Врегулювання простроченої заборгованості – це здійснювані кредитором або новим кредитором заходи, спрямовані на погашення у позасудовому порядку заборгованості споживача, який прострочив виконання грошового зобов’язання за договором про споживчий кредит або іншим договором. До таких заходів зазвичай вдаються так звані колектори. Колекторські фірми з´явилися в Україні не так давно. Після «банкопаду» 2013-2017 рр., коли збанкрутували 96 банківських установ, у колекторських фірм побільшало клієнтів, адже Фонд гарантування вкладів передав більшість «проблемних» кредитів ліквідованих банків колекторам.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Донедавна в Україні діяльність інституту колекторів не була чітко врегульована спеціальним законодавством, що призводило до численних порушень прав боржників і створило сприятливі умови для функціонування так званих чорних колекторів, дії яких нерідко відбуваються поза межами правового поля.
04.04.2021 р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту споживачів при врегулюванні простроченої заборгованості». Документ покликаний захистити боржників від дій недобросовісних колекторів. Зокрема, він вносить зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та інших нормативно-правових актів стосовно врегулювання діяльності кредиторів та колекторів у процесі взаємодії з боржниками щодо прострочених кредитних зобов’язань. Визначено поняття «колекторська компанія», запроваджено реєстр колекторських компаній, встановлено вимоги щодо взаємодії кредиторів та колекторів зі споживачами та іншими особами у процесі врегулювання простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки).
Національний банк України у встановленому ним порядку веде реєстр колекторських компаній, забезпечує вільний цілодобовий безоплатний доступ до інформації з реєстру колекторських компаній в інтернет-мережі та на сторінці офіційного інтернет-представництва НБУ, з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації з реєстру. Видалення з реєстру свідчить про заборону компанії продовжувати колекторську діяльність.
До такої санкції НБУ зможе вдатися, зокрема, якщо колекторська компанія впродовж року двічі й більше разів отримала санкції регулятора за неетичну поведінку, не працювала рік з моменту входження до реєстру, відмовила НБУ у проведенні перевірки, не усунула знайдені порушення. Банки та інші кредитори будуть змушені достроково розірвати договір з колектором одразу, як НБУ видалить його з реєстру. Якщо колекторська компанія після цього не припинить стягувати борги фізосіб, тоді нею мають зацікавитися правоохоронні органи.
НБУ не зобов’язаний видаляти колекторську компанію з реєстру після першого ж порушення, а на власний розсуд обиратиме, налякати компанію за порушення чи одразу її закрити. Для винесення рішення потрібно буде дотримуватися принципу співмірності. Будь-які санкції НБУ компанії зможуть оскаржити в суді, але судовий процес не зможе зупинити виконання санкцій регулятора.
Компанія, яка захоче почати чи продовжити працювати на колекторському ринку, має подати в НБУ опис бізнес-намірів, відомості про керівництво, власників істотної участі, структуру власності, правила взаємодії зі споживачами, обіцянку ознайомити співробітників з цими правилами тощо.
До власників колекторських компаній висунуть декілька вимог, зокрема, вони повинні мати бездоганну ділову репутацію. Це означає, що екскерівники та ексвласники банків-банкрутів не зможуть зайти в колекторський бізнес (зараз вони не можуть очолювати чи володіти банками). Власникам колекторів потрібно відповідати цим вимогам весь час існування компанії, а не тільки в момент входження в реєстр. Тобто у випадку банкрутства банку з ринку також піде пов’язаний з ним колектор. До того ж банки можуть залучати колекторів до роботи з простроченим боргом лише в тому випадку, якщо позичальник надав на це згоду під час отримання кредиту.
Заборона колекторського терору
Закон прописує чіткий регламент спілкування колекторів з позичальниками, оскільки саме на цей аспект колекторської діяльності роками скаржаться боржники та їхні поручителі. Колектор зможе спілкуватися з боржником, окрім листування, телефоном, за допомогою відеозв’язку або під час особистої зустрічі. Подібна зустріч може проходити лише в робочі дні з 9 до 19 години та лише за попередньою згодою боржника (телефоном чи письмово). Колектор зможе надсилати йому повідомлення поштою, за допомогою SMS та іншими засобами комунікації.
Під час першої взаємодії з боржником колектор повинен повідомити йому всю інформацію про себе та про борг позичальника, а також впродовж наступних п’яти робочих днів надати документи, що підтверджують борг. Кожну розмову з боржником колектор має записувати на диктофон чи відеокамеру та зберігати протягом трьох років. Ці записи будуть досліджуватися у разі скарги боржника на неетичну поведінку колектора.
