Не так давно був прийнятий Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції», який викликав великий резонанс та багато питань у юристів щодо його застосування на практиці. Зазначений закон набрав чинності 01.01.2020 р., тому говорити про його ефективність або недоцільність поки що зарано.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Нагадаю, що основні зміни стосувалися включення такого нового учасника кримінального провадження як викривач, особливого порядку повідомлення про можливі факти корупційних правопорушень з боку таких осіб та порядку реагування на такі повідомлення, а також гарантій викривачів та прав викривачів на винагороду.
Найбільший ажіотаж викликало питання щодо винагороди викривачам. Винагороду можна буде отримати, якщо була повідомлена інформація про злочини, грошовий розмір предмета якого або завдані державі збитки від якого у 5 тис. і більше разів перевищують розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину.
Розмір такої винагороди становить 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Розмір винагороди не може перевищувати 3 тис. мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.
Для прикладу, у 2020 р. мінімальний розмір такої винагороди становитиме 10% * 5000* 1051 грн = 525 500,00 грн, а максимальний розмір такої винагороди становитиме 3000 * 4723, 00 грн = 14 169 000,00 грн.
Також робимо висновок, що на винагороду не варто розраховувати особам, які повідомили про злочин, розмір неправомірної вигоди в якому становить менше ніж 5 255 000,00 грн або розмір збитків державі є меншим від такої суми.
26.02.2020 р. був зареєстрований Проект Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (щодо питання про виплату винагороди викривачу)» №3127. При цьому ініціатори зазначають, що необхідність внесення змін викликана, насамперед, існуванням прогалин у законодавстві щодо виплати винагороди викривачу, який використовує конфіденційність шляхом зміни відомостей про своє прізвище, ім’я, по батькові та іншої інформації про себе на псевдонім. В результаті цього Державна казначейська служба України не матиме можливості перерахувати винагороду викривачу, тому що вирок суду, яким наразі пропонується встановити розмір винагороди викривача, міститиме псевдонім та іншу змінену інформацію про викривача.
Тобто анонімність і конфіденційність викривачів фактично передбачена в чинному законодавстві України, натомість через таку конфіденційність та анонімність викривача у разі присудження йому винагороди майже неможливо буде виконати судове рішення. Тому змінами пропонується виносити окрему ухвалу від вироку суду (яка надаватиметься лише викривачу або його представнику) із зазначенням дійсних даних викривача задля забезпечення можливості отримання виплати. При цьому зберігатиметься конфіденційність даних викривача.
Загалом, зміни щодо викривача, прийняті ще 17.10.2019 р., викликають багато питань, адже досі є відкритим врегулювання питання щодо відповідальності викривачів як за завідомо неправдиве повідомлення про злочин (ст. 383 КК України), так і за завідомо неправдиві показання свідка (ст. 384 КК України) та за провокацію, адже поняття «викривач» ставить під сумнів наявність вчинення умисного діяння щодо завідомо неправдивого повідомлення про злочин і зводить повідомлення викривача до суб’єктивної думки та суб’єктивного переконання.
Отже, згодом побачимо, як на практиці запрацює механізм інструменту «викривач корупції» та чи не буде він використовуватися зі зловживаннями.