Умови воєнного стану, в яких уже десятий місяць живуть українці, значною мірою впливають на всі правовідносини в країні.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У період воєнного стану, відповідно до норм Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повноваження судів не можуть бути припинені, скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Процес правосуддя також зазнав впливу війни та її наслідків.
Враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, розпорядженнями Голови Верховного Суду було змінено підсудність судових справ в умовах воєнного стану.
Через тимчасову окупацію територій, численні пошкодження приміщень судів внаслідок бойових дій виникла надзвичайно складна проблема з передачею справ: фізично вивезти матеріали, архіви судів досить складно.
Водночас зрозуміло, що відсутність матеріалів справ унеможливлює подальший їх розгляд і виконання рішень, які були прийняті судами раніше.
Розділом X Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) визначено порядок відновлення втраченого провадження.
Застосування у цивільному процесі інституту відновлення втраченого судового провадження набуло особливої актуальності у зв'язку з припиненням діяльності судів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та окремих районах Донецької та Луганської областей і, як наслідок, втратою матеріалів багатьох цивільних справ.
Втрачене судове провадження у цивільній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.
Суд може ініціювати відновлення провадження у випадках, коли це потрібно для вирішення іншої справи, надіслання справи до суду вищої інстанції тощо.
Якщо ініціатором відновлення провадження є учасник справи, то він має подати до суду першої інстанції, який розглядав справу, заяву. В якій зазначити конкретне провадження (або його частину), учасників справи, їх реквізити, контактні відомості, наявні відомості про обставини втрати судового провадження, місцезнаходження копій матеріалів провадження або даних щодо таких копій, документи, відновлення яких заявник вважає необхідним, і мету.
Подання такої заяви не обмежене строком, за виключенням заяви про відновлення провадження для виконання судового рішення – така заява подається до закінчення строку пред’явлення виконавчого документа до виконання (за загальним правилом – це три роки з наступного дня після набрання рішенням законної сили, з урахуванням виключень та порядку їх обчислення відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження»). Водночас суд може поновити зазначений строк за відповідним клопотанням.
Відмітимо, що норми чинного процесуального законодавства не передбачають можливість відновлення втрачених проваджень, в яких рішення ще не прийняті. Тобто нерозглянуті провадження відновити неможливо, тому позивач має подавати позовну заяву заново до суду.
Розгляд заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи протягом тридцяти днів із дня надходження заяви до суду.
При розгляді заяви про відновлення втраченого провадження суд бере до уваги: 1) частину справи, яка збереглася (окремі томи, жетони, матеріали з архіву суду тощо); 2) документи, надіслані (видані) судом учасникам судового процесу та іншим особам до втрати справи, копії таких документів; 3) матеріали виконавчого провадження, якщо воно здійснювалося за результатами розгляду справи; 4) будь-які інші документи й матеріали, подані учасниками судового процесу, за умови, що вони є достатніми для відновлення справи; 5) відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень; 6) дані, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі; 7) будь-які інші відомості, документи тощо, отримані у законний спосіб з інших офіційних джерел.
Суд також може допитати як свідків осіб, які були присутніми під час вчинення процесуальних дій, учасників справи (їх представників), а в необхідних випадках – осіб, які входили до складу суду, що розглядав справу, з якої втрачено провадження, а також осіб, які виконували судове рішення, та вчиняти інші процесуальні дії, передбачені ЦПК України з метою відновлення втраченого судового провадження.
На підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого провадження або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити. В ухвалі суду зазначається, на підставі яких конкретно даних, поданих суду і досліджених у судовому засіданні, суд вважає установленим зміст відновленого судового рішення, наводяться висновки суду про доведеність того, які докази досліджувались судом і які процесуальні дії вчинялись із втраченого провадження.
Саме від мети відновлення судового провадження може залежати обсяг документів, які будуть відновлені. Метою відновлення втраченого провадження може бути одержання завіреної копії судового рішення, виправлення описок та/або арифметичних помилок у судовому рішенні, апеляційне чи касаційне оскарження рішення, скасування заходів забезпечення позову, розв'язання питань, пов’язаних зі зверненням судового рішення до виконання тощо. Водночас питання щодо обсягів відновлення втраченого судового провадження законодавцем віднесено на розсуд суду.
За цих обставин варто враховувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові в справі №111/2150/13-ц, з якого вбачається, що допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо провадження втрачено у відповідній частині. Водночас не допускається відновлення втраченого провадження в частині, якщо воно втрачене повністю.
У разі недостатності зібраних матеріалів для точного відновлення втраченого судового провадження суд відмовляє у його відновленні та роз’яснює учасникам справи право на повторне звернення з такою самою заявою за наявності необхідних документів.
Також суд відмовляє у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження, якщо подано заяву про відновлення судового провадження, втраченого до закінчення судового розгляду; заява подана після закінчення строку, пред’явлення виконавчого документа до виконання і суд відхилив клопотання про його поновлення. У першому випадку суд роз’яснює заявнику право звернутися до суду з новим позовом.
Як уже було зазначено, відновлення втраченого судового провадження здійснюється місцевим судом, незалежно від того, на якій стадії розгляду (в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції) вона перебувала. Проте, якщо необхідно здійснити апеляційний або касаційний розгляд справи, її матеріали після такого відновлення передаються місцевим судом відповідно до суду апеляційної або касаційної інстанції (позиція ВССУ, викладена в ухвалі від 01 липня 2015 у справі № 6-13992св15).
Якщо справа перебуває в провадженні Верховного Суду, і фізично матеріали до суду не надійшли, Верховний Суд може направити копії матеріалів касаційного провадження до суду першої інстанції для розв'язання питання щодо відновлення втраченого судового провадження.
Відновлення матеріалів втраченого провадження є однією з гарантій забезпечення права на судовий захист та права на справедливий суд, закріпленого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.