Крім того, новим законом колекторам заборонили формувати «шпигунське» досьє на боржника. Вони не зможуть збирати дані про графік роботи боржника, місця та час відпочинку, зустрічі з рідними та друзями, поїздки в межах України та за кордон, стан здоров’я, політичні погляди та релігійні переконання, членство у партіях та громадських об’єднаннях, а також інформацію в соціальних мережах, фото- і відеоматеріали із зображенням позичальника чи його близьких осіб (окрім фіксації зустрічей колектора з боржником).
Колектори не зможуть погрожувати чи шантажувати боржника, дезінформувати його (зокрема, про можливість адміністративного і кримінального переслідування), телефонувати йому з прихованого номера, використовувати сервіс автоматичного дозвону більше ніж 30 хвилин на добу, розміщувати лякливі повідомлення на конвертах листів, вимагати від осіб, які не є ні позичальниками, ні поручителями, погашення боргу їхнього родича чи знайомого, завдавати шкоди репутації боржника.
Порушення цих вимог вважатиметься неетичною поведінкою, за яку колектору загрожує штраф від 51 тис. грн до 102 тис. грн. Вводяться ще декілька інших покарань: кредитор, який залучив до роботи колектора, який не включений до реєстру, отримає штраф від 85 тис. грн до 136 тис. грн, а у випадку підписання з позичальником договору, що порушує вимоги закону – від 85 тис. грн до 119 тис. грн.
Переформатування ринку
Нові правила не поширюватимуться на діяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) під час ліквідації банків – стягування та продажу боргів фізосіб, а також на кредити до місяця та майже не зачіпатимуть мікрокредити на суму до мінімальної зарплати.
При цьому якщо в минулі роки парламент захищав права позичальників перед банками, то тепер дійшла черга до скупників боргів. Наразі відносини між фінансовими установами та позичальниками чітко врегульовані, а споживач відчуває захист власних прав. З ухваленням нового закону були врегульовані наявні прогалини у відносинах між позичальником та новим кредитором після відступлення банками прав вимоги за його кредитом.
Останніми роками ринок проблемних боргів істотно сегментувався, на ньому заявилося багато факторингових компаній, які викуповували проблемну заборгованість (прострочення платежу на понад 90 днів) фізосіб не тільки у банків, але й у ФГВФО. При цьому класичні колекторські компанії борги не викуповують, а лише надають послугу з їх стягування. Відповідно до термінології закону, такі компанії є «новим кредитором», оскільки набувають кредитну заборгованість за відповідними договорами відступлення прав вимог і надалі стягують її від свого імені та у своїх інтересах. Таким фінансовим компаніям не потрібно реєструватися в реєстрі колекторських компаній.
Проте на них також поширюються правила етичної поведінки: вимоги щодо взаємодії з фізособами та іншими особами у процесі врегулювання простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) стосуються як колекторських компаній, так і кредитодавців та нових кредиторів.
Наслідки запровадження нових стандартів поведінки колекторів
Поява чітких правил може привернути увагу інвесторів, які не хотіли працювати на напівтіньовому ринку. Ринок може отримати нових гравців шляхом заснування нових компаній, в тому числі глобальних гравців з іноземним капіталом. Вважаю, що обмеженість ринку боргів кількома десятками компаній, які існують наразі, спричинена саме тим, що існувала деяка неврегульованість цих відносин.
З ринку мають піти чорні колектори. На ринку колекторських послуг залишаться компанії, яким вдасться швидко трансформуватися під нові вимоги регулятора, які знайдуть альтернативні законні механізми врегулювання проблемної заборгованості з боржниками, враховуючи етичні норми комунікації. Насамперед, це буде під силу компаніям, які досі дбали про свою репутацію, здійснювали діяльність у правовому полі та прагнули до забезпечення довгострокових відносин з банками та фінансовими організаціями.
Зміна правил роботи колекторів може зменшити їхню ефективність стягування боргів, оскільки заборона пресингу боржників зменшить мотивацію повертати борги, що вплине на їхню ціну. Компанії, що надають послуги банкам та стягують заборгованість на комісійній основі, можливо, будуть змушені підняти ціни, адже цілком можливо, що погіршиться платіжна дисципліна боржників, які не платять.
Банкіри не очікують на падіння цін на борги через можливе скорочення кількості легальних учасників ринку. Навпаки, вони не виключають зростання цін. Жорсткі вимоги нового закону приведуть роботу нових кредиторів у межі кращих європейських практик, що сприятиме збільшенню нових гравців та конкуренції між ними. Це призведе до появи більш якісних та великих компаній, які надають такі послуги, а також не спричинить падіння цін на проблемні активи.