З 07.05.2015 набув чинності Закон України №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань».
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Законом внесено зміни у визначення «безнадійної заборгованості» щодо заборгованості фізичних осіб, прощеної кредитором, за винятком заборгованості осіб, пов’язаних з таким кредитором, та осіб, які перебувають (перебували) з таким кредитором у трудових відносинах – раніше тривалість трудових відносин не мала бути меншою за три роки.
Також змінено перелік доходів фізичних осіб, що не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Не оподатковуються доходи, отримані внаслідок реалізації заставленого майна, майна платника податку під час звернення стягнення фінансовою установою на таке майно у зв’язку з невиконанням платником податку своїх зобов’язань за договором кредиту (позики), за умови, що таке майно було придбано коштом такого кредиту (позики). Попередня редакція ПКУ не передбачала вимог щодо придбання майна коштом такого кредиту.
Змінено положення п. 165.1.29. ПКУ. У новій редакції, крім повернутого депозиту та отриманого кредиту, не включено до оподатковуваного доходу платника податку суму, яку отримує платник податку внаслідок продажу права вимоги на депозит. До загального річного оподатковуваного доходу платника податку, який придбав право вимоги на такий депозит, включається позитивна різниця між сумою коштів, отриманих у результаті реалізації права вимоги, та вартістю, що визначається із суми витрат на придбання такого депозиту. У разі нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу права вимоги на депозит нотаріус повідомляє орган контролю про такий договір.
Підпункт 165.1.55 ПКУ доповнено ще одним видом доходів, що не приєднано до складу оподатковуваних, а саме суми процентів, комісій та/або штрафних санкцій, прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
До перехідних положень ПКУ внесено норму про те, що не вважається додатковим благом платника податку – фізичної особи сума, прощена кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом НБУ на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом НБУ станом на 01.01.2014, а також сума процентів, комісії, штрафних санкцій за такими кредитами, прощених кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 01.01.2014. Дія цих положень поширюється на операції з прощення кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися з 01.01.2015.