25 квітня 2024, 23:16

Воєнні реалії імпорту і боротьби з контрафактом

Опубліковано в №3 (781)

Ілля Шевченко
Ілля Шевченко «ЮК АРМАДА» співкеруючий партнер, керівник практики вирішення спорів

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну кардинальних і здебільшого негативних змін зазнали майже всі сфери життя українців. Чимало нових викликів постало і перед українським бізнесом. В умовах блокади портів, зміни ланцюжків постачання та інших несприятливих факторів питання відновлення, а в деяких сферах — нарощування обсягів імпорту, вийшло на новий, стратегічно важливий рівень.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Крім цього, на жаль, нікуди не поділися проблеми, які були й до війни, зокрема питання боротьби з контрафактом. Проблема контрафактних товарів наразі також має суттєве значення для захисту бізнесу та бренду.

Ця публікація присвячена огляду змін, яких зазнав імпорт у воєнний час, а також питанням контролю над основними ризиками імпортних операцій.

Ретроспектива: ключові зміни імпорту після початку повномасштабного вторгнення

Звичайно, найпомітнішими стали зміни, які були продиктовані суто воєнними реаліями. Це й унеможливлення морських перевезень в українські порти, і дефіцит пального, якого бізнеси зазнали в перші місяці після вторгнення, руйнація інфраструктури та інші подібні фактори.

Однак дуже суттєвими стали також законодавчі зміни. У перший же день повномасштабного вторгнення держави-агресора Нацбанк України прийняв Постанову №18, якою ввів низку істотних обмежень. Серед інших, тимчасово було введено заборону на проведення транскордонних валютних переказів.

У цей самий день український Уряд оприлюднив Постанову №153 від 24 лютого 2024 року «Про окремі питання щодо забезпечення здійснення імпорту». В першій редакції ця Постанова містила тільки перелік товарів так званого критичного імпорту. Постановою №153 Уряд «рекомендував» Нацбанку забезпечити проведення транскордонних грошових операцій з імпорту товарів з наведеного переліку.

Цей перелік товарів критичного імпорту неодноразово змінювався, поки остаточно не був скасований Кабміном в липні 2022 року.

Але сама Постанова КМУ від 24 лютого 2022 року №153 є чинною і станом на сьогодні. Наразі вона містить перелік не товарів, а робіт, послуг, немайнових прав (зокрема прав інтелектуальної власності), за імпортними операціями щодо яких НБУ може здійснювати транскордонні перекази.

Цей перелік є достатньо широким і постійно оновлюється. Наприклад, останніми (станом на дату підготовки публікації) змінами до переліку дозволених імпортних послуг додали участь у декількох десятках міжнародних конференцій і виставок, які будуть проходити в 2024 році в Німеччині, ОАЕ, Індії та багатьох інших країнах світу.

Також серед змін, яких зазнало регулювання імпорту в Україні після 24 лютого 2022 року, варто зазначити спрощення митного оформлення імпортних операцій і відстрочки митних платежів для певних категорій товарів (Постанова КМУ від 9 березня 2022 року №236). Постанова є чинною і наразі, втім абсолютно всі категорії товарів, при ввезенні яких в Україну імпортер міг розраховувати на відстрочення митних платежів, були видалені з відповідного переліку.

Основні ризики бізнесу при проведенні імпортних операцій

Серед ключових ризиків, на які варто звернути увагу, можна виокремити такі:

  • ризики співпраці з недобросовісним, ненадійним контрагентом або з шахраями;
  • ризики порушення граничних строків розрахунків та нарахування пені за порушення валютного законодавства;
  • санкційні ризики.

Перша категорія ризиків була актуальною завжди і наразі є ще більш вагомою. За даними відкритого дослідження Opendatabot, кількість відкритих за статтею «Шахрайство» кримінальних проваджень у 2023 році майже втричі перевищила показники 2021-го і сягнула історичного антирекорду.

Для контролю за цими ризиками підприємцям, що ведуть зовнішньоекономічну діяльність, вкрай необхідно імплементувати в бізнес-процеси якісні процедури перевірки потенційних партнерів і контрагентів не лише в Україні, а й за кордоном. Це дасть змогу суттєво знизити ризики ЗЕД і допоможе українському бізнесу вийти на нові ринки без критичних негативних наслідків.

Наступна категорія — ризики порушення валютного законодавства. Ці ризики також набули особливої актуальності після повномасштабного вторгнення, адже граничні строки розрахунків були суттєво скорочені і становлять наразі 180 календарних днів замість довоєнних 365 днів. Крім цього, було обмежено можливість врегулювання питання валютного нагляду шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог з нерезидентом.

