В перші дні повномасштабного вторгнення російських військ в Україну Туреччина закрила Босфор і Дарданелли. Держава, що відповідно Конвенції Монтре фактично й юридично контролює чорноморські протоки, скористалась статтею 19 цього міжнародного договору. Нею, зокрема, передбачається, що за умов війни, коли Туреччина не є воюючою стороною, військові кораблі ворогуючих сторін не можуть проходити протоками.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
27 лютого в прямому ефірі CNN Türk турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу прямо заявив, що ситуація в Україні «переросла у війну», і що напад Росії – це ніяка не «спеціальна операція». На той момент, за даними моніторингової групи
Інституту Чорноморських стратегічних досліджень та міжнародного інформаційного агентства Reuters, перейти із Середземного моря до Чорного були готові щонайменше чотири російських кораблі – два есмінці, фрегат і розвідувальне судно зі складу Тихоокеанського, Балтійського, Північного флотів РФ.
Експерти також нагадують, що протягом січня-лютого цього року за рахунок своїх позачорноморських бойових одиниць ВМФ РФ сформувала велику «Середземноморську ескадру». Так, станом на початок війни вона налічувала 13 кораблів та 5 допоміжних суден чотирьох флотів Росії, у тому числі 9 ударних ракетних кораблів. Жодних кількісних змін з боку РФ у Середземному морі протягом трьох місяців не відбулося, зазначає керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. Водночас у Чорному морі станом на 24 лютого Росія тримала в строю 12 великих десантних кораблів, зазначає він.
«Закриття Туреччиною чорноморських проток це плюс для України та власна підстраховка»
28 лютого Туреччина закрила Босфор і Дарданелли відповідно до Конвенції Монтре – договору, який по-перше, безпосередньо регламентує режим судноплавства у Чорноморських протоках, а по-друге (опосередковано) – військове судноплавство у Чорному морі.
Рішення офіційної Анкари стало для України безумовним плюсом, зазначає старша аналітикиня досліджень сучасної Туреччини в Карлтонському університеті (Канада) Євгенія Габер.
– Можливість контролю чорноморських проток є своєрідною «золотою картою» Туреччини. Її вона використовує у відповідності до власного інтересу з недопущення мілітаризації чорноморського басейну державами, які є партнерами Туреччини у НАТО. Офіційно за статтею 19 Конвенції Монтре прохід чорноморськими протоками закритий для кораблів воюючих сторін – РФ та України. Утім де-факто – і це неодноразово лунало в заявах турецьких високопосадовців – військові кораблі нечорноморських держав Альянсу також не можуть проходити Босфором.
Перекривши протоки частково для російських кораблів і допомагаючи цим Україні, Туреччина також підстрахувала саме себе для уникнення подальшої ескалації в Сирії. Існує так званий «Сирійський експрес» – логістичний шлях з окупованого Криму до сирійського порту Тартус, яким можуть проходити з-поміж іншого великі десантні кораблі РФ й судна забезпечення.
Для України нині важливим є відстежувати риторику турецької влади у її прагненні бути нейтральним посередником у збройному конфлікті РФ-Україна. Наприклад, в нещодавньому інтерв‘ю газеті Türkiye речник президента Турецької Республіки Ібрагім Калин назвав міжнародний збройний конфлікт в Україні «українською кризою», і жодного разу не використав слів «агресія», «агресор», «вторгнення».
Ми повинні постійно тримати руку «на пульсі» подій ще й тому, що вже зафіксований випадок, коли судном торгівельного флоту під прапором РФ до чорноморського регіону із Сирії перевозилось озброєння. Ймовірно, на борту російського суховантажу «Спарта» (у складі концерну «Оборонлогістика») міг перебувати й особовий склад сирійського контингенту, пише видання «Думська».
«Чорноморські протоки закрито вперше за тривалий час»
На думку віце-президента Української асоціації міжнародного права Тимура Короткого, юридичну можливість застосувати статтю 19 Конвенції Монтре Туреччина могла й раніше:
– Дії Росії проти України починаючи з 20 лютого 2014 року – з моменту початку тимчасової окупації Криму – кваліфікуються відповідно загального міжнародного права як агресія, та згідно з міжнародним гуманітарним правом (МГП) як міжнародний збройний конфлікт.
Варто зважати на те, що ухвалена в 1936 р. Конвенція містить механізми та міжнародно-правову термінологію, які використовувалися у міжнародному праві до Другої світової війни. Сучасне міжнародне право використовує дещо інші міжнародно-правові категорії – «агресія» та «міжнародний збройний конфлікт». Їхня кваліфікація має свої складнощі, у тому числі через сумнівне з точки зору міжнародного права перебування РФ у складі постійних членів Ради Безпеки ООН. Тому фактично умови застосування ст. 19 Конвенції визначає саме Туреччина. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну – безумовно «війна» в сенсі Конвенції про режим проток.
Конвенція також містить інші обставини обмежити прохід чорноморськими протоками військових кораблів: коли Туреччина є воюючою стороною (ст. 20 Конвенції) або «їй загрожує безпосередня небезпека війни» (ст. 21 Конвенції).
Взагалі, закриття чорноморських проток стало вкрай важливим політико-правовим кроком Туреччини, яким вона підтвердила роль потужного регіонального лідера і держави, послідовної у підтримці територіальної цілісності та незалежності України.
Крім іншого, в Генеральній асамблеї ООН Туреччина підтримала резолюцію «Агресія в Україні» (2 березня 2022 р.), резолюцію «Гуманітарні наслідки агресії проти України» (24 березня 2022 р.), проголосувала за призупинення членства РФ в Раді ООН з прав людини тощо.