23 червня 2022 року лідери 27 країн — членів ЄС ухвалили рішення про надання Україні статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Це історичне рішення ЄС, на яке Україна так довго чекала. У середньому для чинних членів Європейського Союзу процес вступу займав трохи менш ніж п'ять років. Остання країна, яка приєдналася до ЄС — Хорватія, йшла до цієї мети неповних вісім років. Однак, відповідно до бачення вищого політичного керівництва України, ми розраховуємо стати повноправним членом європейської спільноти в найближчі два роки. Яких змін варто очікувати Україні у сфері міжнародної торгівлі при її вступі до ЄС, спробуємо розібратися нижче.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Передусім варто зазначити, що при вступі до ЄС Україна стане частиною єдиного митного союзу Європейського Союзу, в межах якого для України будуть усунуті митні та нетарифні бар’єри в торгівлі з іншими країнами — членами ЄС, що на сьогодні налічує 28 країн-членів з більш ніж 400 млн споживачів і є одним із найбільших споживчих ринків світу. Це дозволить заощадити час і витрати на митний контроль, оформлення та адміністрування при переміщенні товарів через державні кордони країн-учасників, а також прискорить і зменшить витрати на транспортування таких товарів у межах союзу. Основні положення щодо усунення торговельних бар’єрів сформульовані у ст.ст. 34—36 Договору про функціонування Європейського Союзу (Treaty on the Functioning of the European Union), які, зокрема, забороняють кількісні обмеження імпорту/експорту товарів між державами-членами, що є як можливістю, так і загрозою для вітчизняних товаровиробників.
Також разом зі вступом до ЄС Україна приєднається до спільної комерційної політики ЄС, що ґрунтується на єдиних принципах щодо змін у тарифних ставках, укладання тарифних і торговельних угод, що стосуються торгівлі товарами та послугами, а також комерційних аспектів інтелектуальної власності, прямих іноземних інвестицій, експортної політики та заходів щодо захисту добросовісної торгівлі (зокрема, заходів щодо захисту від демпінгового та субсидованого імпорту). Така спільна політика вимагатиме приєднання України до Єдиного митного тарифу щодо третіх країн, що приведе до зміни тарифних ставок на імпорт окремих категорій товарів, що зі свого боку буде наслідком виникнення перерозподілу товарообігу на внутрішньому ринку України (підвищення тарифних ставок при імпорті певних товарів із третіх країн зумовить заміщення «дешевої» продукції дорожчою за походженням, наприклад, з країн ЄС). У цьому контексті також важливо зазначити, що у випадку вступу в ЄС графік поступок України в межах СОТ буде відкликаний. Водночас Україна залишиться повноправним членом СОТ на рівні із самим ЄС.
Поряд з усуненням будь-яких обмежень на торгівлю в межах єдиної митної зони Європейського Союзу Україні будуть відкриті ринки країн, з якими ЄС має торговельні угоди та угоди про митний союз (наприклад, угода з Туреччиною). Так, наразі Україною укладено 19 угод про вільну торгівлю (УВТ), які охоплюють ринки 47 країн світу (понад 800 млн споживачів). Також Угоду про вільну торгівлю на початку 2022 року Україна підписала з Туреччиною, однак вона поки що не була ратифікована. ЄС вже уклав 41 торговельну угоду з 72 країнами, ще щодо 10 торговельних угод продовжуються перемовини. Серед потенційно цікавих країн для українського бізнесу, з якими ЄС уклав торговельні угоди, варто виділити Японію, Єгипет, Сингапур. Також Україна в разі вступу до ЄС виграє і від більш розширених та вигідних умов торговельних угод з Канадою, Великою Британією, Ізраїлем. Не варто забувати і про існуючий митний союз ЄС із Туреччиною. Водночас варто зазначити, що при вступі до ЄС Україні доведеться внести зміни або вийти з раніше укладених нею торговельних угод. Процедура виходу з таких угод зазвичай передбачається в їх положеннях і, як правило, займає 6—12 місяців з дня направлення відповідної дипломатичної ноти іншій стороні угоди.
Переваги членства в ЄС, окрім переваг єдиного митного союзу, будуть також полягати в тому, що торгові інтереси України стають інтересами ЄС і будуть представлені Європейською комісією як у регіоні, так і у світі. Отже, Україна досягне кращої позиції в переговорах. Крім того, продукція, яка повністю виготовляється або достатньо переробляється в Україні, отримає маркування «Виготовлено в ЄС», що буде мати позитивний вплив на імідж і маркетинг українських товарів на внутрішніх та закордонних ринках.
Україна зазнає змін і в Загальній системі пільг (GSP), тобто системі, за допомогою якої розвинені країни в односторонньому порядку надають тарифні преференції країнам, що розвиваються, і найменш розвиненим країнам. Україна є однією з країн-бенефіціарів програми GSP, статус GSP їй надано багатьма розвиненими країнами, серед них США, Канада, Японія та Австралія. Як наслідок, українські експортери можуть користуватися зниженими або нульовими тарифами на значну кількість своїх товарів при експорті до цих країн. Однак після набуття членства в ЄС Україна приєднається до групи розвинутих країн і її статус буде змінено з бенефіціара цих привілеїв на постачальника.
Ще одним із головних недоліків членства в ЄС, на мою думку, буде зменшення митних надходжень через скасування митних ставок для інших країн — членів ЄС, які наразі є головними торговими партнерами України, та зменшення митних ставок для деяких третіх країн. Зменшення митних надходжень передусім буде зумовлено зобов’язанням сплатити певний відсоток митних надходжень до загального бюджету ЄС: у період 2021—2027 років країни — члени ЄС залишатимуть тільки 25% від зібраних митних зборів, що, по суті, дозволяє покривати витрати на їхнє адміністрування та стягнення, але й водночас слугуватиме стимулом для забезпечення старанного збору належних сум.
Підсумовуючи викладене вище: в результаті важкого, тривалого і тернистого шляху до членства в ЄС Україна зможе отримати безліч переваг, серед яких: доступ до великого ринку країн-членів, зменшення митних бар’єрів, залучення нових інвестицій і відкритість внутрішнього ринку. Однак поряд із перевагами також не варто забувати й про можливі загрози, з якими може зіштовхнутися вітчизняний бізнес, а саме значне посилення конкуренції для українських компаній, збільшення витрат на покращення якості продукції відповідно до вимог ЄС, необхідність значного часу для адаптації до вимог нового спільного ринку.