17 жовтня 2023, 13:50

Як, коли та навіщо реєструвати ІВ: поради для новачка

Опубліковано в №11–12 (769–770)

Олена Середа
Олена Середа «ЮФ Ілляшев та Партнери» адвокатка

Вкладення коштів у захист прав інтелектуальної власності — найкраща інвестиція для представників креативної індустрії. У цій статті ми розглянемо, як реєструвати об’єкти інтелектуальної власності, на якому етапі та які є причини для реєстрації, якщо ви молодий підприємець/стартапер або культурний діяч.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Заявка на ТМ: суттєві переваги

Торговельна марка (ТМ) — позначення, за яким товари та послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб. Прерогативу має той, хто перший подав на реєстрацію заявку на знак для товарів і послуг. Тому потрібно починати реєструвати торговельну марку вже на етапі створення, коли об’єкт існує у матеріальній формі вираження (наявний малюнок/ескіз для ТМ).

Для реєстрації торговельної марки слід подати заявку в паперовій або електронній формі до державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій». Спосіб подання заявки ви можете обирати самостійно. За вашим дорученням заявку може бути подано також через представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену особу.

Заявка повинна стосуватися однієї ТМ, бути складена українською мовою та містити: заяву про реєстрацію торговельної марки; зображення позначення, що заявляється; перелік товарів і послуг, для яких заявник просить зареєструвати ТМ, згрупованих за МКТП із вказанням заявника (заявників) і його адреси.

У заяві про реєстрацію колективної торговельної марки робиться відповідна відмітка та наводиться перелік осіб, які мають право використовувати таку ТМ. До заяви про реєстрацію колективної торговельної марки також додається документ, що визначає умови її використання.

За подання заявки необхідно сплатити збір, розмір якого встановлюється з урахуванням кількості заявників і класів МКТП, якими охоплюються зазначені в заявці товари та послуги, та особливостей заявленого позначення. Цей збір сплачується до дня спливу двох місяців від дати подання заявки.

Реєстрація торговельної марки буде проходити декілька етапів, а саме:

— реєстрація первинних документів, попередня експертиза та введення відомостей до бази даних;

— встановлення дати подання;

— формальна експертиза;

— кваліфікаційна експертиза;

— підготовка до державної реєстрації та публікації;

— реєстрація.

Саме тому процес реєстрації торговельної марки займає приблизно два роки, проте ця процедура вкрай необхідна, оскільки надаватиме багато переваг.

По-перше, заявник має право законно та не порушуючи права інших використовувати власну торговельну марку шляхом:

— нанесення на будь-який товар, для якого ТМ зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов’язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням торговельної марки з метою пропонування його для продажу, імпорту (ввезення) та експорту (вивезення);

— застосування її під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої торговельну марку зареєстровано;

— застосування її в діловій документації чи в рекламі та інтернеті.

По-друге, заявник має виключне право забороняти іншим особам використовувати без своєї згоди:

— позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, щодо наведених у свідоцтві товарів і послуг;

— позначення, тотожне із зареєстрованою ТМ, щодо товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з ТМ;

— позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, щодо наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з ТМ;

— позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, щодо товарів і послуг, споріднених із наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з ТМ.

У випадку виявлення порушення заявник має право направляти листи-претензії з вимогою щодо його припинення, а у випадку відмови від виконання цієї вимоги порушником — право звернутися до суду з позовом. Якщо наявність порушення прав інтелектуальної власності буде підтверджена судом, заявник має право вимагати у порушника компенсації.

Не потрібно також забувати, що реєстрація торговельної марки дає можливість зареєструвати домен .UA та надавати дозвіл на використання вашої ТМ шляхом укладення ліцензійної угоди, що може стати джерелом додаткового доходу.

Реєстрація авторського права на твір

На відміну від інших об’єктів інтелектуальної власності, авторське право виникає з моменту створення твору, а тому його реєстрація не є обов’язковою. Проте ми в «Ілляшев та Партнери» радимо нашим клієнтам все ж таки подумати про реєстрацію авторського права на твір, оскільки це суттєво збереже час, кошти та сили у випадку виникнення порушення.

Які ж права виникають в автора на момент створення твору?

По-перше, в автора є право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином свого імені як автора в оригіналі і копіях твору і за будь-якого використання твору, якщо це практично можливо. Автор має право забороняти під час будь-якого використання твору згадування свого імені, якщо забажає залишитися анонімом, або обрати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені в оригіналі і копіях твору.

