклад, постанова Верховного Суду від 20.08.2020 р. у справі №910/6503/19), а в цивільному існують виключення, коли застосування таких заходів є обов’язком суду: відсутність у позивача зареєстрованого місця проживання в України та майна, достатнього для відшкодування можливих збитків, спричинених забезпеченням позову (наприклад, постанова Верховного Суд від 10 квітня 2019 р. у справі №753/2380/18-ц).

3. Арешт накладено під час виконавчого провадження

Якщо арешт накладено у виконавчому провадженні, він скасовується за ініціативою боржника або іншої зацікавленої особи тільки шляхом звернення до суду. Порядок такого звернення залежить від того, хто звертається з відповідною заявою про зняття арешту:

1) якщо це сам боржник, на майно якого накладено арешт, скарга подається до суду першої інстанції, який розглядав справу, протягом 10 днів з моменту, коли боржник дізнався про накладення арешту, і розглядається в порядку судового контролю за виконанням судових рішень. При цьому діяти у такому порядку необхідно, навіть якщо виконавчий документ повернуто стягувачеві, що випливає з позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 28.10.2020 р. у справі №204/2494/20;

2) якщо це інша особа, яка вважає себе власником майна, на яке накладено арешт, нею подається позов до боржника у виконавчому провадженні про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

3) якщо це інша особа, яка не є власником майна, однак арешт порушує її право стосовно нього (наприклад, іпотекодержатель), — все відбувається у порядку, описаному у попередньому пункті, тільки без заявлення вимоги про визнання права власності. При цьому, як зазначив Верховний Суд у постановах від 10.04.2018 р. у справі №910/4772/17, від 19.11.2019 р. у справі №137/2080/18-ц тощо, у разі, коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно навіть у випадку відсутності реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання на момент пред'явлення відповідної вимоги.