13 липня 2020, 15:44

Законопроект №3726: яких змін чекати в системі виконавчого провадження

Опубліковано в №14 (720)

Андрій Авторгов
Андрій Авторгов приватний виконавець, к.ю.н.

Відразу зазначу, що я - один із співавторів законопроекту «Про виконавче провадження» №3726 від 23.06.2020 р., тому мій позитивний коментар щодо зазначеного законопроекту, можливо, буде дещо суб'єктивним.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Насамперед, документ пропонує «зрівняти мандати» державного та приватного виконавця. Нагадаю, що на сьогоднішній день чинним законодавством встановлено обмеження щодо виконання приватними виконавцями певних категорій рішень. Це, зокрема, рішення, де боржником або стягувачем є держава, державні органи; рішення про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею; рішення адміністративних судів; рішення про виселення та вселення фізичних осіб та ряд інших. Тобто законопроект робить великий крок до запровадження дійсно повноцінної змішаної моделі примусового виконання рішень, яка існує в деяких країнах Європи та таких пострадянських країнах, як Грузія та Казахстан.

В Україні приватні виконавці здійснюють свою діяльність вже близько трьох років. Статистика демонструє, що за показниками 2019 р. ефективність приватної системи примусового виконання рішень за критерієм суми коштів стягнутого боргу більш ніж удвічі перевищує аналогічний показник державної системи (5,8% проти 2,3%). У середньому ефективність одного приватного виконавця за аналогічним показником більш як у 5 разів перевищує ефективність державного виконавця (19,5 млн грн проти 3,7 млн грн). За таких обставин зрівняння повноважень приватних виконавців з державними є цілком логічним кроком.

Крім того, законопроект розширює повноваження помічників приватного виконавця, визначаючи, що відповідальність за діяльність помічника, у тому числі за спричинену ним шкоду, несе саме приватний виконавець. При цьому проект спрощує порядок доступу до професії приватного виконавця та удосконалює процедуру його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Автори проекту також намагалися вдосконалити процедуру здійснення виконавчого провадження. Так, законопроектом пропонується:

- ліквідувати деякі анахронізми виконавчого провадження;

- відмовитися від інституту понятих;

- визначити порядок виконання певних категорій виконавчих документів, зокрема ухвал судів про витребування доказів;

- скоротити строк визначення оцінки майна у випадку, якщо одна зі сторін виконавчого провадження не має наміру погоджувати таку оцінку з іншою стороною;

- замість термінів «виконавчий збір» та «основна винагорода приватного виконавця» пропонується запровадити поняття «виконавча санкція». Її розмір для майнових стягнень залишиться на рівні 10% від суми боргу. Водночас передбачено, що у разі повного фактичного виконання боржником рішення впродовж трьох робочих днів із дня відкриття виконавчого провадження виконавча санкція підлягає стягненню «зі знижкою» у 50%;

- дозволити вчинення нотаріальних дій щодо майна боржника, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру боржників, лише у разі внесення боржником на депозитний рахунок нотаріуса грошових коштів в сумі, достатній для погашення суми боргу за виконавчим документом;

- у разі недопуску боржником виконавця до об'єкту нерухомого майна законодавчо визначити, що арешт, опис та оцінка майна у такому випадку можуть бути проведені на підставі технічної документації на таке майно або його реєстраційних даних;

- надати виконавцю право самостійно знімати арешт із коштів на рахунку у випадку отримання документального підтвердження, що кошти, зараховані на рахунок боржника, є коштами заробітної плати, пенсії, стипендії;

- визначити мінімальну захищену суму, необхідну для забезпечення життєдіяльності боржника у межах календарного місяця, на яку не буде накладатися арешт на рахунку в банках.

У ході роботи над законопроектом норми двох чинних законів - «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та «Про виконавче провадження» - було вирішено звести в один закон.

Прикінцевими та перехідними положеннями законопроекту пропонується припинити майже 20-річне існування Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», який був ухвалений як тимчасовий та забороняє звернення стягнення на майно державних підприємств.

Зміни до Цивільного кодексу України передбачають поширення норм ст. 536 ЦКУ, яка регламентує сплату процентів за користування чужими грошовими коштами, також і на боржників за виконавчими провадженнями майнового характеру

Насамкінець скажу, що я та мої колеги-співавтори законопроекту (а також, сподіваюсь, і народні депутати, які внесли законопроект у парламент) відкриті до пропозицій, будь-яких критичних зауважень та готові обговорювати будь-які положення законопроекту в публічній площині.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати