Новий Закон за своєю суттю є радше «технічним». Однак він усуває різночитання щодо звільнення доходів інвесторів-нерезидентів у державні боргові цінні папери від оподаткування, тим самим нівелюючи дискреційні повноваження податкових органів щодо їх включення до бази оподаткування, здійснення донарахувань та накладення штрафів тощо, а також надає більшої визначеності інвесторам.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Так, у редакції п. 141.4.10 Податкового кодексу, яка існувала до прийняття змін, прямо зазначалося, що оподаткуванню не підлягали доходи у формі процентів або дисконту. Наразі до цього пункту включили доходи в іншій формі, фактично звільнивши від оподаткування виплати, які не чітко підпадають під визначення процентного або дисконтного доходу (наприклад, виплати за деривативами або доходи від зміни курсу за цінними паперами, зокрема, індексованими на валютний курс, проте номінованими у гривні, та інші форми інвестиційного прибутку).
Підходи світової спільноти щодо оподаткування доходів нерезидентів від інвестування у державні боргові цінні папери мають певні відмінності. Наприклад, в Японії звільняються від оподаткування лише проценти від певних видів єврооблігацій та державних боргових цінних паперів. В Ізраїлі процентний дохід від державних облігацій не оподатковуються до настання 13-місячного терміну до дати їх погашення. Польща застосовує ставку 0% до процентних виплат за державними цінними паперами (до кінця 2021 р.), розміщеними на іноземних ринках. Іспанія звільняє від оподаткування лише той процентний дохід, що виплачується резидентам Європейського союзу. Отже, кожна держава намагається віднайти свою власну (придатну саме для неї) модель оподаткування.
Запроваджена Україною модель стане в нагоді при здійсненні Міністерством фінансів нового випуску єврооблігацій з метою рефінансування державного боргу, в процесі якого за кошти від розміщення нових цінних паперів відбуватиметься викуп тих, що були випущені раніше у 2015 р., та допоможе заощадити кошти державного бюджету, що виділяються на обслуговування боргу. Також її прийняття, як випливає з пояснювальної записки до законопроекту, спрямоване на підвищення інвестиційної привабливості державних цінних паперів та залучення України до більш активної діяльності на світових ринках капіталу.
Однак, варто пам’ятати, що рівень інвестиційної привабливості вимірюється не лише наявністю окремих законодавчих положень, а також їх практичною реалізацією у комплексі з іншими нормами, що прямо чи опосередковано стосуються інвестування, стабільністю державної влади та економічної системи загалом. Отже, точкові зміни навряд чи приваблять інвесторів, тому попереду залишається ще багато роботи.
Нагадаємо, у прес-службі ВР України повідомили про прийняття Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів нерезидентів-інвесторів у цінні папери».
Метою внесення змін до окремих положень Податкового кодексу України є необхідність врегулювати питання та усунути різночитання щодо звільнення від оподаткування доходів іноземних інвесторів, отриманих від операцій з державними та облігаціями місцевих позик і доходів, які виникають за гарантованими державою або відповідною місцевою радою запозиченнями.
Зокрема, прийняття закону дозволить звільнити від податку на доходи нерезидента:
- доходи іноземного інвестора на державні цінні папери та облігації місцевих позик, які виплачуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або їх емітентом;
- доходи іноземного інвестора від операцій з борговими цінними паперами, виконання зобов’язань за якими забезпечено державними або місцевими гарантіями, якщо такі доходи виплачуються відповідним гарантом.