По-друге, автор має право вимагати збереження цілісності твору, протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, зокрема супроводження твору ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментарями тощо без його згоди. Цей перелік не є вичерпним.

По-третє, автор має право використовувати твір будь-яким способом (способами), а також виключне право дозволяти або забороняти використання твору іншими особами.

Способами використання твору є:

1) відтворення;

2) включення до складеного твору;

3) включення до іншого твору, крім складеного твору;

4) розповсюдження примірників твору;

5) імпорт примірників твору;

6) здавання в найм або в позичку примірників твору;

7) публічне виконання, публічний показ, публічне демонстрування, публічне сповіщення, інтерактивне надання доступу публіці та інші способи доведення до загального відома публіки;

8) переклад;

9) переробка, адаптація, аранжування та інші подібні зміни твору.

І цей перелік теж не є вичерпним.

Реєстрація авторського права на твір є досить бюджетним і швидким процесом (два-три місяці). Для реєстрації слід подати до державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» такий перелік документів:

— заяву, викладену українською мовою, що складається за встановленою формою та подана від автора або довіреної особи;

— примірник твору у матеріальній формі;

— документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору (за наявності);

— документи про сплату збору за підготовку до державної реєстрації авторського права на твір та за видачу свідоцтва;

— довіреність, оформлену в установленому порядку, якщо заявка подається довіреною особою, або копію довіреності, засвідчену відповідно до законодавства;

— документи, що підтверджують створення службового твору у зв’язку із виконанням працівником обов’язків за трудовим договором (контрактом) і належність майнових прав на такий твір (при реєстрації авторського права на службовий твір);

— настанову щодо використання комп’ютерної програми (при реєстрації авторського права на комп’ютерну програму);

— настанову щодо використання бази даних і опис структури бази даних (при реєстрації авторського права на базу даних);

— анотацію, яка повинна містити назву твору, його місцезнаходження (адресу), архітектурні характеристики і параметри, час і місце створення (при реєстрації авторського права на твори архітектури, містобудування, садово-паркового та монументального мистецтва).

Винаходи (корисні моделі) та промислові зразки

Набуття права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) засвідчується патентом, промислового зразка — свідоцтвом.

Так само як і з реєстрацією торговельної марки, необхідно подавати документи на реєстрацію вже на етапі створення, тобто коли об’єкт вже існує у матеріальній формі вираження.

Для реєстрації винаходу (корисної моделі) слід звертатися до державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» із таким переліком документів:

— заява у паперовій або електронній формі;

— документи, які підтверджують оплату відповідних зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;

— креслення (якщо на них є посилання в описі);

— опис винаходу (корисної моделі);

— реферат;

— формула винаходу (корисної моделі).

Для реєстрації промислового зразка також слід звертатися до державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» із відповідним переліком документів:

— заявою про державну реєстрацію промислового зразка;

— комплектом зображень виробу (власне виробу, у вигляді його макета або малюнка), що дають повне уявлення про його зовнішній вигляд;

— описом промислового зразка;

— кресленням, схемою, картою (якщо необхідно).

Подати відповідні документи також можна через довірену особу.

Реєстрація здійснюється протягом одного-півтора року. Які ж переваги має власник патенту?

По-перше, виключне право на використання винаходу (корисної моделі) за власним розсудом.

По-друге, виключне право дозволяти використання винаходу (корисної моделі) на підставі ліцензійної угоди.

По-третє, можливість перешкоджати неправомірному використанню винаходу (корисної моделі), зокрема забороняти таке використання. А у разі звернення до суду із позовом та доведення порушення — отримати грошову компенсацію.

Крім того, реєстрація навіть дозволить блокувати на маркетплейсах конкурентів, які виготовляють ідентичний товар.

Перевагами реєстрації промислового зразка є:

— виключне право використовувати промисловий зразок на власний розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших осіб;

— регулювання під час використання промислового зразка, права на який належать кільком особам, шляхом укладення договору;

— виготовлення виробу із застосуванням зареєстрованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, зокрема через інтернет, продаж, імпорт (ввезення), експорт (вивезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях;

— заборона іншим особам використовувати промисловий зразок без дозволу;

— передача на підставі договору майнових прав інтелектуальної власності на промисловий зразок будь-якій особі-правонаступнику;

— надання будь-якій особі дозволу (видання ліцензії) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.

Вартість реєстрації та витрачений на неї час насправді незначні порівняно з ризиком втрати інтелектуального надбання. У довгостроковій перспективі захист прав ІВ збільшить дохід від створення продуктів та розвитку власної діяльності.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати