Відповідно до Державного класифікатора «Класифікація організаційно-правових форм господарювання», в Україні наразі налічується понад 80 видів організаційно-правових форм, тож вибір у процесі створення компанії надзвичайно широкий.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Проте найпопулярнішими все ж таки залишаються дві з визначених форм – акціонерні товариства (АТ) та товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Своїй популярності вони зобов'язані привабливій чіткості правового регулювання (на відміну від приватних чи дочірніх підприємств) та обмеженій відповідальності засновників. Водночас ТОВ і АТ мають свою специфіку, яку обов'язково необхідно враховувати у процесі визначення форми організації бізнесу.
У класичному форматі АТ – це публічні компанії, які створюються для швидкого та максимально простого залучення капіталу від широкого кола осіб. Відповідна функціональність і потреба в ефективному захисті інтересів значної кількості осіб-інвесторів зумовила необхідність більш імперативного регулювання діяльності АТ (зокрема, щодо мінімального статутного капіталу, корпоративного управління та звітності).
Однак в Україні наразі відповідна концепція АТ не працює повною мірою через недосконалість ринків капіталу. У формі АТ найчастіше організовані компанії, для яких така форма вимагається секторальним законодавством (наприклад, щодо банків) або була єдино можливою для проведення приватизаційних процесів. Загалом, в українській практиці суть організаційних форм ТОВ та АТ зараз майже однакова, особливо враховуючи таку гібридну форму як приватне АТ.
Водночас українське законодавство щодо АТ менш гнучке, ніж законодавство про ТОВ, а також надає власникам менше свободи для врегулювання питань діяльності майбутнього бізнесу.
З огляду на таку специфіку, рекомендованою формою організації бізнесу (зокрема, стартапу) є саме ТОВ. Окрім іншого, створення стартапу-ТОВ має такі переваги:
- Відсутність регулятора. Тоді як діяльність АТ та обіг його цінних паперів (акцій) контролює НКЦПФР, нагляд за діяльністю ТОВ не здійснює жоден регулятор. У такому випадку усувається низка вимог (наприклад, щодо подання звітності), таким чином значно зменшуючи витрати на адміністрування відповідних процесів.
- Простота і швидкість реєстрації. Реєстрація ТОВ в Україні відбувається протягом 24 годин після подачі документів реєстратору. Жодні додаткові дії, окрім прийняття рішення засновниками та затвердження статуту, не вимагаються. Натомість створення АТ – це багатоетапний процес (зокрема, державній реєстрації передують збори засновників, емісія акцій, затвердження результатів емісії), який триває набагато довше і з більшою кількістю залучених сторін (НКЦПФР, НДУ).
- Відсутність вимог до мінімального статутного капіталу. Для ТОВ законодавство України не встановлює розміру мінімального капіталу, учасники визначають його на власний розсуд, як правило, залежно від необхідності використовувати статутний капітал для фінансування діяльності товариства. Для АТ мінімальний капітал повинен складати не менше ніж 1 250 мінімальних заробітних плат (наразі – 8 125 000 грн).
- Гнучке регулювання діяльності. Законодавство про ТОВ містить дуже мало імперативних норм. Натомість основна частина правил щодо подальшої діяльності компанії (органи управління, їхня компетенція та порядок прийняття рішень, відчуження часток, інша специфіка входу/виходу з товариства) може бути визначена учасниками у статуті ТОВ. Окрім того, учасники можуть не просто розширити та деталізувати відповідні питання, але й відійти від типових правил. Наприклад, для ТОВ можливо визначити, що учасники володіють голосами непропорційно їхній частці у статутному капіталі, або що внесок учасника може бути більший ніж номінальна вартість частки. Такі особливі ситуації часто актуальні саме для стартапів.
Окрім гнучкого регулювання у статуті, учасники ТОВ також мають низку інших ефективних інструментів: корпоративний договір, укладення договорів опціону, debt-to-equity swap. Реалізація більшості таких інструментів також доступна для АТ, проте цей процес все ж таки складніший і більш зарегульований.
Додаткові можливості для ТОВ також були передбачені Законом про Дія Сіті. Насамперед, мова йде про можливість призначати членів виконавчого органу на підставі цивільно-правових договорів та уточнення щодо опціонних договорів (зокрема, щодо опціонів часток, які належать товариству, а не його учасникам).
- Спрощений процес розпорядження частками. Оскільки частки у статутному капіталі ТОВ не мають статусу цінних паперів, їх відчуження відбувається у спрощеному режимі – без залучення інвестиційних фірм та депозитарних установ. Тобто частки ТОВ у багатьох ситуаціях є більш ліквідним активом.
Отже, сьогодні завдяки гнучкості регулювання і простоті управління ТОВ видається більш ефективним інструментом організації стартапу в Україні. Однак ми сподіваємося, що з подальшим розвитком ринків капіталу та їх законодавчого регулювання АТ стане ефективним інструментом залучення інвестицій.