Небажання регламентувати на законодавчому рівні свою діяльність, щорічне зростання навантаження, тендерний тролінг, утаємничена співпраця з правоохоронцями та сумнівні довідки ТПП, - на це і не тільки, звернула увагу Рахункова палата у своєму звіті про діяльність АМКУ за 2019 рік.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
На засіданні Рахункової палати 23 червня 2020 року було прийнято рішення затвердити Звіт про результати аналізу Звіту Антимонопольного комітету України за 2019 рік у частині, що впливає на виконання державного бюджету, та повідомити про результати його аналізу Верховну Раду України, профільні комітети парламенту та уряд. Крім цього, Рахункова палата вирішила запропонувати Антимонопольному комітету:
- більш докладно висвітлювати інформацію про діяльність АМКУ як органу оскарження;
- вжити заходів для запровадження ведення єдиного реєстру рішень щодо розгляду скарг учасниками закупівель;
- розглянути дії Торгово-промислової палати України на предмет вивчення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції під час видачі довідок про єдиного виробника/постачальника продукції/робіт/послуг на відповідність вимогам про захист економічної конкуренції;
Рахункова палата у своєму звіті здебільшого критикувала роботу АМКУ як органу оскарження. Розберемо вказані у звіті недоліки.
1. Ігнорування АМКУ щорічних зауважень Рахункової палати щодо закріплення на законодавчому рівні регламенту роботи Тендерної колегії.
Мова йде про те, що в законах, що регулюють сферу закупівель або діяльність відомства, не встановлено будь-якого порядку організації роботи АМКУ як органу оскарження у сфері публічних закупівель. Є регламент роботи колегії, прийнятий самим АМКУ, але останній немає статусу нормативного документа, не заюстований, неопублікований та відповідно закріплені в ньому правила не є обов’язковими для виконання.
Зазначене негативно впливає на прозорість, законність та передбачуваність роботи Тендерної колегії, та сприяє зловживанням з боку Антимонопольного комітету. Наприклад, недопуск сторін на засідання Тендерної колегії в період карантину як в режимі онлайн, так і в оффлайн форматі.
Рахункова палата дійсно вже не вперше звертає увагу АМКУ на необхідність заповнення цієї правової прогалини, але «віз і нині там».
2. Збільшення навантаження на орган оскарження.
Так, Рахункова палата зазначає, що навантаження на Тендерну колегію АМКУ зросло: порівняно з 2017 роком кількість скарг зросла більше ніж у два рази, з 2018 роком – на 43%. Всього в 2019 році до відомства надійшло 11 147 скарг. Зазначене відволікає ресурс, який міг би бути використаним для забезпечення інших функцій у сфері захисту конкуренції.
Як одну з причин зазначеного Рахункова бачить так званий тендерний тролінг, або блокування недобросовісними скаржниками процедур закупівель завдяки прогалинам в законодавстві, а саме низький розмір плати за оскарження та автоматичне направлення скарги до АМКУ, навіть без оплати.
За інформацією самого Комітету, 20-25% скарг – тендерний тролінг.
Дійсно, зазначені проблеми існують по відношенню до тендерів, що були оголошені до 19 квітня 2020 року. Однак, для процедур, оголошених після цієї дати, зазначені питання вирішені. Завдяки внесеним до Закону «Про публічні закупівлі» змінам та прийняттю постанови уряду про зміну розміру плати за подання скарги, до Антимонопольного комітету не потрапляють скарги без оплати, а сам розмір плати був суттєво збільшений.
Звичайно, це не є панацеєю від "тендерного тролінгу", але частково його ускладнює. При цьому є ряд інших заходів, що можуть бути вжиті для боротьби з цим негативним для закупівельної сфери явищем, та Ліга антитрасту вже надавала свої рекомендації АМКУ з цього приводу.
3. Відсутність у звіті порівняльної та кількісної інформації по роках щодо результатів розгляду скарг, статистики оскарження до суду рішень Тендерної колегії, розширеного переліку прикладів порушень з боку замовників.
Дійсно зазначеної інформації в Звіті немає, при цьому її наявність може дати більш ширше уявлення про проблематику в закупівельній сфері. Тому, буде розумним, якщо під час підготовки наступного звіту АМКУ врахує зазначені побажання Рахункової палати.
4. Відсутність у звіті інформації про кількість листів до правоохоронних органів та про співпрацю АМКУ з правоохоронними і контролюючими органами щодо виявлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.
Тендерна колегія АМКУ, як і будь-який інший свідомий та відповідальний суб’єкт закупівельних відносин, має повідомляти правоохоронні або контролюючі органи про виявлені нею ознаки злочинів або інших правопорушень. Ми ж, зі свого боку, вважаємо, така інформація в Звіті не була б зайвою та дала б можливість встановити: наскільки часто неправомірні дії або бездіяльність замовника, що оскаржуються до колегії, можуть містити склад злочину, як реагують правоохоронні та контролюючі органи на звернення АМКУ тощо.
5. Відсутність єдиного реєстру рішень щодо розгляду скарг учасників закупівель.
Рахункова палата зазначила, що за відсутності єдиного реєстру рішень щодо розгляду скарг учасників закупівель не може підтвердити або спростувати кількість скарг, що надійшли на розгляд; уніфікувати підходи Комітету під час розгляду скарг, а також забезпечити публічний контроль за ефективністю та законністю прийняття таких рішень. Зазначене пов’язано з неможливістю розглянути всі рішення Комітету, оскільки в електронній системі відображається лише одна процедура закупівлі, яка оскаржується.
Але тут варто зауважити, що на разі існує немало способів для перевірки такої інформації, зокрема, модулі Сlarity project та BI ProZorro (безкоштовний модуль), за допомогою яких будь-хто може отримати інформацію про кількість тендерів, їх статус, розгляд скарг, рішення органу оскарження тощо. Крім цього питання створення єдиного реєстру рішень не повинно вирішуватись програмними засобами відмінними від системи Прозорро. Та, за необхідності, буде доречним, якщо розробку такого реєстру Рахункова палата рекомендує зробити державному підприємству, яке цю систему адмініструє.
Крім цього, питання уніфікації практики, на жаль, не вирішується реєстром рішень. В даному випадку було б ефективним прийняття Комітетом узагальнень практики колегії, з приводу чого нами вже було розроблено відповідні проекти узагальнень та направлено на адресу АМКУ.
Крім цього Рахункова палата звернула увагу АМКУ на можливі порушення законодавства про захист економічної конкуренції та перевищення повноважень з боку Торгово-промислової палати України під час видачі нею довідок про єдиного виробника/постачальника продукції/робіт/послуг, які в подальшому використовуються замовниками для оголошення переговорних процедур закупівель. Це окрема важлива та цікава тема, про яку розповімо в наступних публікаціях.
З повним текстом Звіту Рахункової палати можна ознайомитись за посиланням.