Про всяк випадок нагадаємо, що негативні наслідки (нарахування пені в розмірі 0,3% від вартості неотриманого товару в день, до 100% вартості товару) за порушення граничних строків розрахунків настають незалежно від наявності вини імпортера. Якщо ваше підприємство сплатило кошти нерезиденту, а сплачений товар не зайшов на митну територію України за 180 днів (незалежно від причин, за невеликими винятками), при перевірці ви отримаєте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми штрафних санкцій за порушення валютного законодавства.

Врятувати в цьому випадку може або отримання висновку Мінекономіки про продовження граничних строків розрахунків, або документальне підтвердження того, що затримка викликана форс-мажорними обставинами (здебільшого — сертифікат ТПП), або вчасне подання до суду позову проти контрагента.

Санкційні ризики також не є абсолютною «новелою» для українських імпортерів. Іран, Сирія, Куба та деякі інші країни ще до повномасштабної війни в Україні були фігурантами санкційних списків. Але після введення рекордної кількості санкцій проти рф, з якою, на жаль, у українських підприємств до війни було чимало економічних зв’язків, шанс випадково потрапити на підсанкційного контрагента суттєво збільшився. Наслідки — блокування банківських платежів, багатомільйонні штрафи, відмови ключових партнерів від співпраці та інші неприємні моменти.

Протидія цьому — знову ж, запровадження на підприємстві якісних процедур санкційного комплаєнсу та перевірки потенційних партнерів. При цьому перевіряти треба не тільки прямого постачальника, а й усіх задіяних в угоді осіб: агентів, посередників, брокерів, судновласника тощо.

Захист бренду та боротьба з контрафактом

Окрім ризиків, пов’язаних з вашим власним імпортом, є ще одна вагома проблема, яка може становити загрозу для українського бізнесу. Це нестримний потік контрафакту, який з’являється на нашому ринку з різних джерел. Проблему визнає і Держмитслужба, яка нещодавно відзвітувала, що боротьба з контрафактом є одним зі стратегічних напрямів роботи служби на найближчі роки.

Наявність контрафактних аналогів на локальному ринку несе суттєву загрозу для національного бізнесу. Ці товари, як правило, набагато дешевші, тож складають значну неправомірну конкуренцію оригінальним товарам. Крім цього, розповсюдження контрафакту руйнує довіру споживачів до оригінального бренду.

Стратегію захисту бренду від засилля контрафакту можна умовно поділити на дві складові:

  • превентивні заходи;
  • виявлення порушників та боротьба з ними.

До превентивних заходів можна віднести ускладнення технологічного процесу підробки, наприклад, використання специфічної і складної у виготовленні тари чи упаковки товару. Деякі компанії навіть використовують NFC-чипи, вшиті в товар, за якими можна перевірити його оригінальність.

Щодо юридичних превентивних методів, то одним із найефективніших є реєстрація об’єктів інтелектуальної власності у відповідному митному реєстрі. Порядок такої реєстрації врегульований наказом Мінфіну від 30 травня 2012 року №648. Така реєстрація суттєво ускладнить імпорт контрафакту та надасть компанії-правовласнику (або її представництву чи офіційному дистриб’ютору) можливість здійснювати контроль за переміщенням відповідних товарів через кордон.

Звичайно, не варто забувати і про другий блок юридичного захисту бренду — виявлення порушників і боротьба з ними. Допомогти виявляти порушників можуть спеціалізовані програмні інструменти, які здійснюють пошук по зображенню логотипа або назві торгової марки, у деяких сферах — моніторинг системи публічних закупівель ProZorro та інші методи.

Після виявлення порушників і фіксації доказової бази можна застосовувати традиційні методи та ініціювати переговори, судові процеси або кримінальні провадження залежно від конкретної ситуації.

Висновки

Попри всі виклики часу, український бізнес долає перепони та поступово нарощує обсяги зовнішньоекономічної діяльності. Робота юристів може (і має!) допомогти бізнесу підтримувати економіку України, захистити підприємства та суттєво зменшити ризики здійснення транскордонних операцій. Належним чином налаштовані бізнес-процеси на підприємстві, що займається імпортом або експортом, мають містити перевірку контрагентів як в Україні, так і за кордоном, чіткі комплаєнс-процедури, заходи контролю за дотриманням валютного законодавства та процеси, спрямовані на захист бренду в очах партнерів і кінцевих споживачів, зокрема від розповсюдження контрафактної продукції.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати