Через COVID‑19 і пов'язане з ним значне падіння ділової активності дуже багато компаній виявилися на межі банкрутства. Мали місце об'єктивні форс-мажорні зупинки процесів, які спричинили значні збитки. Водночас якогось сплеску практики банкрутства поки що не спостерігається. Так само прогнозовано не викликало ажіотажу введення нового інституту банкрутства фізичних осіб. Хоча, зрозуміло, вже є приклади, і навіть є перший повністю завершений кейс банкрутства фізичної особи, який супроводили колеги з київського регіону.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Вважаю, наслідки 2020 р. ми побачимо трохи пізніше, а за станом на зараз замовлення так само стабільні, як і раніше. Ніякого сплеску чи падіння у зв'язку з ситуацією, що склалася, не спостерігається.
Хочеться відзначити, що весь 2020 р. ми живемо за новим Кодексом з процедур банкрутства, який встановив нові правила. З одного боку, вони полегшують допуск до банкрутства (мова про скасування обов'язковості отримання рішення суду для порушення справи про банкрутство). З іншого боку, з'явилася ціла низка спірних кейсів, пов'язаних з цим скасуванням, і зараз Верховний Суд намагається визначитися з уніфікованою позицією, коли можна без рішення суду порушувати справу про банкрутство, а коли ні.
Водночас Кодекс дещо ускладнив життя практиків. Не секрет, що справи про банкрутство в переважній більшості не мали на меті довести підприємство до банкрутства, а застосовувалися для досягнення інших цілей, пов'язаних або з уникненням відповідальності за кредитним договором, або з корпоративними війнами, які серед практиків іменуються «бізнес-банкрутствами». Ця опція стала трохи менш доступною, оскільки на сьогодні комп'ютер шукає вже трьох арбітражних керуючих, а не одного, як це було раніше, і таким чином підконтрольного арбітражного керуючого стало складніше призначити, а відповідно, попит на застосування подібного інституту трохи знизився.
Якщо говорити про законодавчі зміни, то ми так само не маємо масового застосування санації. І хоча законодавство зробило певні кроки вперед, вони є очевидно недостатніми для того, щоб така практика набула масового застосування. Хоча на мій погляд, це також пов'язано з тим, що класичних банкрутств украй мало. Я говорю про ситуації, коли бізнес-модель через зміну обставин зламалася, і підприємство стало банкрутом. Таких кейсів мало і, відповідно, мало санацій.
Що ще хочеться відзначити в якості цікавої і вкрай перспективної практики, яка зараз зароджується тільки завдяки новому Кодексу, — це субсидіарна відповідальність бенефіціарів та посадових осіб за доведення підприємства до банкрутства. Усе частіше колеги обговорюють це на професійному рівні і все частіше намагаються застосувати цю відповідальність до бенефіціарів або колишніх керівників. Особисто я був щасливий, коли на одному з ділових обговорень директор підприємства сказав, що побоюється підписувати будь-які папери, бо йому загрожує подібна відповідальність. Це супер! Це і є ті кроки, які ми робимо для того, щоб правова культура погашення боргів стала на голову вища.
Якщо казати про перспективи, то професія арбітражного керуючого, з моєї точки зору, отримала шанс на відродження саме з моменту створення єдиного СРО, яке відбулося в 2019 р. і основні наслідки якого ми бачимо вже у 2020‑му. У першу чергу це об'єднання ринку. Згуртування, на жаль, не відбулося, але відбулося об'єднання. Простіше кажучи, на сьогоднішній день всі учасники ринку розуміють, що вони під пильною увагою з боку колег, і якщо вони будуть робити щось непотрібне, негарне, неетичне, то можуть бути піддані жорсткій критиці. У нас постійно йдуть дискусії (яким я, як можу, намагаюся додати гостроти) з приводу етики та професійних стандартів на ринку. Впевнений, що найближчим часом ця тема все ж буде активно розвиватися, адже прийшло усвідомлення, що юристи, які займаються банкрутством, потребують більш етичного ставлення один до одного. Абсолютно очевидно, що галузь буде розвиватися, тільки якщо відбудеться підвищення етичних і професійних стандартів.